Рішення № 138172759, 13.07.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4709/26

провадження 2-о/216/132/26

РІШЕННЯ

іменем України

13 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О.Я.

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника - адвокат Зеленяк Є.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Обґрунтовуючи вимоги, зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник є спадкоємцем першої черги за законом та у встановлений строк звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Ставніченко О.П. із заявою про прийняття спадщини.

Постановою нотаріуса від 15 травня 2026 року заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через наявність розбіжностей у написанні по батькові спадкодавця в документах. Зокрема, у свідоцтві про народження заявника по батькові його батька вказане як « ОСОБА_3 », тоді як у свідоцтві про смерть спадкодавця та його паспорті зазначено « ОСОБА_4 ».

Дані розбіжності унеможливлюють нотаріальне підтвердження родинних зв`язків. Встановлення факту родинних відносин заявнику необхідно для реалізації спадкових прав.

Заявник та його представник у судовому засіданні заяву підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Представник заінтересованої особи (Виконкому Центрально-Міської районної у місті ради) Тімуш К.О. у судове засідання не з`явилася, надала суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, у якому поклалася на розсуд суду та просила винести законне рішення за умови доведеності обставин справи.

В судове засідання 13.07.2026 року, представник заявника не явився, подав заяву про здійснення розгляду справи без його участі, просив заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши пояснення сторони заявника надані в судовому засіданні 30.06.2026 року, допитавши свідків та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що право на доступ до суду є одним із ключових елементів права на справедливий суд, і держава не повинна створювати невиправданих процесуальних перешкод для реалізації особою своїх цивільних прав, зокрема права на спадкування.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України прямо передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд зазначає, що наявність технічних помилок чи лінгвістичних розбіжностей у написанні по батькові спадкодавця, які виникли при транслітерації імені або реєстрації актів цивільного стану, за умови відсутності спору про право між учасниками процесу, не може бути перешкодою для реалізації заявником його конституційного права на спадкування. Оскільки факт родинних відносин беззаперечно підтверджується сукупністю інших належних і допустимих доказів (письмових документів та одностайних показань свідків), суд вбачає всі правові підстави для задоволення заяви в порядку окремого провадження.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Криворізьким відділом ДРАЦС. У вказаному свідоцтві по батькові померлого записано як « ОСОБА_4 ». Відповідно до копії паспорта спадкодавця серії НОМЕР_2 та його картки платника податків, він за життя ідентифікувався як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з нотаріально завіреним перекладом первинного свідоцтва про народження спадкодавця серії НОМЕР_3 , виданого 26.09.1961 року у місті Кіровакан (Вірменська РСР), його батьком записаний ОСОБА_5 . Таким чином, лінгвістично та логічно по батькові спадкодавця походить від імені його батька « ОСОБА_6 », і у первинному документі воно відтворене українською мовою саме як « ОСОБА_4 ».

Разом з тим, суд дослідив Свідоцтво про народження заявника ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (серія НОМЕР_4 , актовий запис № 453 від 09.09.1997 року). У графі «Батько» зазначено: « ОСОБА_2 ». Аналогічне написання по батькові батька відображене у Повному витязі з Державного реєстру спадкових справ та актових записів цивільного стану.

Постановою приватного нотаріуса Ставніченко О.П. від 15 травня 2026 року № 10/2026 заявнику відмовлено у вчиненні нотаріальної дії саме через цю лінгвістичну розбіжність суфіксів («-євич» / «-йович»), що унеможливило безспірне встановлення факту батьківства в межах нотаріальної процедури.

Оцінюючи сукупність поданих доказів за правилами статті 89 ЦПК України, суд застосовує концепцію «ідентифікаційного ядра» фізичної особи. Незважаючи на розбіжність у написанні по батькові, персональні дані спадкодавця в усіх документах мають сталі, незмінні ознаки: прізвище та ім`я - « ОСОБА_2 », дата народження - « ІНФОРМАЦІЯ_4 », місце народження - «місто Кіровакан, Вірменія». Окрім того, адреса останнього зареєстрованого місця проживання спадкодавця ( АДРЕСА_1 ) повністю збігається з місцем проживання заявника, що вказує на спільний побут та єдине родинне вогнище.

Згідно зі статтями 90, 95 ЦПК України, показання свідків є самостійними процесуальними доказами, якими можуть підтверджуватися обставини родинних відносин. Для усунення будь-яких сумнівів щодо ідентичності особи батька, суд допитав свідків, які безпосередньо знали спадкодавця протягом усього його життя:

Свідок ОСОБА_7 (рідний брат померлого спадкодавця) під присягою показав суду, що померлий ОСОБА_2 є його рідним братом, у них був спільний батько на ім`я ОСОБА_6 . Свідок чітко засвідчив, що розбіжність у написанні по батькові в документах дитини виникла через суб`єктивні чинники та особливості транслітерації вірменського імені «Жора» працівниками органу РАЦС в Україні, оскільки в побуті та офіційних документах брата іноді записували з різними суфіксами. Свідок стверджував, що його брат завжди визнавав заявника своїм єдиним сином, виховував його та пишався ним.

Свідок ОСОБА_8 (дружина померлого та мати заявника) показала суду, що перебувала у тривалих шлюбних відносинах із померлим, завжди залишалися єдиною сім`єю та проживали разом у будинку АДРЕСА_1 .

Свідок підтвердила, що заявник ОСОБА_9 є їхнім спільним сином. Помилка у свідоцтві про народження сина була помічена лише під час звернення до нотаріуса після смерті чоловіка, оскільки за життя ніхто не надавав значення відмінності між варіантами « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_3 », які сприймалися як тотожні.

Показання свідків є послідовними, логічними, не містять внутрішніх суперечностей та повністю узгоджуються з письмовими доказами. Суд не знаходить підстав вважати свідчення упередженими, оскільки вони детально розкривають сімейні зв`язки та пояснюють суто технічну природу виникнення дефекту в документах.

Беручи до уваги норми ст. 1216, 1261 Цивільного кодексу України, діти померлого мають право на спадкування в першу чергу.

Оскільки іншим процесуальним шляхом, окрім судового встановлення факту, заявник не може усунути перешкоду в реалізації свого права на спадщину, а будь-який спір про право між учасниками процесу відсутній, суд приходить до переконання, що вимоги заяви є законними, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 293, 315, 319 ЦПК України, статтями 1216, 1261 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити повністю.

Встановити юридичний факт родинних відносин, а саме: що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Кіровакан, Республіка Вірменія; паспорт серії НОМЕР_2 ), який у свідоцтві про народження та актовому записі про народження заявника № 453 від 09.09.1997 року записаний батьком як « ОСОБА_2 », є рідним батьком ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Центрально Міська районна у місті рада, ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходження за адресою: 50000 м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 13 липня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК