Ухвала суду № 138176243, 14.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/7186/26

Провадження №: 1-кс/336/510/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання

старшого слідчого відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_6 (телефон НОМЕР_1 )

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Миколаївка, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянину України, який має середню спеціальну освіту, одруженому, має на утриманні трьох малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період на посаді тимчасово виконуючого обов`язки командира відділення 1 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,

по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12026082080000968 від «12» липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, яким просить обрати щодо вищеназваного підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор наполіг на заявленому клопотанні за викладеними в ньому підставами.

Захисники, з думкою яких погодився й підозрюваний, просили відмовити у клопотанні прокурора, заперечуючи на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши клопотання та доводи прокурора наданими доказами, слідчий суддя дійшов висновку про те, що подане клопотання підлягає задоволенню на підставі нижче наведеного.

Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи, у провадженні СВ Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області вищевказане кримінальне провадження.

12.07.2026 о 14 год. 24 хв. складено протокол затримання підозрюваного ОСОБА_7 , в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 11 год. 56 хв.), під час чого вилучено мобільний телефон який належить потерпілому ОСОБА_11 та шорти чорного кольору, які належать підозрюваномуОСОБА_7 .

Під час досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру від 14.07.2026 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України а саме відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

З обставин вказаної підозри слідує наступне.

Так, 11 липня 2026 року приблизно о 16 годині 15 хвилин,у період дії воєнного стану починаючи з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено по теперішній час, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля будинку № 121 по вулиці Чарівна у місті Запоріжжі, поруч з магазином «Анна Марія», де звернув увагу на потерпілого ОСОБА_11 , який стояв поряд з вищезазначеним магазином та тримав в лівій руці мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A05», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , вартістю 4199 гривень 00 копійок.

Далі, ОСОБА_7 , підійшов з правої сторони до потерпілого ОСОБА_11 , та діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та наслідків, шляхом ривку відкриток викрав з лівої руки потерпілого ОСОБА_11 , вищезазначений мобільний телефон.

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 не реагуючи на вимоги потерпілого ОСОБА_11 повернути мобільний телефон, зник з місця вчинення злочину разом з викраденим майном, чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_11 на загальну суму 4199 гривень 00 копійок.

Обґрунтованість вказаної вище підозри підтверджено доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 11.07.2026 в ході якого зафіксована обстановка поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 , який повідомив, що

ОСОБА_7 , підійшов до нього з правого боку, де шляхом ривку вирвав з його лівої руки мобільний телефон, який належить йому;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , який повідомив, що бачив, як ОСОБА_7 пробіг повз нього з викраденим мобільним телефоном, який належить потерпілому ОСОБА_11 , від якого дізнався про незаконне заволодіння;

- протоколом огляду предмету від 12.07.2026, а саме відеозаписом з камер спостереження системи «Безпечне місто», які розташовані на перехрестку вилиць Чарівна та ОСОБА_13 ;

- протоколом огляду предмету від 12.07.2026, а саме відеозаписом з камер спостереження з фасаду будівлі Шевченківського районного суду м. Запоріжжі, на якому зображено ОСОБА_7 , який пробігає біля паркану у кофті сірого кольору;

- протоколом огляду місця події від 12.07.2026, а саме по пров. Зеленодольска в м. Запоріжжя, під час якого було виявлено та вилучено кофту сірого кольору, яку зняв з себе ОСОБА_7 , після викрадення мобільного телефону, який належить потерпілому ОСОБА_11 ;

- постановою про визнання речовими доказами та вирішення питання про їх зберігання, а саме кофти сірого кольору, яка належить затриманому ОСОБА_7 .

У межах цього кримінального провадження підозрюваного повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого умисного злочину - кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого тяжкого злочину може вдатися до відповідних дій.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії»).

Також установлено, що підозрюваний є раніше не судимим, але має підозру в іншому кримінальному правопорушенні.

Так, 06.07.2026 Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

В подальшому останнього було звільнено з-під варти, у зв`язку із внесенням застави у розмірі 66 560 гривень. Проте, нехтуючи можливістю стати на шлях виправлення, ОСОБА_7 , будучи особою, до якого вже обрано запобіжний захід у вигляді застави, вчинив корисливий злочин проти власності, що унеможливлює повторного обрання застави ОСОБА_7 в рамках зазначеного кримінального провадження.

Наведене дає суду достатні підстави вважати наявними щодо підозрюваного ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Отже, прокурор довів наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, спробам вчинення яких в силу закону призвані перешкоджати запобіжні заходи, а саме, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На висновок суду не вливає наявність у обвинуваченого дітей, адже така обставина жодним чином не невілює встановлених судом ризиків, як посилання сторони захисту на згоду на проходження військової служби.

Застосування ж більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України ризикам, бо за наявності підстав вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення та, як наслідок, з метою уникнення відповідальності за вчинене він може і розпочати переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України.

Суд, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що обвинувачений не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вважає за необхідне визначити заставу у середньому розмірі, передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 178, 183, 184,193,196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» на строк 60 днів, встановивши строк дії цієї ухвали - до 9 вересня 2026 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинувачений обов`язків, визначених КПК України, та встановити заставу 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166400 гривень, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: код отримувача (ЄДРПОУ) 26316700; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA928201720355289002015001205 (при призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава чи вартість частки майна тощо); ПІБ особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд у якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти наобвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (несення військової служби);

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- утриматися від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання в частині звільнення вищевказаного підозрюваного з-під варти в разі внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Визначення часу та дати оголошення повного тексту ухвали 14-00 год. 14.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1