Ухвала суду № 138176674, 14.07.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1729/26

Провадження № 1-кс/505/705/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

14 липня 2026 року місто Подільськ

Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Грекове, Котовського району, Одеської області, громадянина України, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні №12026161180000369, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2026,

ВСТАНОВИВ:

Зміст клопотання про продовження строку тримання під вартою

Слідчим відділом Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026161180000369, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Клопотання слідчий мотивує тим, що в ході досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 18.05.2026 о 19 годині 12 хвилин за допомогою акаунту в месенджері «Телеграм», який належить останньому, зареєстрованого на мобільний номер телефону НОМЕР_1 звернулись до невстановленої в ході досудового розслідування особи, яка зареєстрована під іменем « ОСОБА_9 » з ім`ям користувача « ОСОБА_10 » з приводу отримання заробітку шляхом пошкодження чужого рухомого майна.

В цей час, невстановлена в ході досудового розслідування особа, зареєстрована у месенджері «Телеграм» під іменем « ОСОБА_9 » запропонувала останнім здійснити підпал автомобіля на території м. Подільськ Одеської області, за грошову винагороду у розмірі від 35 000 гривень до 70 000 гривень, на що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 погодились та в цей час у них виник злочинний умисел, направлений на пошкодження чужого рухомого майна шляхом підпалу.

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пошкодження чужого майна, 19.05.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21 години 49 хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прибули до провулку Бочковича у м. Подільськ Одеської області, де біля будівлі Міського будинку культури виявили автомобіль марки «MAN» моделі «TGX18.440» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_11 та в цей час у останніх виник умисел на його пошкодження шляхом підпалу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне пошкодження чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечних наслідків у вигляді пошкодження чужого майна та заподіяння майнової шкоди, бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, 19.05.2026 о 22 годині 29 хвилин ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 прибули до Міського будинку культури, за адресою: Одеська область, м. Подільськ, пров. Бочковича, 1, де розуміючи, що їх дії є таємними та за ними ніхто не спостерігає, маючи при собі 2 пластикові пляшки з пальним та запальничку, ОСОБА_8 облив передню частину автомобіля марки «MAN» моделі «TGX18.440» реєстраційний номер НОМЕР_2 вказаним пальним, після чого за допомогою запальнички здійснив підпал автомобіля, а ОСОБА_6 в свою чергу, в цей час здійснював відеозйомку, з метою подальшого надсилання невстановленій в ході досудового розслідування особі.

В подальшому, впевнившись, що процес горіння не згасне, не вживши заходів до локалізації пожежі, покинули місце вчинення злочину, після чого відеозапис факту підпала автомобіля надіслали у особисті повідомлення в месенджері «Телеграм» невстановленій в ході досудового розслідування особі, яка зареєстрована під іменем « ОСОБА_9 », за що отримали грошові кошти у сумі 10 000 гривень

20.05.2026 о 18годині 11 хвилин, ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21.05.2026 о 14:40 годин ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному пошкодженню чужого майна вчинене шляхом підпалу.

22.05.2026, ухвалою слідчого судді Подільського міськрайонного суду Одеської області, підозрюваному ОСОБА_6 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18.07.2026

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Грекове, Котовського району, Одеської області, громадянин України, українець, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності: протоколом огляду місця події від 20.05.2026;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , протоколом огляду документу від 21.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.05.2026, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_13 від 20.05.2026, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_13 від 20.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 20.05.2026,протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_14 від 20.05.2026, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_14 від 20.05.2026, протоколом обшуку території домоволодіння від 20.05.2026, протоколом затримання ОСОБА_8 від 20.05.2026, протоколом затримання ОСОБА_6 від 20.05.2026, протоколом огляду предмету від 21.05.2026, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Строк дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , закінчується 18.07.2026.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий також зазначає, що досудове розслідування даного кримінального провадження неможливо закінчити до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування усіх обставин справи, а саме:

- завершити проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи стосовно отриманих пошкоджень транспортного засобу в результаті підпалу;

- не проведено слідчі експерименти за участю підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .

Вказані відомості мають істотне значення для розслідування кримінального провадження. Завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та звернення до суду з обвинувальним актом, без проведення вищевказаних слідчих дій, не доцільно, оскільки це може негативно вплинути на всебічне, повне і неупереджене дослідження всіх обставин події.

Окрім того, у кримінальному провадженні необхідно виконати вимоги ст. 283, 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Постановою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_15 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026161180000369 від 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, продовжено до 3 - х місяців, тобто до 20.08.2026 включно.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , слідчим суддею враховані ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду є те, що у зв`язку з близьким розташуванням державного кордону, у підозрюваного є можливості безперешкодно перетнути державний кордон України як з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, з якою у України відсутні будь - які міжнародно - правові відносини, так із Республікою Молдова. Також останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів за вчинення якого підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від трьох до десяти років, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик можливого незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний, будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на свідків, які допитані та яких виникне необхідність допитати під час проведення досудового розслідування, з метою примусу останніх змінити покази на свою користь, шляхом вмовлянь, погроз або підкупу.

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - який полягає в тому, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні, не з`являтись для проведення слідчих та процесуальних дій, що негативно вплине на досудове розслідування.

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема кримінальні правопорушення, передбачені ст. 194 КК України.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та незабезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 , тяжкого кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення;

Крім того, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , слідчим суддею визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Сторона обвинувачення зазначає, що у зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою пов`язана з тим, що вони не забезпечать належної поведінки підозрюваного, враховуючи тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, у підозрюваного виникнуть можливості незаконного впливати на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні.

Позиція учасників щодо розгляду клопотання

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити, продовживши підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.08.2026, зазначивши про наявність технічної помилки у клопотанні, в якому строк був визначений до 18.08.2026, окрім того зазначив про наявність технічної помилки щодо строків досудового розслідування, так у клопотання зазначено, що строк досудового розслідування продовжено до 22.08.2026, в той час, як постанова про продовження строку досудового розслідування визначає останній день досудового розслідування 20.08.2026. Просили визначити розмір застави 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 грн (60? 3328 грн). Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_16 є наявність уникнення ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч 1 ст.177 КПК України а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання підозрюваного під вартою. Просила змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

На обґрунтування своєї позиції зазначила, що на утриманні ОСОБА_6 перебувають п`ятеро неповнолітніх дітей, які хоча юридично не є його дітьми, оскільки відомості про їхнього батька внесені до актових записів про народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, однак саме він бере участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні, що підтверджується довідкою та характеристикою, які надані органом місцевого самоврядування.

Крім того, захисник повідомила, що родичі ОСОБА_6 мають намір відшкодувати шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а також, за наявності відповідної можливості, готові сплатити визначений судом мінімальний розмір застави.

У разі продовження строку тримання під вартою, просила зменшити суму застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав доводи свого захисника, просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Пояснив, що у разі звільнення з-під варти кошти на своє утримання отримуватиме шляхом позики від особи, у якої раніше працював, хоча офіційно працевлаштований не був. Також зазначив, що після завершення кримінального провадження має намір працевлаштуватися та повернути отримані в борг кошти.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження підозрюваному строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, а саме: запобігання спробам підозрюваного переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При продовженні запобіжного заходу, суд враховує наявні матеріали кримінального провадження, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред`явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких підозрюється ОСОБА_6

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу щодо розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, суд вважає, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиками, які передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що є підставою для продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Неможливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів обумовлена, тим, що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення.

Вказані ризики враховані під час обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та на теперішній час не втратили своєї актуальності.

Також враховуються, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, вік та стан його здоров`я. Слідчому судді не надано доказів щодо наявності медичних показань, які б не дозволяли тримати підозрюваного під вартою.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування кримінального провадження, суд доходить висновку, що ОСОБА_6 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.08.2026, із визначенням розміру застави.

Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо необхідності визначення її у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави не повинен бути завідомо непомірним для підозрюваного, але має достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Суд враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, визнає свою причетність до інкримінованого кримінального правопорушення, а стороною обвинувачення не надано доказів наявності у нього значних доходів чи майна, які б свідчили про можливість внесення застави у запропонованому прокурором розмірі.

При цьому встановлені судом ризики не втратили своєї актуальності та обумовлюють необхідність подальшого застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак самі по собі не свідчать про необхідність визначення максимальної застави в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Слідчий суддя не може повністю погодитися з доводами сторони захисту щодо можливості застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Так, захисник обґрунтовувала необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема тим, що підозрюваний фактично утримує п`ятьох неповнолітніх дітей. Водночас перебування особи під цілодобовим домашнім арештом істотно обмежує можливість здійснення трудової діяльності, а відтак отримання законного доходу. За таких обставин застосування цілодобового домашнього арешту не сприятиме досягненню тієї мети, на яку посилається сторона захисту, а саме забезпеченню матеріального утримання як зазначених дітей, так і самого підозрюваного.

Крім того, суд враховує, що сторона захисту обґрунтовувала необхідність застосування домашнього арешту можливістю підозрюваного працювати та забезпечувати утримання сім`ї. Водночас сам підозрюваний повідомив, що до затримання працював водієм вантажного автомобіля Очевидно, що виконання такої роботи потребує вільного пересування та тривалого перебування поза місцем проживання, тоді як цілодобовий домашній арешт виключає можливість здійснення такої трудової діяльності. За таких обставин наведені стороною захисту доводи не свідчать про доцільність застосування саме цього більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому суд бере до уваги повідомлені захисником обставини щодо наміру родичів ОСОБА_6 відшкодувати шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а також їх готовності, за наявності відповідної можливості, внести заставу. Наведені обставини, хоча й не є підставою для відмови у продовженні строку тримання під вартою, однак підлягають врахуванню при визначенні альтернативного запобіжного заходу у виді застави та її розміру.

Саме з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу, а також доводів сторони захисту щодо можливості внесення застави, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у меншому розмірі, ніж просила сторона обвинувачення, але у такому, який не є завідомо непомірним для підозрюваного та водночас буде достатньою мірою гарантувати виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

За таких обставин слідчий суддя доходить висновку, що визначення застави, в якості альтернативи тримання під вартою, у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на день постановлення ухвали становить 83 200 грн, є співмірним тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, даним про особу підозрюваного, його майновому стану та буде достатнім для забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов`язків у разі внесення застави.

Суд враховує, що визначення застави не повинно мати карального характеру, а має бути співмірним майновому стану підозрюваного та достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Саме тому визначення застави 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є розумним, пропорційним та відповідає вимогам ч.4 ст.182 КПК України.

Керуючись ст. 176, 177, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково клопотання старшого слідчого СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадження № 12026161180000369, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2026.

Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 серпня 2026 року включно із визначенням розміру застави.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, 25 (двадцять п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 14.07.2026 складає 83 200 грн (вісімдесят три тисячі двісті) гривень, для внесення на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа № 505/1729/26 провадження №1-кс/505/705/2026, кримінальне провадження № 12026161180000369 від 20.05.2026, згідно ухвали судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2026.

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду, прокурора;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає: Одеська область, Подільський район, с. Вишневе, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов`язаних з вказаним кримінальним провадженням;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з Україну і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подання апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_17