Ухвала суду № 138176868, 09.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/12692/26

Провадження по справі № 1-кп/522/2992/26

УХВАЛА

про призначення судового розгляду та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою

09 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12026160000000140 від 30.01.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , особи з інвалідністю ІІ групи, директора ТОВ «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду України», ТОВ «КНП Київська міська багатопрофільна клінічна лікарня», ТОВ «Бітлекс», ТОВ «Центр правової допомоги юридична клініка судових експертиз РЕН», ТОВ «Київське міжобласне бюро технічної інвентаризації», ТОВ «Університет економіки бізнесу та права», ТОВ «Центр медичної практики та судових експертиз», ТОВ «Міжнародне адвокатське бюро Ніколенко та партнери», ТОВ «Керуюча компанія з управління та обслуговування житлового фонду», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 15, ч.ч. 2,5 ст. 190, ч.ч. 3,4 ст. 358 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026160000000140 від 30.01.2026 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 15, ч.ч. 2,5 ст. 190, ч.ч. 3,4 ст. 358 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду та заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 із визначенням розміру застави, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, прокурор зазначив, що за місцем реєстрації та за місцем проживання обвинуваченого проживають особи, допитані в якості свідків у кримінальному провадженні, тому у разі зміни запобіжного заходу у обвинуваченого буде можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Крім того, заперечували щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 та просили обрати більш м`який запобіжний захід, обґрунтовуючи тим, що досудове розслідування завершено, ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, є особою з інвалідністю ІІ групи.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Обвинувальний акт підсудний Приморському районному суду м. Одеси.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Під час підготовчого судового засідання клопотань про здійснення виклику певних осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, не надійшло.

Підстав для повернення обвинувального акту прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України, закриття кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 284 КПК України, немає. Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду

Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконному впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Підставою для продовження запобіжного заходу ОСОБА_3 є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Так, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, суд вважає реальними ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд не приймає до уваги ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, так як обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Так, суд вважає, що характер кримінальних правопорушень, які ставляться у провину обвинуваченому, усвідомлення тяжкості покарання можуть бути підставою, для вчинення обвинуваченим дій, направлених на ухилення від явки до суду.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання його винуватим, характер вчинених кримінальних правопорушень, що ставляться у обвинувачення ОСОБА_3 , вік та стан здоров`я обвинуваченого.

При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не встановлено.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Щодо визначення розміру застави.

Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).

При цьому, суд звертає увагу, що запобіжний захід у виді тримання під вартою для обвинуваченого ОСОБА_3 не буде безальтернативним, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Так, з положень ч. 3 ст. 183 КПК України, вбачається, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Прокурор просить визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень.

Водночас, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, в якому Суд зазначає, що розмір застави має оцінюватись в першу чергу «з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі».

Разом із тим, судом неодноразово продовжувався запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 901 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням, у разі внесення застави, відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, суд враховує, що досудове розслідування кримінального провадження завершено, ризики, передбачені ст. 177 КПК України зменшились, з моменту визначення ОСОБА_3 розміру застави, останній її не вніс, що свідчить про те, що раніше визначений розмір застави є завідомо непомірним для обвинуваченого, що в свою чергу виключає забезпечення альтернативності запобіжного заходу у вигляді застави, у зв`язку із чим суд вважає, що в даному випадку існують підстави для зменшення розміру застави.

Суд, з огляду на вказані обставини, враховуючи, що обвинувачений утримується під вартою тривалий час, прийшов до висновку, що застава у розмірі 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 200 гривень, здатна буде забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків.

Враховуючи наведені вище фактори, суд вважає, що застава саме у зазначеному розмірі здатна у разі її внесення забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку ОСОБА_3 під загрозою звернення застави в дохід держави.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, враховуючи особу обвинуваченого, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із зменшенням суми раніше визначеної застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 182-183, 331, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 15, ч.ч. 2,5 ст. 190, ч.ч. 3,4 ст. 358 КК України, призначити до судового розгляду на 16.07.2026 о 10 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси у залі судових засідань № 131, за участю прокурора, обвинуваченого та потерпілого.

В частині призначення обвинувального акту до судового розгляду ухвала оскарженню не підлягає.

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 06.09.2026 включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого; провадження по справі 1-кп/522/2992/26.

Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком до 2 (двох) місяців в межах строку дії запобіжного заходу, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 09.07.2026.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_6

09.07.2026