Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 202/3911/26
провадження № 2/208/5374/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - Лебідь К.В. звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 травня 2026 року матеріали цивільної справи № 202/3911/26 передано до Заводського районного суду міста Кам`янського за підсудністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 року по цивільній справі № 202/3911/26 визначено головуючого суддю Гречану В.Г.
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 05.06.2026 року позовна заява була залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.
Копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем отримано 19.06.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до його електронного кабінету в системі «ЄСІТС».
Таким чином строк, до якого позивачу потрібно було усунути недоліки 22.06.2026 року включно.
Проте, заяву про усунення недоліків позовної заяви представником позивача подано до суду через систему «ЄСІТС» 23.06.2026 року.
Таким чином, вбачається, що представником позивача було пропущено наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.
Відповідно до ст. 122 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (п.36).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свободне гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Зважаючи на викладені обставини та з огляду на те, що ухвала про залишення позову без руху від 05.06.2026 року отримана позивачем 19.06.2026 року, проте недоліки усунуті лише 23.06.2026 року, тобто вже після наданого судом терміну для усунення виявлених недоліків, суд вважає за потрібне позовну заяву відповідно ч.3 ст.185 ЦПК України повернути позивачу.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, а тому суд вважає за необхідне вказані обставини роз`яснити заявнику.
Керуючись ст. ст.131, 175,185,260-261, ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути заявнику з усіма доданими до неї додатками.
Роз`яснити Товаристу з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» положення ч.7 ст.185 ЦПК України, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя В.Г. Гречана
Судове рішення № 138172457, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 26.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/3911/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: