Ухвала суду № 138171509, 10.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8483/26

Провадження № 1-кс/204/1618/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю адвоката ОСОБА_4

за участю підозрюваної ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красний Перекоп, Каховського району, Херсонської області, громадянки України, одруженої, раніше не судимої, працюючої на посаді голови арбітражного керуючого ліквідаційної комісії Державного науково-виробничого підприємства «Вега» (код ЄДРПОУ 21921514), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області разом з відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042000000053, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 03.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України. 09.07.2026 року у порядку ст. 208 КПК України за вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 10.07.2026 у порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , відповідно до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України має діюче свідоцтво та посвідчення № 182 від 13.02.2013 арбітражного керуючого. Також, відповідно до рішення суду про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог від 25 травня 2018 року, призначена на посаду Голови ліквідаційної комісії Державного науково-виробничого підприємства «Вега» (код ЄДРПОУ 21921514, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 20). ОСОБА_5 керується повноваженнями та обов`язками відповідно до частини першої ст. 104 Цивільного кодексу України - юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до ЦКУ призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (частина третя ст. 105 ЦКУ). Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (частина четверта ст. 105 ЦКУ). Згідно з частиною сьомою ст. 111 ЦКУ для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості, зокрема, із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання, органам ДПС документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає, зокрема, органам ДПС звітність за останній звітний період. Відповідно до наказу Мінекономрозвитку № 515 від 17.04.2018 «Про припинення шляхом ліквідації державного науково-виробничого підприємства «Вега»» було прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації ДНВП «Вега» (код ЄДРПОУ 21921514), утворено ліквідаційну комісію ДНВП «Вега» у складі згідно з додатком, призначено ОСОБА_5 головою ліквідаційної комісії, установлено, що ліквідаційна комісія здійснює повноваження щодо управління справами ДНВП «Вега» до завершення його ліквідації. Згідно з наказом № 1111 від 21.12.2021 «Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України» від 17.04.2018 № 515 було внесено зміни до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.04.2018 № 515 «Про припинення шляхом ліквідації державного науково-виробничого підприємства «Вега» відповідно до додатку до наказу визначено склад ліквідаційної комісії ДНВП «Вега»: ОСОБА_5 в якості голови комісії та членів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . ОСОБА_5 здійснює повноваження голови ліквідаційної комісії по теперішній час. Зокрема, ОСОБА_5 , будучи Головою ліквідаційної комісії державного підприємства має наступні завдання та обов`язки: 1.1. Голова ліквідаційної комісії призначається власником (ами) підприємства (загальними зборами або судом). 1.2. З моменту призначення до голови комісії переходять усі повноваження щодо управління справами та майном юридичної особи. 1.3. Голова підзвітний органу, який його призначив, та діє від імені підприємства без довіреності. 1.4. Керується чинним законодавством України (зокрема, Цивільним та Господарським кодексами), установчими документами та цією інструкцією. 2. Завдання та обов`язки: Голова ліквідаційної комісії зобов`язаний: Організаційні заходи: Скликати та проводити засідання ліквідаційної комісії, організовувати ведення протоколів. Подати державному реєстратору документи про припинення юридичної особи та внесення запису до ЄДР. Робота з кредиторами та дебіторами: Організувати публікацію повідомлення про ліквідацію підприємства у спеціалізованих ЗМІ (строк заявлення вимог кредиторами - не менше 2 місяців з дня публікації). Виявити кредиторів та дебіторів, провести звірку розрахунків та письмово повідомити їх про ліквідацію. Скласти проміжний ліквідаційний баланс із зазначенням складу майна та переліку заявлених кредиторами вимог. Майнові питання та виплати: Здійснити інвентаризацію та оцінку майна підприємства. Продати майно юридичної особи для погашення боргів (якщо коштів недостатньо). Провести розрахунки з бюджетом та задовольнити визнані вимоги кредиторів у черговості, встановленій законом. Скласти остаточний ліквідаційний баланс, затвердити його в органі, що призначив комісію, та подати до податкової служби. Кадрові питання: Видати наказ про попередження працівників про звільнення у зв`язку з ліквідацією (не пізніше ніж за 2 місяці). Здійснити звільнення працівників з дотриманням законодавства про працю (ст. 40 КЗпП). Передача справ та закриття: Передати документи, що підлягають тривалому зберіганню, до відповідних архівних установ. Здати печатки та штампи на знищення. Отримати довідки про відсутність заборгованостей та забезпечити внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. 3. Права: Голова ліквідаційної комісії має право: Діяти від імені підприємства, представляти його в органах державної влади, місцевого самоврядування, судах та у відносинах з контрагентами. Відкривати та закривати рахунки в банківських установах, розпоряджатися коштами підприємства. Вимагати від працівників підприємства, головного бухгалтера надання всієї необхідної документації для проведення ліквідаційних заходів. Залучати (за необхідності та з дозволу власників) експертів, аудиторів, юристів для забезпечення процесу ліквідації. Підписувати будь-які документи, пов`язані з процесом ліквідації (акти, договори, фінансову звітність, кадрові накази). 4. Відповідальність: Голова ліквідаційної комісії несе персональну відповідальність за: Порушення порядку та строків проведення ліквідаційної процедури, встановлених законодавством. Достовірність даних, зазначених у проміжному та остаточному ліквідаційних балансах. Заподіяння шкоди або збитків юридичній особі, її засновникам або кредиторам внаслідок своїх дій чи бездіяльності. Несвоєчасне або неповне задоволення вимог кредиторів, якщо це призвело до фінансових санкцій або судових позовів. Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України. Таким чином, ОСОБА_5 , відповідно до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України маючи діюче свідоцтво та посвідчення № 182 від 13.02.2013 будучи арбітражним керуючим та головою ліквідаційної комісії, Державного науково-виробничого підприємства «Вега» (код ЄДРПОУ 21921514), тобто особою, що здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, достовірно знаючи про вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, діючи всупереч обов`язку їх неухильно дотримання, умисно, з метою особистого збагачення, вчинила корупційний злочин за наступних обставин. У липні 2026 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 , яка будучи розпорядником майна об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетична, буд. 4, загальною площею 895,4 кв.м, що перебуває на балансі Державного науково-виробничого підприємства «Вега», та належить на праві власності державі в особі Міністерства економічного розвитку України, тобто особою, що здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою власного незаконного збагачення, виник протиправний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб. Так, ОСОБА_5 будучи арбітражним керуючим, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, 01.07.2026 приблизно о 12 год. 50 хв., більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи біля буд. 10 на бульварі Лесі Українки, в с. Святопетрівське, Бучанського району, Київської області, зустрілась з потенційним покупцем об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетична, буд. 4, ОСОБА_10 , та висунула йому вимогу, згідно з якою ОСОБА_10 зобов`язаний сплатити ОСОБА_5 грошові кошти у загальній сумі 3 150 000,00 гривень, шляхом перерахування їх на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», який належить Державному науково-виробничому підприємству «Вега», що може бути здійснення п`ятьма платіжками у сумі 630 000,00 гривень кожна. В подальшому, ОСОБА_5 , маючи на меті отримати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб, поєднаної з її вимаганням, за вчинення нею дій з використанням наданих їй повноважень, як особі яка провадить професійну діяльність пов`язану з наданням публічних послуг, як арбітражний керуючий та голова ліквідаційної комісії і розпорядник майна Державного науково-виробничого підприємства «Вега», поставила вимогу ОСОБА_10 про необхідність укласти договір про надання поворотної фінансової допомоги між підприємством та ОСОБА_10 , та чітко зазначила, що право на придбання та фактичне отримання будівлі за вищевказаною адресою він як покупець. зможе реалізувати виключно після повного виконання вказаних вимог, а саме підписання вказаного договору. Після чого, ОСОБА_5 обіцяла виготовити підроблені документи, які дадуть змогу ОСОБА_10 переважене право купівлі зазначеної будівлі на аукціоні. Після чого, ОСОБА_5 організує аукціон на електронному майданчику «Прозоро Продажі», де у ОСОБА_10 буде переважене право купівлі об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетична, буд. 4. ОСОБА_5 достовірно знаючи, що залишкова вартість вказаної вище будівлі значно нижче ринкової і саме за цією ціною вона повинна була виставлятись на торги(аукціон) і саме за цією ціною ОСОБА_10 повинен був придбати вказану будівлю з переважним правом, оскільки для цього вона вигадала неправомірну схему, а саме повинна була підробити договір оренди з ОСОБА_10 задніми числами з 2018, та документи які надавали йому право зробити поліпшення у вказаній будівлі, що надасть йому переважне право на придбання будівлі на аукціоні, а сума неправомірної вигоди в розмірі 3 150 000, 00 гривень отриманої нею від ОСОБА_10 повинна була потім списатись взаємозаліком після торгів. В свою чергу, ОСОБА_10 , сприймаючи вимагання грошових коштів реальними, розуміючу що у разі не підписання договору про надання поворотної фінансової допомоги між підприємством та ОСОБА_10 , а також не перерахування грошових коштів на загальну суму 3 150 000,00 гривень, на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», який належить Державному науково-виробничому підприємству «Вега», останній не зможе прийняти участь в аукціоні на електронному майданчику «Прозоро Продажі», та стати власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетична, буд. 4, погодився на здійснення вказаних вимог. Так, 09.07.2026 близько о 15.40 год., ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 прибув за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, бульвар Лесі Українки, біля буд. 10, де ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, як арбітражний керуючий та голова ліквідаційної комісії Державного науково виробничого підприємства «Вега», вимагала неправомірну вигоди, за вчинення нею дій пов`язаний із реєстрацією та визначенням ОСОБА_10 єдиним учасником аукціону на електронному майданчику «Прозоро Продажі», що дало б в подальшому змогу ОСОБА_10 безперешкодно стати власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетична, буд. 4, за вигідною ціною. В подальшому, ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 прибув за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Святопетрівське, бульвар Лесі Українки, біля буд. 10, сприймаючи вимагання грошових коштів реальними, здійснив перерахування грошових коштів у сумі 630 000,00 грн. на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», який належить Державному науково-виробничому підприємству «Вега». Після чого, 09.07.2026 о 15 год. 50 хв. ОСОБА_5 затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України. Враховуючи викладене ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, а саме: одержання іншою особою, яка провадить професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі арбітражного керуючого, неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди. Обставинами, що дають підстави у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, підозрювати саме ОСОБА_5 , є: заявою про вчинення кримінального правопорушення; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколи проведених обшуків, та вилучені речові докази; протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів; інші матеріалами кримінального провадження у сукупності. В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підозрювана ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні умисного, тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Підозрювана ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, експертів, інших службових осіб у цьому ж кримінальному провадженні, інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, які на теперішній час органом досудового розслідування ще не встановлені. Так, тільки підозрювана ОСОБА_5 у повній мірі володіє інформацією щодо: всієї схеми вчинення вказаного кримінального правопорушення; всіх скоєних нею кримінальних правопорушень, причетності до вчинення будь-яких кримінальних правопорушень інших осіб, у тому числі посадових осіб, службових осіб органів державної влади, а тому, будучи обізнаною у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками він може допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок, потягне за собою можливість отримання підозрюваною ОСОБА_5 більш м`якого покарання. Така поведінка підозрюваної перешкоджає завданням кримінального провадження, а саме: забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Також підозрювана ОСОБА_5 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, про це свідчить те, що на даний час орган досудового розслідування встановлює факт можливого систематичного вчинення ОСОБА_5 аналогічних злочинів та вважає, що остання може продовжити вчиняти аналогічні злочини, або при здійсненні тиску на свідків.

При визначенні розміру застави прошу врахувати тяжкість, специфіку, обставини та суспільну небезпеку корупційного кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_5 , з урахуванням майнового становища підозрюваної (має нерухомість за кордоном), а також рівня її матеріального забезпечення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вважає, що визначення застави у 1503 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатне забезпечити виконання ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, та запобігти вказаним ризикам. Беручи до уваги викладене, на думку слідчого, доцільно застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і таким чином запобігти спробам підозрюваної ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання в повному обсязі, просив його задовольнити.

Підозрювана у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, зазначивши, що має тісні соціальні зв`язки, перебуває на обліку у лікарів та потребує постійного лікування, має постійне місце проживання та не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування і суду. Також пояснила, що на підприємстві «Вега» обіймає посаду голови ліквідаційної комісії, а не ліківідатора. Зазначила, що підозра необґрунтована та відсутній складу злочину.

Крім того, повідомила, що під час її затримання до неї було застосовано фізичну силу, допущено нелюдське поводження та висловлювалися погрози. На підтвердження своїх доводів у судовому засіданні продемонструвала наявні на руках синці. У зв`язку з наведеним просила відмовити у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні захисник підозрюваної заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а визначений розмір застави є неспівмірним із майновим станом та доходами підозрюваної. Просив суд врахувати стан здоров`я підозрюваної, зазначив, що її стан здоров`я не відповідає умовам тримання під вартою. Разом з тим, просив звернути увагу на доводи підозрюваної щодо застосування до неї фізичної сили, нелюдського поводження та погроз під час затримання, а також провести перевірку викладених обставин. У зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати щодо підозрюваної запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою. Вказав, що застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; здійснювати незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Однак, у судовому засіданні було належним чином підтверджено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, встановленим у судовому засіданні.

Що стосується посилань підозрюваної ОСОБА_5 , на необґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, то варто зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи критерії обґрунтованості підозри викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Метою затримання є подальше розслідування кримінального провадження шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Виходячи з наданих доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що додані до матеріалів клопотання докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, де у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зазначено термін «Обгрунтована підозра», який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпьелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A? N182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У зв`язку з викладеним, доводи підозрюваної про необґрунтовану підозру є безпідставними.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 ,, вагомість наявних доказів вчинення нею кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, враховуючи її вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та реєстрації, наявність тісних соціальних зв`язків, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрювана з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в якому вона підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваної, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з характеру вчиненого підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що достатньою заставою, яка зможе забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, необхідно визначити заставу у розмірі 5 000 000 грн.

Також, у судовому засіданні підозрювана ОСОБА_5 та її захисник просили суд відреагувати на факт застосування фізичної сили, допущення нелюдського поводження та погроз під час затримання підозрюваної 9 липня 2026 року.

Стаття 206 КПК України, яка регламентує загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, зобов`язує його забезпечити додержання прав особи, взятої під варту, в тому числі і в частині забезпечення їй права на доступ до медичної допомоги під час перебування під вартою.

Частиною 6 статті 206 КПК України визначено, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу обов`язок захищати фізичне здоров`я осіб, позбавлених волі. Держава має забезпечити належний захист здоров`я ув`язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини та громадянина у випадку їх порушення захищаються саме судом.

Враховуючи наведене, слідчий суддя виходячи із загальних обов`язків судді щодо захисту прав людини, вважає за потрібне вжити передбачені законом заходи реагування, з метою перевірки відомостей викладених підозрювано. ОСОБА_5 , щодо спричинення їй тілесних ушкоджень під час її затримання 9 липня 2026.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне, забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доручити Державному бюро розслідувань, здійснити перевірку фактів, викладених ОСОБА_5 , щодо спричинення їй тілесних ушкоджень під час її затримання 9 липня 2026 року.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205, 206 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 7 вересня 2026 року,

Визначити заставу у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Доручити Державному бюро розслідувань здійснити перевірку фактів, викладених у судовому засіданні підозрюваною ОСОБА_5 та її захисником, щодо спричинення підозрюваній тілесних ушкоджень під час її затримання 9 липня 2026 року.

Забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Про результати перевірки повідомити Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Ухвалу направити до ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області та Державного бюро розслідування - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1