Ухвала суду № 138177222, 14.07.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №1-кс/748/30/26

Єдиний унікальний№ 748/2122/26

УХВАЛА

14 липня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові заяву судді Чернігівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушння, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

За результатами автоматизованого розподілу судових справ суддю ОСОБА_4 визначено головуючим для здійснення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушння, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

10 липня 2026 року суддя ОСОБА_4 заявив самовідвід від розгляду цього кримінального провадження, мотивуючи тим, що в тексті обвинувального акта є згадка про суддю ОСОБА_4 як особу за вплив на яку ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду, тому вважає, що існують об`єктивні підстави вважати, що ці обставини можуть викликати сумнів в неупередженості судді, що в подальшому може поставити під сумнів об`єктивність та законність прийнятого рішення у кримінальному провадженні.

У судове засідання прокурор не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд самовідводу судді за їх відсутності, заяву просили задовольнити.

Суддя ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надати пояснення бажання не виявив.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши заяву про самовідвід, а також додані документи, суд приходить до наступного висновку.

Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75, 79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участі у розгляді кримінального провадження за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»), У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Встановлено, що в тексті обвинувального акта зазачено, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду за вплив на суддю ОСОБА_4 .

Під час розгляду справи учасники не повинні виявляти будь-якої упередженості та особистих переконань, чітко дотримуватися вимог закону, проте у зв`язку із вказаними обставинами, сторони по справі, суспільство та незалежні розсудливі спостерігачі можуть поставити під сумнів законність дій і неупередженість судді ОСОБА_4 .

За таких обставин, наявні об`єктивні підстави вважати, що викладені вище обставини, можуть викликати сумнів, щодо упередженості судді, що в подальшому може бути підставою, для поставлення під сумнів об`єктивності та законності прийнятого будь-якого рішення в кримінальному провадженні.

Виходячи із засад ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою визначено право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, положення п.п. 3, 4 ст. 75 КПК України, з метою виключення сумнівів у стороннього спостерігача в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду кримінального провадження заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити заяву судді Чернігівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушння, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1