Ухвала суду № 138174695, 13.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/5865/26

2/465/4732/26

У х в а л а

про залишення ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ без руху

"13" липня 2026 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення дій, звільнення прибудинкової території, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів, відповідно до якого просить:

-зобов`язати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не нагромаджувати сміття на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звільнити прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1 від сміття;

-зобов`язати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звільнити підвал будинку АДРЕСА_1 від сміття;

-зобов`язати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звільнити від сміття господарську будівлю, що при вході/виході з прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 ;

-зобов`язати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 демонтувати самовільно встановлені огорожі та конструкцію на вході/виході з прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 ;

-стягнути солідарно з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 89 312, 00 грн.

Вивчивши позовну заяву, суддя доходить переконання про наявність підстав для залишення такої без руху з наступних підстав.

Так, за змістом ч.ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій.

Так, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивач долучив до позовної заяви копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.05.2023 року, згідно якого пред`явник даного посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

У постанові від 09.10.2019 року у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду у контексті аналізу застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" дійшла висновку, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Водночас, оскільки у справі № 9901/311/19 особа зверталась за захистом права, яке не випливало із статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто позов не зачіпав обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосувався соціального і правового захисту ветеранів війни, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ця особа не звільняє від сплати судового збору особу, попри її статус учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Зазначений висновок корелюється фактично з аналогічним висновком, який міститься у постанові Верховного Суду, прийнятій у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 21.03.2018 року у справі № 490/8128/17.

Своєю ухвалою від 27.11.2019 року у справі № 545/1149/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від зазначеного правового висновку, який міститься у відповідних постановах Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 9901/311/19 та від 21.03.2018 року у справі № 490/8128/17.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Крім того, в ухвалі Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09.10.2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17, із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин для відступу від вищевказаних правових висновків.

Суд зазначає, що звернення до суду із позовною заявою про зобов`язання не нагромаджувати сміття, звільнити від сміття прибудинкову та іншу територію, демонтувати самочинно встановлені конструкції та стягнення у зв`язку із цим моральної шкоди не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту особи позивача зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається із позовної заяви позивачем заявлено п`ять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (про стягнення моральної шкоди).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За змістом п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, з урахуванням наведеного за заявлені немайнові вимоги позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 6 656 грн. 00 коп. (5 немайнових вимог х 1331 грн. 20 коп. (0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який із 01.01.2026 року становить 3328,00 грн.)=6656,00 грн.).

Крім цього, відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2026 року становить 3328 грн.

Відтак, за вимогу про стягнення моральної шкоди позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. (1% від 89 312 грн. 00 коп. становить 893 грн., що є менше, ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, сукупний розмір судового збору, який слід сплатити позивачу, становить 7 987 грн. 20 коп. (6656 грн. 00 коп. + 1331 грн. 20 коп.=7987,20 грн.).

При зверненні з позовом до Франківського районного суду м. Львова судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313141206000013953, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Франківський районний суд м. Львова.

З урахуванням наведеного вище суддя вважає, що подану позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення вказаних недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору у визначеному розмірі.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення дій, звільнення прибудинкової території, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали.

Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Величко О.В.