Рішення № 138177775, 14.07.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1033/26

Провадження № 2/209/1567/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"14" липня 2026 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді БагбаяЄ.Д.

за участі секретаря Полухіна Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

КП КМР " Кам`янська теплопостачальна компанія " звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги за теплопостачання. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що квартира за адресою АДРЕСА_1 підключена до централізованого опалення, також за вказаною адресою надаються послуги за абонентське обслуговування. КП КМР «КАМ`ЯНСЬКА ТПК» надавало відповідачу, яка є власником вищевказаної квартири, послуги з централізованого опалення, розрахунки за які проводилися відповідно до тарифів встановлених постановами КМУ від 21.08.2019 № 830. Позивач є теплопостачальною організацією, яка обслуговує вказаний багатоквартирний будинок та надає відповідачу послуги з теплопостачання, проте останній їх не оплачують в зв`язку з чим, у відповідача, перед позивачем, утворилась заборгованість з послуги теплопостачання (починаючи з 01.02.2003 року), а саме: за квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . існує заборгованість зі сплати за послуги теплопостачання, яка станом на 16.02.2026 року в загальному розмірі становить 78057,65 грн, та яка складається з: за період з 01.02.2003 року по 01.09.2020 року; 35540,10 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення, за період з жовтня 2020 року по 16.02.2026 року 42517,55 грн заборгованість за послуги з постачання теплової енергії. На підтвердження визнання свого обов`язку щодо сплати заборгованості по квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за послуги теплопостачання від відповідача надходили оплати: за період з 01.02.2003 року по 01.09.2020 року - 5648,23 грн., та за період з жовтня 2020 року по 16.02.2026 року - 965,00 грн. Послуги з теплопостачання позивачем надавались в належній якості, про що свідчить відсутність відповідних звернень зі сторони відповідача або інших мешканців будинку. Позивачем неодноразово подавалися заяви про винесення судового наказу про стягнення боргу з відповідача по справі, які скасовувалися за заявою відповідача. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з теплопостачання, яка станом на 16 лютого 2026 року становить 78057,65 гривень та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 19 березня 2026 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження та призначено розгляд справи на 20 квітня 2026 року о 10.30 годині.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року замінено первісного позивача у справі з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» на Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло».

Відповідач в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно з вимогами ст. 128, 131 ЦПК України, про що є поштовий конверт,є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України - суд зважаючи на наявність законних підстав приходить до висновку про можливість у відповідності до вимог ст.223 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову на підставі наданих сторонами доказів, без вислуховування особистих пояснень відповідача по справі.

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

Згідно Актів про постачання теплової енергії в опалювальному сезоні 2025-2026, 2024-2025, 2023-2024,2022-2023,2021-2022 /а.с.21-25/ за адресою в АДРЕСА_2 по абонентському номеру НОМЕР_1 надаються послуги з постачання теплової енергії. Відповідач не здійснюють повну оплату послуг до вимог чинного законодавства. Згідно розрахунку заборгованості /а.с.15,16-17/ про надання населенню послуг з теплопостачання за адресою АДРЕСА_2 , існує заборгованість в загальному розмірі 78057,65 гривень та яка складається з: за період з 01.02.2003 року по 01.09.2020 року; 35540,10 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення, за період з жовтня 2020 року по 16.02.2026 року в розмірі 42517,55 гривень. Враховуючи нерегулярне невиконання відповідачем свої обов`язків по оплаті за надані послуги, позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, які ухвалами Дніпровського районного суду м. Кам`янського було скасовано.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актій цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. З ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно вимог ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним віл належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Положеннями ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово- комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

За приписами ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»:

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово- комунальних послуг.

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно вимог ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово- комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону

В ч. 1 ст.9 та ч. 1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Тобто за нормами Закону споживач зобов`язаний: укласти договір на надання житлово- комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом ЗО днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 на офіційному сайті КП КМР «Кам`янська ТПК» розміщено 01.10.2021 року індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово- комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

У відповідності до п.18, 20 «Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених КМ У країни від 21,07.2005р. №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Положеннями ст.ст. 67, 68 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно вимог ст.24 Закону України «Про теплопостачання» основними обов`язками споживача теплової енергії є, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів і забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання.

За приписами ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг (постанова КЦС Верховного Суду від 20.11.2024 в справі №463/6799/18).

Зазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951 цс 15, в якій зроблено висновок, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Верховним Судом у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 зроблено висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно зі ст.76 ЦПК України докази встановлюються на підставі... пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

У відповідності до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до вимог п.1, 2 ч.1 ст.280 ЦПК України,суд може хвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов. як неявка в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо відповідач не з`явився буз поважних причин або без повідомлення таких причин, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В порушення вищезазначених норм відповідачем оплата за надані послуги не проводилась, в зв`язку з чим у боржника виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПКУ з відповідачів підлягає стягненню сплачений судовий збір 3328,00 гривень з кожного боржника.

На підставі ст. 509, 526 ЦК України, Закон Україн „Про житлово-комунальні послуги, Правил роздрібного ринку електричної енергії, керуючись ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223 ст. 263-265, 280-285 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Цивільний позов Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло» (місце розташування м. Кам`янське, вул. Архітектурна, буд.1/108) до ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло», код ЄДРПОУ 41005691, заборгованість за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення в сумі 78057 (сімдесят вісім тисяч п`ятдесят три гривень 65 копійок) .

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Кам`янської міської ради «Міськшляхтепло», код ЄДРПОУ 41005691 судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Кам`янського Є.Д. Багбая