Рішення № 138178947, 01.06.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5271/25

2/405/1695/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого-судді: Драного В.В.

при секретарі: Дятел О.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Попович П.О., звернулася до суду з позовом до відповідача Кропивницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27.08.2025 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.12.2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у ОКП «Кіровоградське ООБТІ» інвентаризаційну справу № 4871/17 щодо житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та у Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області належним чином засвідчені копії спадкової справи № 82, відкритої державним нотаріусом Першої кіровоградської державної нотаріальної контори Звіздун Н.К. після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

15.04.2026 року представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просить визнати за позивачем за набувальною давністю право власності на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши за нею загальну частку у спільній частковій власності в розмірі 9/10 частин, а також замінити відповідача та третю особу на належних відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . В обґрунтування позову вказав, що позивач з 2001 року є власником 2/3 частин вказаної квартири. При цьому, у грудні 2025 року позивач подарувала частину свого майна відповідачу ОСОБА_3 , після чого частко позивача у квартирі склала 17/30, а ОСОБА_3 1/10 частина. В подальшому, вона дізналася, що власником іншої 1/3 частини квартири є ОСОБА_2 , який у 1996 році отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті попереднього власника, однак свої речові права не зареєстрував. При цьому, ОСОБА_2 квартирою не користується, не цікавиться станом своїх майнових прав, витрат на утримання не ніс. Відтак, позивач більше 25 років законно, відкрито, добросовісно та безперервно володіє вказаною квартирою.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року заяву представника позивача про заміну відповідача та третьої особи у справі задоволено, замінено відповідача Кропивницьку міську раду та третю особу Управління комунальної власності Кропивницької міської ради на належних відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 11.05.2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача 01.06.2026 року подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить судове засідання провести без його.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідач ОСОБА_3 11.05.2026 року подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала та просить розгляд справи провести без її участі.

За таких обставин, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі матеріалів справи та наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 була власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 12.05.1993 року Кіровоградською міською радою (а.с. 119).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 117).

При цьому, 15.06.1993 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

09.02.1996 року ОСОБА_2 подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та 18.10.1996 року йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частину вказаної квартири, яке ним було зареєстровано в Кіровоградському бюро інвентаризації. На 2/3 частини квартири свідоцтво не видано (а.с. 121).

Згідно довідки-характеристики ОКП «Кіровоградське ООБТІ» від 03.05.2001 року співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , були територіальна громада м. Кіровограда (2/3 частини) та ОСОБА_2 (1/3 частини) (а.с. 83).

Рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 11.04.2001 року № 486 визнано безхазяйним домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 2/3 частини квартири, що належала ОСОБА_4 та погашено її свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 12.05.1993 року (а.с. 76-77).

Згідно свідоцтва про право власності, виданого 18.04.2001 року Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, було посвідчено, що територіальна громада міста Кіровограда стала власником 2/3 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 78).

У свою чергу, позивач ОСОБА_1 з 17.07.2001 року стала власником 2/3 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу частини квартири від 17.07.2001 року, укладеним з територіальною громадою м. Кіровограда, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кріпким Ю.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2705. Дана частина квартири належала територіальній громаді на підставі рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 11.04.2001 року № 486 (а.с. 18).

Як вбачається з квитанцій за житлово-комунальні послуги споживач ОСОБА_1 здійснювала їх оплату за адресою: АДРЕСА_1 з травня 2017 року, здійснювала повірку водолічильника у 2019 році та 2023 році, електролічильника у 2015 році (а.с. 23, 64, 66-68, 70, 72).

26.12.2025 року позивач ОСОБА_1 подарувала відповідачу ОСОБА_3 належну їй 1/10 частину за адресою: АДРЕСА_1 , а частка ОСОБА_1 після дарування змінилася та становить 17/30 частин, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.04.2025 року № 472520639 (а.с. 132-133).

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Як вбачається з п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5 при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Крім того, пунктом 11 цієї постанови визначено, що враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.

Позивач, як володілець майна, протягом всього часу володіння ним має бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. При цьому, володілець не знав і не міг знати, що він володіє чужою річчю, тобто обставини, за яких виникло володіння чужою річчю не давали сумніву щодо правомірності набуття права володіння цим майном.

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

За набувальною давністю може набуватись право власності на нерухоме майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Доказів проживання, сплати комунальних послуг, несення витрат на утримання будинку саме відповідачем ОСОБА_2 як володільцем та користувачем 1/3 частки нерухомого майна, матеріали справи не містять.

Відтак, позивач не був обізнаний відносно титульного власника спірної 1/3 частини квартири, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , а тому володіння позивачем вказаною частиною квартири слід вважати добросовісним, відкритим, безперервним.

Непроживання відповідача ОСОБА_2 у спірній квартирі, відсутність дій відповідача ОСОБА_2 щодо розпорядження спадщиною давали позивачу підстави для того, щоб вважати користування чужим майном правомірним.

Таким чином, судом встановлено, що позивач більше двадцяти років добросовісно, відкрито та безперервно володіла 1/3 частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 .

Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5 визначено, що можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Інших осіб, які б заявляли вимоги щодо повернення вказаного нерухомого майна судом не встановлено, а отже визнання права власності позивача на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Таким чином, наведені обставини добросовісного заволодіння позивачем 1/3 частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та відкрите, безперервне володіння нею протягом понад 20 років свідчать про наявність підстав для визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на вказане нерухоме майно, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ) про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за набувальною давністю право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на 1/3 (одну третю) частки в квартирі АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 3170788335040), визначивши за нею загальну частку в спільній часткові власності в розмірі 9/10 (дев`ять десятих) часток.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького В.В. Драний