Ухвала суду № 138173681, 14.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/11657/26

ун. № 759/16585/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди у розмірі 35 000 євро, що еквівалентно 1 808 114 гривень.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

10 квітня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач вказав, що вважає, що ним дотримані норми процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви, додано докази та посилання на норми чинного законодавства України, що підтверджують кожну обставину справи. Переконаний, що він звільнений від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви.

Дослідивши подану заяву про усунення недоліків, матеріали поданого позову, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, що визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

У відповідності до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2026 підставою для залишення позовної заяви без руху були наступні обставини: необхідність сплатити судовий збір у загальному розмірі 16 640 гривень 00 копійок за подачу до суду позовної заяви майнового характеру.

Так, досліджуючи заяви про усунення недоліків, суд встановив відсутність доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі.

Суд також зауважує, що не погоджується із твердженням ОСОБА_1 про те, що він звільнений від сплати судового збору.

В ухвалі Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2026 року зазначено, що пунктом 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Як убачається із позовної заяви, позивач обґрунтовує завдану йому моральну шкоду фактом збройної агресії іншої держави відносно України, посилаючись на те, що він кожного дня зазнає душевних страждань і принижень, переносить стрес і побоювання за свою безпеку, були порушені його нормальні життєві зв`язки та погіршилися відносини із оточуючими людьми, він кожен день вживає додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.

Водночас, умовою звільнення осіб від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» є не просто факт тимчасової окупації території України, збройної агресії, збройного конфлікту, а й обов`язкове настання наслідків у вигляді вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

З доводів позовної заяви та доданих до неї доказів судом не встановлено настання вказаних вище наслідків.

Крім того, позивач має зареєстроване місце проживання у місті Київ, що не є тимчасово окупованою територією України. Свого іншого місця проживання позивач не наводить. Навпаки, зазначає, що проживав і проживає по теперішній час у місті Київ.

Порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно ОСОБА_1 із матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, судом не встановлено обставин, які б на підставі положень п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільняли ОСОБА_1 від сплати судового збору (вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно).

Отже, ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільнений.

Оскільки ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2026 року судовий збір не сплатив, позивач вимоги суду не виконав.

Таким чином, вимоги суду відповідно до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2026 року не виконані.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.

Судом встановлено, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 червня 2026 року.

Дані недоліки є суттєвими, вони не усунуті, і суд не вбачає підстав для відкриття провадження у справі за позовом із зазначеними недоліками.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому суд роз`яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позов визнати неподаним та повернути позивачу, у зв`язку з не усуненням недоліків.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 185 ЦПК України). Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 185, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до держави російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14 липня 2026 року.

Суддя Н.О. Горбенко