Рішення № 138174698, 14.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/5704/26

Провадження 2/465/4669/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу:

позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ: 24175269, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочинська, буд. 44),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ: 20474912, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8),

предмет позову: відшкодування шкоди в порядку суброгації,

в с т а н о в и в:

12 червня 2026 року представник позивача звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 35 954,86 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу «FORD Connect», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 та внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), що сталася 22.06.2023 з вини відповідача, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля у сумі 113 639,69 грн. Водночас страховиком цивільно-правової відповідальності відповідача було виплачено страхове відшкодування у розмірі 77 684,83 грн. Різниця між фактичним розміром шкоди та сумою виплаченого страхового відшкодування становить 35 954,86 грн, яка підлягає стягненню з відповідача як особи, винної у заподіянні шкоди.

Правовою підставою позову є ст. 993, 1194 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 16.06.2026 указану позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали (а.с. 45-47).

17 червня 2026 року (вх.№19956/26) від представника позивача адресу суду надійшла заява про усунення недоліків (а.с.49-52).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, із роз`ясненням права заявляти клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (ч. 7 ст. 279 ЦПК України). Встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

6 липня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі (вх №22026/26 від 06.07.2026).

Ураховуючи наведене та за відсутності клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 12 грудня 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та Фінансово-лізинговою компанією «Електрон-лізинг» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту/надійне каско №06/107-74-012701/22, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «FORD Connect», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 13, 15-20).

22 червня 2023 року о 09 год. 50 хв. у м. Львові по вул. Кульпарківській, буд. 115, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ 211440», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_3 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «FORD Connect», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2023 року у справі № 465/4904/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постанова набрала законної сили 16.07.2023 (а.с. 9-10).

Власником застрахованого автомобіля марки «FORD Connect», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 є Фінансово-лізингова компанія «Електрон-лізинг», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 21, 21 зворот).

22 червня 2023 року Фінансово-лізингова компанія «Електрон-лізинг» звернулася до позивача із заявою про настання події з участю транспортного засобу «FORD Connect», д реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 10-12).

Відповідно до акта огляду транспортного засобу від 26.06.2023 складеного на підставі заяви позивача, проведено огляд автомобіля «FORD Connect», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 та зафіксовано його пошкодження (а.с. 22).

Відповідно до рахунку ремонтної калькуляції №23-0789534 від 07.07.2023 та розрахунку №М000020602 від 30.06.2023 виконавця ТОВ «АРІЯ МОТОРС» сума страхового відшкодування становить 113 639,69 грн (а.с. 23-25).

Позивачем перераховано ТОВ «АРІЯ МОТОРС» кошти в сумі 113 639,69 грн, із призначенням платежу: відшкодування згідно із страхованого акта № 230000789534 від 12.07.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № ЗР057803 від 13.07.2023 (а.с. 28).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «ВАЗ 211440», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_3 , застрахована АТ «СК «АРКС», на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ЕР-21278298 (а.с. 34, 38 зворот).

АТ «СК «АРКС» здійснило часткову виплату в розмірі 77 684,83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 988929 від 27.07.2023 (а.с. 34).

Позивачем скеровано відповідачу претензію №16878/ІНС від 04.12.2025 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП від 22.06.2023 за участю автомобілів «FORD Connect» НОМЕР_2 та «ВАЗ 211440» НОМЕР_3 , із зазначенням про те, що різниця між фактичним розміром шкоди (113 639,69 грн) і страховою виплатою (77 684,83 грн) становить 35 954,86 грн, яку позивач просив перерахувати на свій рахунок (а.с. 35).

Оцінка суду

Між сторонами у справі, у зв`язку із завданням шкоди (збитків), виникли цивільні права та обов`язки в силу статті 11 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

За змістом указаних норм, фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування матеріальної шкоди, є вчинення особою правопорушення.

Так, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Підставою для застосування такого виду майнової відповідальності, як відшкодування шкоди, є сукупність таких чотирьох елементів, які входять до складу правопорушення:

- протиправна поведінка особи;

- настання шкоди;

- причинний зв`язок між такою протиправною поведінкою і настанням шкоди;

- вина завдавача шкоди.

Суд бере до уваги постанову Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2023 року у справі № 465/4904/23, що набрала законної сили та в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок такої протиправної поведінки відповідача було завдано шкоду володільцю автомобіля. Отже, встановленими є такі елементи складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка особи, настання шкоди та причинний зв`язок.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди. Вина підтверджена постановою Франківського районного суду м. Львова від 06.07.2023 року у справі № 465/4904/23, а тому, наявним є такий елемент складу цивільного правопорушення, як вина.

Отже, суд встановив підстави для деліктної відповідальності відповідача за завдання шкоди володільцю застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до ст.22, 1192 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема, витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), має право на їх повне відшкодування, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, з урахуванням наведених вище норм, страховик потерпілої в ДТП особи має право на стягнення в порядку суброгації з винної в ДТП особи страхового відшкодування, яке він виплатив страхувальнику (потерпілому) на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (договору майнового страхування).

Згідно із ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати, пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ним ДТП була застрахована в АТ «СК «АРКС», що підтверджується полісом №ЕР-21278298 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому страхова компанія забезпеченого транспортного засобу виплатила страховику потерпілого від ДТП страхове відшкодування з урахуванням наведених вище вимог ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На підтвердження фактичного розміру майнової шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу потерпілого, позивач надав відповідні рахунки СТО, яка здійснила відновлювальний ремонт пошкодженого в ДТП транспортного засобу потерпілого.

На підставі отриманих рахунків про вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП транспортного засобу, позивач здійснив розрахунок страхового відшкодування за завдану потерпілому майнову шкоду, розмір якого відповідає вартості відновлювального ремонту.

Отже, вимоги позивача до відповідача, як до винної в ДТП особи, ґрунтуються на нормах наведених вище положень закону та не були спростовані відповідачем іншими доказами.

Крім цього, у справі, що розглядається відповідач визнав позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У постанові від 09.09.2020 у справі № 572/2515/15-ц Верховний Суд вказав, що «відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову».

Отже, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову. Вказана правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 588/1311/17.

Враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, а також те, що визнання позову відповідачем вимог не порушує законні права та інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Креді Агріколь Банк» № ЗРО71126 від 03.06.2026 (а.с. 37), який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 42).

З огляду на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, відтак суд дійшов висновку про повернення позивачу з державного бюджету 1 331,20 грн (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову), та на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1 331,20 грн судового збору (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову).

На підставі наведеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 35 954 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 86 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок, що становить 50% судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Повернути з державного бюджету Приватному акціонерному товариству «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок, що становить 50% судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції АТ «Креді Агріколь Банк» № ЗРО71126 від 03.06.2026.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Повний текст рішення у справі №465/5704/26 складено 14.07.2026.

Суддя: Баран О.І.