Ухвала суду № 138174455, 14.07.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5352/26

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"14" липня 2026 р. суддя Галицького районного суду міста Львова Павлюк О. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код в ЄДРПОУ: 13814885) про визнання права власності та стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії, -

в с т а н о в и л а :

На розгляд судді Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В. надійшов вказаний позов.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що її слід залишити без руху з таких підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати та розмір судового збору визначений у Законі України «Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3328,00 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.

Таким чином, позов про визнання права власності на рухоме майно є майновим.

Судовий збір за подання такого позову підлягає сплаті відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в розмірі 1% ціни позову (у цьому випадку від вартості відповідного майна, на яке визнається право власності), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Позивачка просить визнати за нею право власності на доплату пенсії у загальному розмірі 119843,53 грн. у порядку спадкування за законом, яка належала її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яка не була виплачена їй за життя. Окрім цього, просить стягнути з Відповідача на її користь у порядку спадкування за законом нараховану, але не виплачену пенсії її чоловікові матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у загальному розмірі 119843,53 грн. Тобто, у позові заявлені дві вимоги майнового характеру.

Водночас, до матеріалів позовної заяви долучена копія квитанції про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн., тобто лише за одну позовну вимогу майнового характеру.

Таким чином, особі, яка подала позовну заяву необхідно доплатити розмір судового збору за подання позовної вимоги майнового характеру (визнання права власності) у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.

Також, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, позовна заява у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо Позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин вказана позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням Позивачці строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

у х в а л и л а :

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання права власності та стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії залишити без руху та надати строк для усунення недоліків 5 днів з дня вручення копії ухвали.

2. Роз`яснити Позивачці, що у випадку неусунення ним недоліків позовної заяви у строк, встановлений відповідно до ухвали суду, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://gl.lv.court.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ольга ПАВЛЮК