Ухвала суду № 138171418, 13.07.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5189/26

Провадження № 6/0203/328/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.

при секретарі - Шовкопляса М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вищезазначена заява ТОВ «ФК «ПОЗИКА», в обґрунтування якої зазначено, що на виконанні у приватного нотаріуса виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. перебуває виконавче провадження №64987056 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №94308 від 20 листопада 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №289646269 від 21 червня 20220 року. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором в особі ТОВ «МІНАВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01, в подальшому між ними укладались додаткові угоди до договору факторингу, у тому числі щодо продовження терміну дії факторингу, відповідно до умов яких та реєстру права вимоги №97 від 02 вересня 2020 року на користь останнього було відступлено право вимоги за відповідним кредитним договором. 05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01, а також додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу, згідно умов яких та реєстру права вимоги №2 від 04 листопада 2020 року право вимоги за кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС». В свою чергу, останнім за договором факторингу №161025-01-ОФ від 16 жовтня 2025 року право вимоги за укладеним із ОСОБА_1 кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА». Посилаючись на вказані обставини, заявник просив в порядку ст.442 ЦПК України замінити стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 25 травня 2026 року заяву було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В наданій заяві ТОВ «ФК «ПОЗИКА» просило проводити розгляд за відсутності представника товариства.

Заінтересовані особи за викликом до суду не з`явились, не повідомивши про поважність причин своєї неявки.

За вказаних обставин, враховуючи положення ст.ст. 211, 223, 247, 442 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників, за наявними матеріалами справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Розділ VI ЦПК України присвячений процесуальним питанням, пов`язаним з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Зокрема, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 442 Розділу VІ ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження.

Імперативними приписами ч. 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

До відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному ст. 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.

Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже, положення ч. 5 ст. 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.

У статтях 16-19 глави 3 розділу І книги першої ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, нотаріусом, шляхом самозахисту.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 18 ЦК України).

Таким чином, питання про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, має розглядатись в порядку цивільного судочинства, судом за місцем виконання відповідного рішення та вирішення цього питання можливо лише в рамках відкритого виконавчого провадження.

Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній у постанові від 12 жовтня 2022 року по справі №183/4196/21, провадження №14-36цс22.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ст. 516 ЦПК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження №14-197цс21, зроблено висновки про те, що «підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1 та 7 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

В поданій заяві ТОВ «ФК «ПОЗИКА» поставивши питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні №64987056, посилалось на те, що право вимоги за кредитним договором №289646269 від 21 червня 2020 року, укладеним із позичальником ОСОБА_1 , за відповідними договорами факторингу, первісним кредитором в особі «ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було відступлено на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», та останнім на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а вказаним товариством на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

Поряд з цим, долучена до заяви копія постанови про відкриття виконавчого провадження №64987056 від 29 березня 2021 року та інформація про виконавче провадження не містять відомостей про те, що за виконавчим написом нотаріуса №94308 від 20 листопада 2020 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» була стягнута заборгованість саме за кредитним договором №289646269 від 21 червня 2020 року.

Ані копії відповідного кредитного договору, ані копії виконавчого напису нотаріуса або інших доказів, за наявності яких суд мав би можливість встановити відповідний факт, ТОВ «ФК «ПОЗИКА» до заяви надано не було та клопотань про їх витребування не заявлялось.

Таким чином, оскільки заявником не представлено суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували набуття ним право вимоги до ОСОБА_1 , що була стягнута з останнього за виконавчим написом приватного нотаріуса Горай О.С., вчиненим 20 листопада 2020 року за реєстровим №94308, який виконується в рамках виконавчого провадження №64987056, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ТОВ «ФК «ПОЗИКА» за недоведеністю заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 512, 514, 516 ЦК України, ст.ст. 3, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10-13, 76-81, 211, 247, 258-260, 442, 446 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», ОСОБА_1 , про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя О.В. Колесніченко