Рішення № 138170963, 13.07.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1310/25

Провадження № 2/513/193/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, посилаючись на те, що 23 квітня 2019 року між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № CCNG-631151059.

Відповідно до умов Договору, Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 200000.00 грн, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути використану суму в строк до 23 квітня 2024 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 24%. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Згідно з умовами Договору Позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Договором.

17 травня 2021 року було укладено договір №2 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №CCNG-631151059.

18 травня 2021 року було укладено договір №18-05/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №CCNG-631151059.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18 серпня 2022 року Позачергових загальних зборів акціонерів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФАБАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» на наступне: Повне найменування Банку українською мовою: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК»; Скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «СЕНС БАНК».

10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №CCNG- 631151059.

Станом на день звернення позивача до суду, заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 обліковується прострочена заборгованість.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором № CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року у розмірі 47311,47 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 37204,17 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3400,35 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 4295,66 грн; інфляційні збитки 1974,02 грн; нараховані 3% річних 437,27 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та визначено справу розглядати у спрощеному провадженні із викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але в позові просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачу ОСОБА_1 судові виклики надсилались за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак відповідач жодного разу до суду не з`явилася, не повідомила суд про причину своєї неявки, жодних заяв та клопотань не надала.

За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, суд ухвалив, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 23 квітня 2019 року між відповідачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Альфа Банк" був укладений кредитний договір №CCNG-631151059 шляхом підписання Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого, банк зобов`язався надати позичальниці кредит шляхом встановлення кредитного ліміту у розмірі 200 000 грн із фіксованою процентною ставкою 24% річних відповідно до розділу ІІІ «Умов надання кредитної лінії». Відповідно до пунктів розділу «Умови сплати платежів, визначених угодою/договором» обов`язковий мінімальний платіж погоджено у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 гривень. Пунктом 2 акцепту пропозиції на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відновлювальної кредитної лінії АТ «Альфа Банк» відповідачці відкрито рахунок № НОМЕР_1 .

Також, того ж дня 23 квітня 2019 року між ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_1 було укладено заяву (акцепт) №248.631151059.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування, згідно якого боржник та позичальник узгодили умови та домовилися про страхування фінансових ризиків держателів платіжних карток.

На підтвердження зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника та часткового погашення ним заборгованості, позивач надав виписку по особовим рахункам з 23 квітня 2019 року 04 березня 2024 року.

17 травня 2021 року було укладено договір №2 відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року.

Також, 18 травня 2021 року було укладено договір №18-05/2021 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до ОСОБА_1 за договором №CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року.

Згодом, 10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №CCNG- 631151059 від 23 квітня 2019 року.

У відповідності до наданого розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року, що підлягає стягненню з позичальника, становить 47311,47 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 37204,17 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 3400,35 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 4295,66 грн; інфляційні збитки 1974,02 грн. нараховані 3% річних 437,27 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

17 травня 2021 року укладено договір факторингу № 2, відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року.

Згідно Додатку 1-1 з Реєстру боржників до Договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року, до ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за: кредитним договором №CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року, розмір заборгованості складає 41499,83 грн, в тому числі: 37204,17 грн заборгованість за основною сумою боргу; 0,00 грн заборгованість за несплаченими відсотками станом на дату укладання договору; 4295,66 грн сума заборгованості за штрафами/пенями/неустойкою.

Відповідно до платіжної інструкції № 253 від 17 травня 2021 року ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», на виконання умов договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року, перерахував на рахунок АТ «Альфа-Банк» грошові кошти в сумі 16500000,00 грн.

18 травня 2021 року укладено договір № 18-05/2021, відповідно до якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року.

Згідно копії акту приймання-передачі та витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 18-05/2021від 18 травня 2021 року, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за: кредитним договором №CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року. Розмір заборгованості складає 41499,83 грн, в тому числі: 37204,17 грн сума за основною заборгованістю; 0,00 грн - сума заборгованості за процентами на дату укладання договору; 4295,66 грн сума заборгованості по штрафам/пені/неустойці за кредитним договором №CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року.

ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», на виконання умов договору факторингу № 18-05/2021 від 18 травня 2021 року, перерахував на рахунок ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» грошові кошти відповідно до платіжних інструкцій: № Ф від 26.07.2021 року в сумі 496756,00 грн; № 260990544 від 17.06.2021 року в сумі 2500000,00 грн; № 260990545 від 17 червня 2021 року в сумі 2500000,00 грн; № 260990546 від 17 червня 2021 року в сумі 2500000,00 грн; № 260990552 від 17 червня 2021 року в сумі 3600000,00 грн; № 260530015 від 16 червня 2021 року в сумі 5500000,00 грн.

10 січня 2023 року укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року.

Згідно з витягом з Додатку №1 до додаткової угоди №6 від 19 листопада 2024 року зміни в реєстрі боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги, є боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості за кредитним договором CCNG-631151059 від 23 квітня 2019 року складає 47311,47 грн, з яких: 37204,17 сума заборгованості за основним зобов`язанням, 3400,35 грн сума заборгованості за нарахованими процентами, 0,0 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями, 4295,66 грн сума заборгованості за пенею, 2411,29 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання, згідно ст. 625 ЦК України, 23000,00 сума виданого кредиту.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, відповідно до розрахунку, утворилась заборгованість за договором № CCNG-631151059, розмір заборгованості складає 47311,47 грн, в тому числі: 37204,17 грн сума за основною заборгованістю; 4295,66 сума заборгованості за пенею/штрафом; 3400,35 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

Згідно розрахунку, заборгованість 3% річних на кредитну заборгованість, за період з 04 жовтня 2021 року по 23 лютого 2022 року, становить 437,27 грн.

Інфляційні збитки, за період з жовтня 2021 року по лютий 2022 року, становлять 1974,02 грн.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття «проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами» та «проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами», при чому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК України входить до розділу І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити три проценти річних за увесь час прострочення, у зв`язку з чим таке зобов`язання є триваючим (Постанова Верховного суду України від 26 квітня 2017 року справа № 3-1522гс16).

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 08 липня 2019 року № 127/15672/16-ц де зазначено, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачає, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 05 червня 2019 року по справі № 589/3683/16-ц.

Відповідач не надав суду доказів повернення кредитних коштів позивачу або первісному кредитору, доказів відсутності заборгованості за укладеним кредитним договором.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних у сумі 437,27 грн, та інфляційних збитків у сумі 1974,02 грн, що нараховані на основне зобов`язання (тіло кредиту) 47311,47 грн.

Враховуючи, викладене вище, а також те, що відповідачем порушено умови та строки виконання основного зобов`язання за договірними правовідносинами, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних збитків від простроченої суми заборгованості, підлягає задоволенню.

Разом із тим, позивач просить стягнути заборгованість за пенею за кредитним договором у розмірі 4295,66 грн.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати пені.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу ОСОБА_1 було неправомірно нараховано пеню у розмірі 4295,66 грн за кредитним договором, а тому слід відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

Зважаючи на те, що відповідач, яка була належним чином повідомленою про розгляд справи, відзив не подала, зазначені у позовній заяві обставини не спростувала та не надала належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень проти позовних вимог, на підставі доказів, що є в матеріалах справи позовна заява підлягає частковому задоволенню, так як відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором.

Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VIпредставництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі жовтнястатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, суд зважає на таке.

Як убачається з матеріалів справи, 01 липня 2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

З витягу акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року, Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надані такі послуги: надання усної консультації з вивченням документів 4000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 12000 грн.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданою послугою); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 4000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

В порядку статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог, що становить 2202,46 гривень (43015,81 грн / 47311,47 * 2422,40 грн).

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором №CCNG- 631151059 від 23 квітня 2019 року у розмірі 43015 (сорок три тисячі п`ятнадцять) гривень 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на сплату судового збору у розмірі 2202 (дві тисячі двісті дві) гривні 46 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі гривень) 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, м.Київ вул.Мечнікова, буд.3, офіс.306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 13 липня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова