Рішення № 138171375, 30.06.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/55/26

Провадження №2/0203/1944/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

з участю:

-представника відповідача Яреська Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

1. 25 грудня 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Соборного районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.05.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем було укладено кредитний договір №1925169, за умовами якого відповідач одержав грошові кошти, зобов`язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач не виконує свої зобов`язання за укладеним договором, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості загальною сумою 49 200,00 грн (а.с.а.с. 1 10, 71).

2. Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 13.02.2026 справу за підсудністю було передано до Центрального районного суду міста Дніпра (а.с. 63).

3. Представник позивача до суду не з`явився, звернувшись із заявою про розгляд справи за його відсутності.

4. Представник відповідача у судовому засіданні визнав позов частково у межах суми 23 550,00 грн згідно з розділом 5 паспорту споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною укладеного кредитного договору.

5. Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

8. Судом встановлено, що 17.05.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1925169, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачеві кредит у сумі 15 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування коштами (1,9% на день) (а.с.а.с. 13 30, 34, 40 46, 48 51).

9. При цьому згідно з розділом 5 Паспорту споживчого кредиту «Порядок повернення кредиту» кредит повертається одноразово в дату закінчення строку кредиту (без пролонгації) за стандартною процентною ставкою в сумі 23 550,00 грн. Аналогічні положення містить в собі підпункт 1.6.1 пункту 1.6 кредитного договору.

10. Відповідач неналежно виконував свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та процентів за ними, і у нього перед позивачем станом на 25.12.2025 утворилася заборгованість у сумі 23 550,00 грн (відповідно до умов кредитного договору), а саме:

- 15 000,00 грн основна заборгованість;

- 8 550,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

11. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

12. Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

13. За правилами, встановленими статтею 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

14. Абзацом першим частини 1 статті 1049 ЦК визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, встановлені договором.

15. За зазначеним договором ТОВ «Лінеура Україна» передало відповідачеві грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статей 1046, 1054 ЦК, було укладено.

16. За приписами статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

17. Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої зобов`язання з повернення позичених коштів та процентів за ними, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов`язань у розумінні приведеної норми.

18. Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

19. Згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред`являються.

20. В силу статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

21. Таким чином, суд доходить висновку про те, що заявлений у справі позов необхідно задовольнити у повному обсязі.

22. У порядку статті 141 ЦПК суд вважає за необхідне стягнути з відповідача компенсацію понесених позивачем витрат зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн (а.с. 47).

23. Розв`язуючи питання щодо відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

24. За правилами, встановленими частиною 8 статті 141 ЦПК, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

25. Судом встановлено, що позивач задекларував судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 10 500,00 грн.

26. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

27. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

28. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

29. Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а й за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

30. Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

31. З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

32. Отже, виходячи з положень частини 3 статті 141 ЦПК, ураховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатським бюро роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в суді у сумі 10 500,00 грн є завищеними.

33. Зокрема, суд звертає увагу на те, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 64 440,00 грн, тобто у справі незначної складності, з огляду на ціну позову, отже підготовка документів для звернення до суду у рамках цієї справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. При цьому позивач зайняв пасивну процесуальну позицію, обмежившись заявою про розгляд справи за відсутності його представника.

34. З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення понесених ним під час подачі позову витрат на правову допомогу.

35. Ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідачки на користь позивача 1 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

36. Керуючись статтями 5, 7, 10 13, 19, 23, 76 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 265, 267, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КЕШ ТУ ГОУ» (ідентифікаційний код 42228158; 04080, Україна, місто Київ, вулиця Кирилівська, 82/7) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17 травня 2021 року №1925169 у сумі 23 550,00 гривень (15 000,00 гривень основна заборгованість, 8 550,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом), компенсацію понесених судових витрат у сумі 3 922,40 гривень, разом 27 472,40 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складене 6 липня 2026 року.

Суддя М.О. Католікян