Рішення № 138178620, 08.07.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №210/1148/26

провадження №2/197/437/26

Широківський районний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 липня 2026 року

приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гері О.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та

встановив:

У лютому 2026 року представниця ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулася до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2026 року зазначену цивільну справу передано 20 березня 2026 року до Широківського районного суду Дніпропетровської області. Обґрунтовує позов тим, що 26.08.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №010-RO-82-289952046. В подальшому, 17.07.2025 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №114/2-78, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором. Після відступлення права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора. У зв`язку з невиконанням умов за вказаним кредитним договором позивач просить позов задовольнити та стягнути вказані суми боргу, а також понесені судові витрати.

Провадження у справі відкрито 23.03.2026.

Представниця позивача в судове засідання не з`явилася, просила розглянути справу у її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю, наполягає на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про причини своєї неявки не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Приймаючи до уваги, що представниця позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, тому суд розглядав справу на підставі ст.ст.208-283 ЦПК України заочно.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 26.08.2024 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №010-RO-82-289952046. В подальшому 17.07.2025 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу №114/2-78, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшли права грошової вимоги до боржника за вказаним вище кредитним договором в сумі 13 552,14 грн, з яких: 13 552,14 грн заборгованість за основною сумою боргу.

Після відступлення права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання перед позичальником, надавши кредит в обумовленому розмірі.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка своєчасно банку кредитні кошти не повертала, в зв`язку з чим має заборгованість в загальному розмірі 13 552,14 грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ЄАПБ» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач в праві вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за їх використання.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів та користування ними підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №010-RO-82-289952046 від 26.08.2024 року та випискою по рахунку.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до чч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором №010-RO-82-289952046 від 26.08.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 13 552,14 грн.

З огляду на те, що відповідачкою не надано інших розрахунків заборгованостей чи відомостей про відсутність таких, суд, ухвалюючи заочне рішення у справі, приймає вказані розрахунки позивача як належні та допустимі докази.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за ним, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №010-RO-82-289952046 від 26.08.2024 року в розмірі 13 552,14 грн.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості за кредитним договором №010-RO-82-289952046 від 26.08.2024 року в розмірі 13 552 (тринадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, код ЄДРПОУ 35625014) витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складений 14.07.2026.

С у д д я О.Г. Геря