Рішення № 138171114, 13.07.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/15632/25

Провадження № 2/175/3189/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" липня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної військової адміністрації, Макіївської міської ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 адвокат Сербіна А.В. звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальної площі 33.8 кв.м., житлової площі 17.1 кв.м.

В обґрунтування позову зазначила, що ОСОБА_1 є власницею однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на цю квартиру зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3-2847, виданого 12.12.2016 Восьмою Донецькою державною нотаріальною конторою. Підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало рішення державного реєстратора Восьмої донецької державної нотаріальної контори Кучеренко Ольги Леонідівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32857541 від 12.12.2016 11:13:03. ОСОБА_1 у зв`язку з війною втратила правовстановлюючі документи квартиру, зокрема, договір купівлі-продажу. Відновлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно вкрай необхідне для належної реалізації права власності на квартиру, розпорядження нерухомістю. Як підтверджується відомостями про юридичну особу, Восьма Донецька державна нотаріальна контора припинила діяльність в результаті реорганізації. У свою чергу Друга Донецька міська державна нотаріальна контора є правонаступником Другої Донецької державної нотаріальної контори, Четвертої Донецької державної нотаріальної контори, Восьмої Донецької державної нотаріальної контори. На момент припинення діяльності Восьмої Донецької державної нотаріальної контори термін зберігання документів ще не сплив, водночас у відповідності до положень п. 4.7 Правил ведення нотаріального діловодства в редакції від 27.08.2019 (чинній на той момент) якщо контора ліквідовується, всі архівні справи передаються в упорядкованому стані до державного нотаріального архіву на підставі наказу управління юстиції. Передавання документів контори, що ліквідовується, входить в обов`язки комісії, створеної для передавання документів діловодства і майна. Задля вирішення ситуації та отримання дублікату правовстановлюючого документа в адміністративному порядку було направлено адвокатські запити до уповноважених суб`єктів. Так, 19.08.2025 у відповідь на адвокатський запит від 13.08.2025 Донецький обласний державний нотаріальний архів повідомив, що документи Восьмої донецької державної нотаріальної контори евакуйовані до м. Полтава на підставі листа Східного міжрегіонального управління юстиції №23040/10.3/27/24 від 26.04.2024. Наразі триває реорганізація Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тому фізичний доступ до документів відсутній. Виконання обов`язків Другої донецької державної нотаріальної контори, яка є правонаступником Восьмої донецької державної нотаріальної контори, покладено на Другу слов`янську державну нотаріальну контору Донецької області, рекомендовано звернутися до них. Після ознайомлення з зазначеною відповіддю 19.08.2025 було направлено адвокатський запит до Східного міжрегіонального управління юстиції та Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області. 20.08.2025 у відповідь на адвокатський запит від 19.08.2025 Східне міжрегіональне управління юстиції повідомило, що не зберігає документи нотаріального діловодства та архіву Восьмої донецької державної нотаріальної контори, надання роз`яснень та консультацій на адвокатський запит неможливе. Відповідь Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області досі не отримана, 08.09.2025 направлено адвокатський запит повторно, але відповідь так і не була отримана. Таким чином, отримати дублікат правовстановлюючого документа через органи нотаріату неможливо, а отже вважає, що єдиним способом захисту прав ОСОБА_1 є звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності.

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились, від представника позивача надійшла заява з проханням розглядати справу без участі позивача та представника позивача.

Представник відповідача - Донецької обласної військової адміністрації у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подавав відзив на позовну заяву.

Представник відповідача - Макіївської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, заяв не подавав.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.3 ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З наданої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що ОСОБА_1 є одноосібною власницею квартири загальною площею 33,8 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації зазначеної квартири зазначено договір купівлі-продажу, серія та номер: 3-2847, виданий 12.12.2016 року, видавник : Восьма донецька державна нотаріальна контора.

Так з метою отримання дублікату договору купівлі-продажу, який став підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вищевказану квартиру представником ОСОБА_1 адвокатом Сербіною А.В. було здійснено адвокатські запити до Донецького обласного державного нотаріального архіву, Східного міжрегіонального управління юстиції та Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області.

19.08.2025 у відповідь на адвокатський запит від 13.08.2025 Донецький обласний державний нотаріальний архів листом №387/01-15 від 19.08.2025 року повідомив, що документи Восьмої донецької державної нотаріальної контори евакуйовані до м. Полтава на підставі листа Східного міжрегіонального управління юстиції №23040/10.3/27/24 від 26.04.2024 та що наразі триває реорганізація Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тому фізичний доступ до документів відсутній. Виконання обов`язків Другої донецької державної нотаріальної контори, яка є правонаступником Восьмої донецької державної нотаріальної контори, покладено на Другу слов`янську державну нотаріальну контору Донецької області.

20.08.2025 у відповідь на адвокатський запит від 19.08.2025 Східне міжрегіональне управління юстиції листом №27097/32704-26-25/15.3 від 20.08.2025 року повідомило, що не зберігає документи нотаріального діловодства та архіву Восьмої донецької державної нотаріальної контори.

На час розгляду справи позивачем не отримано відповіді від Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області щодо розгляду повторного адвокатського запиту адвоката Сербіної А.В. №32 від 08.09.2025 року, так само позивачем не долучено до позовної заяви доказів направлення зазначеного запиту до Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області та не подано будь яких клопотань щодо витребування доказів у Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 зазначено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

За приписами процесуального законодавства позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Тобто, учасники справи - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

В разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на право власності майна позивача у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 640/3509/19).

Відповідачами у даному позові визначено Донецьку обласну військову адміністрацію та Макіївську міську раду.

Згідно висновків викладених Верховним Судом у постанові від 13.05.2019 у справі №905/494/18 зазначено, що: «За умовами п.1.2 Порядку право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних боргів і аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності; державним актом на право власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (події); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, тощо.

У разі коли державну реєстрацію права власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, земельну ділянку, що відчужуються, відповідно до закону проведено без видачі документа, шо посвідчує таке право, право власності підтверджується на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього, (абз. 2 п.1.2 Порядку).

Позивачем належним чином не доведено, чому право власності на вказаний об`єкт, при його відчуженні, не може бути підтверджене (при вчиненні нотаріального правочину) на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як це передбачено абз. 2 п.1.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, та чому єдиним документом, який підтверджує право власності позивача на зазначений об`єкт нерухомості, є договір купівлі-продажу нежилого приміщення або його дублікат. Суд зазначає, що в контексті ст. 392 ЦК України необхідність у даному способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Разом із тим, з матеріалів позову та доданих позивачем доказів не вбачається будь-яких підстав вважати, що відповідачі ставлять під сумнів наявність права власності позивача на вищевказану квартиру. Також, не доведено порушення, не визнання та/або оспорення ними права власності ОСОБА_1 на квартиру будь-якими іншими особами.

У зв`язку із чим, суд приходить до висновку, що права позивача не порушені.

Крім того, під час розгляду даної справи стороною позивача не реалізоване право на заявлення клопотання про витребування у Другої слов`янської державної нотаріальної контори Донецької області переданого на зберігання, як правонаступника Восьмої донецької державної нотаріальної контори, дублікату договору купівлі-продажу, серія та номер: 3-2847, виданого 12.12.2016 року, видавник : Восьма донецька державна нотаріальна контора.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача не доведені, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Донецької обласної військової адміністрації, Макіївської міської ради про визнання права власності відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Білоусова