Ухвала суду № 138178429, 13.07.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/13/26

1-кп/214/721/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , (ВКЗ),

обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024000000000700 від 09.08.2024, по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з визначенням розміру застави, щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 62024000000000700 від 09.08.2024 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.

Прокурор вважає, що є неспростовані ризики, що перебуваючи на свободі обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 можуть переховуватись від суду, можуть незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених по справі, перешкоджати розгляду кримінального провадження будь-яким іншим чином. Отже, достатньо підстав вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та осіб обвинувачених. Крім того, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів для доведеності вини обвинувачених у вчиненні зазначених тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Також прокурор зазначає, що існують неспростовані ризики того, що обвинувачені можуть ухилитись від суду, залишити своє місце проживання.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, який забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вважав що клопотання прокурора про продовження тримання під вартою є необґрунтованим, а існування ризиків стороною обвинувачення не доведеним, просив обрати відносно їх підзахисних більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобовий домашній арешт. Обвинувачені, які вийшли з під варти за заставою виконують покладені на них обов`язки і вони теж будуть їх сумліно виконувати перебуваючи під домашнім арештом.

Обвинувачені ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , кожен окремо, підтримали позицію свого захисників, просили обрати їм більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, а саме,у вигляді домашнього арешту так як розмір застави них є непомірним.

Інші учасники процесу, захисник ОСОБА_6 обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 кожен окремо, підтримали правову позицію захисника ОСОБА_7 .

Заслухавши сторін, дослідивши клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У клопотанні прокурор вказав на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

У справі «Смирнов проти Росії» (п.60) ЄСПЛ зазначив, що «ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан, зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування».

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, колегія суддів враховує, що обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 раніше не судимі, позитивно характеризуються за місцем останньої роботи, проживання, мають постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину передбаченого ч. 3 ст.255 КК України, а також ряду особливо тяжких злочинів у сфер обігу наркотичних засобів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, а також продовження існування ризиків, а саме:

переховування від суду, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання їх винним останні можуть переховуватись від суду з метою уникнення покарання. Окрім того, у продовж тривалого часу роботи в підрозділах поліції, зокрема управління карного розшуку, обвинувачені опанували методику та тактику ведення оперативно-розшукової діяльності, тобто навички, які останні можуть використовувати з метою переховування від правосуддя;

незаконний вплив на свідків, оскільки з матеріалів кримінального провадженні обвинуваченим відомі їх анкетні дані, а тому вони, без будь-яких перешкод, зможуть змусити їх давати необхідні їм показання, які будуть заважати встановленню об`єктивної істини у справі. Існування відповідного ризику обумовлено і тим, що свідків ще не допитано безпосередньо судом, а відтак їх показання щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень мають значення для кримінального провадження, обвинувачені, наділені потенційною можливістю незаконно впливати на них, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою перешкоджання встановленню істини кримінальному провадженні та розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що обвинувачений може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Інші ризики прокурором не доведені.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу.

Разом з тим, враховуючи особи обвинувачених, які раніше не судимі, мають міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, перебувають під вартою понад 1 (один) рік, немають неможливості сплатити заставу визначену в попередній ухвалі суду про продовження строку тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за можливе визначити (зменшити) обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 розмір застави до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинувачених альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд також вважає за необхідне покласти на обвинувачених обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 176- 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 199, 205, 331, 350, 372 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 307 КК України на 60 днів, тобто строком до до 11 вересня 2026 року.

Визначити розмір застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить 332 800 грн. (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 , наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися за межі м. Кривого Рогу без дозволу суду.

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання або перебування;

4) утримуватися від спілкування зі свідками.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України на 60 днів, тобто строком до 11 вересня 2026 року.

Визначити розмір застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , що становить 332 800 грн. (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 , наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися за межі м. Кривого Рогу без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченому який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 13.07.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3