Ухвала суду № 138180247, 14.07.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/650/26

Номер провадження: 2/365/675/26

У Х В А Л А

14 липня 2026 року селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання майна спільною сумісною власністю,

ВСТАНОВИЛА:

09 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою, у якій просить суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнати житловий будинок та земельну ділянку, що зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на частку спірного житлового будинку та на частку спірної земельної ділянки.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Кучеряву Ліну Миколаївну.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддя Кучерява Л.М. встановила, що позовна заява подана без додержання вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві зазначається, зокрема, ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Оскільки позовна вимога про визнання права власності є вимогою майнового характеру, позивач зобов`язаний у позовній заяві зазначити ціну позову, враховуючи дійсну вартість нерухомого майна.

З аналізу позовної заяви та матеріалів, доданих до неї, встановлено, що позивачем вказано ціну позову у розмірі 211622,02 гривень. Разом з тим із довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості земельної ділянки, що є предметом спору у даній цивільній справі, оціночна вартість об`єкта оцінки становить 309336,04 гривні, а із довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості житловий будинок, що є предметом спору у даній цивільній справі, оціночна вартість об`єкта оцінки становить 510821,44 гривні, що не відповідає вказаній позивачем ціні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті четвертої Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач заявив дві вимоги: немайнового характеру встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу; майнового характеру визнання права власності на об`єкти нерухомого майна.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні станом на 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень. Отже, розмір судового збору за подання заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1331,20 гривень.

До матеріалів позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору на суму 1331,20 гривень, що відповідає розміру судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру.

Також до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2116,22 гривень за вимогою майнового характеру виходячи із визначеної позивачем ціни позову. При цьому, судом встановлено, що визначена позивачем ціна позову не відповідає дійсній оціночній вартості спірного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною другою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи те, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру визнання права власності по частці спірних житлового будинку та земельної ділянки, ціна позову з урахуванням дійсної вартості спірного майна та розміру заявлених позовних вимог становить 410078,74 гривень (309336,04 грн + 510821,44 грн / 2). В такому випадку розмір судового збору буде становити 4100,79 гривень.

Із врахуванням суми сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2116,22 гривень, останньому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1984,57 гривень за вимого майнового характеру.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Згурівська сел/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA908999980313121206000010808

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Згурівський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч. 4 ст. 175 ЦПК України), а у разі необхідності до позовної заяви може бути додане клопотання позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору (ч. 3 ст. 177 ЦПК України).

З огляду на викладене, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення вказаних недоліків.

Крім цього, зі змісту позовної зави встановлено, що позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірні житловий будинок та земельну ділянку. До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору за подання заяви по забезпечення позову.

Статтею 151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Враховуючи те, що цивільним процесуальним законодавством визначені вимоги, що застосовуються до заяви про забезпечення позову, позивачу слід усунути недоліки в цій частині шляхом подання окремої заяви про забезпечення позову, яка буде відповідати статті 151 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання майна спільною сумісною власністю залишити без руху, про що його повідомити.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали, та роз`яснити, що в разі, якщо вказані недоліки у зазначений строк не будуть усунені, заява буде йому повернута.

Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.М. Кучеря