Рішення № 138170840, 13.07.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1954/26

Провадження № 2/545/1995/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Ткачук О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коверди М.К.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

29.04.2026 до Полтавського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 11.01.2025 між ТОВ «Іннова Нова» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 6668280125, відповідно до умов якого, Товариство надало відповідачу позику в розмірі 7500,00 гривень шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, з використанням реквізитів платіжної картки, вказаної відповідачем. Позикодавець виконав свої зобов`язання в повному обсязі. Всупереч умовам договору позики, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 40995,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7500,00 гривень, заборгованість за процентами 18495,00 гривень, сума пені, нарахована за порушення зобов`язань позичальником 15000,00 гривень. З урахуванням цього, представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за договором позики в розмірі 40995,00 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень. Крім того, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представником позивача буде подано документальне підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із заявою про ухвалення додаткового рішення. Разом із позовною заявою представником позивача подане до суду клопотання про витребування від АТ «Ощадбанк» інформації щодо наявності у ОСОБА_1 карткового рахунку та документів, що підтверджують надходження на вказаний картковий рахунок грошових коштів від ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 04.05.2026 по даній справі відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначене у справі судове засідання. Крім того, вказаною ухвалою задоволене клопотання представника позивача про витребування доказів.

22.05.2026 до суду від АТ «Ощадбанк» надійшла витребувана інформація та докази.

Представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, у позовній заяві заявив клопотання про проведення судового розгляду без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. 04.06.2026 надав до суду заяву, у якій зазначив, що визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту у сумі 7500,00 грн., оскільки брав їх з метою покупки спорядження своєму синові, якого було відправлено в зону бойових дій. Тому просив стягнути з нього лише заборгованість за тілом кредиту у сумі 7500,00 грн.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 11.01.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 на підставі анкети клієнта був укладений договір про надання грошових коштів у кредит № 6668280125.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 7500,00 гривень (п. 2.3 Договору).

Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів (п. 2.5 Договору).

Згідно з пунктом 2.6 Договору, стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього договору, та становить:

- 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору.

- 0,87 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Комісія за надання кредиту становить 15 % від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором кредиту в день надання кредиту (п. 2.7 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору), датою повернення кредиту є 06.01.2026.

Договір про надання грошових коштів у кредит № 6668280125 від 11.01.2025, Додаток № 1 - Графік платежів підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6562.

Суду також надано паспорт споживчого кредиту за договором, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Іннова Фінанс».

Факт укладення договору та отримання грошових коштів відповідачем ОСОБА_1 не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (cт. 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Нормами частин 3, 6, 7, 8, 12 ст. 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У статті 12 цього Закону закріплено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Встановивши, що без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету договір позики не був би укладений, суд вважає, що укладення кредитного договору в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року по справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року по справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року по справі № 757/40395/20-ц.

Підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, ОСОБА_1 засвідчив, що він погодився на отримання грошових коштів у кредит саме на умовах, що визначені в договорі про надання грошових коштів у кредит № 6668280125 від 11.01.2025. Сторони узгодили всі істотні умови надання грошових коштів у кредит, а отже, волевиявлення сторін на укладення і підписання договору були вільними.

Отже, договір про надання грошових коштів у кредит № 6668280125 від 11.01.2025 укладений між сторонами відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто шляхом пропозиції на його укладення однієї сторони та її прийняття іншою стороною та підписанням зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Іннова Фінанс» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 7000,00 гривень, які були перераховані ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий Дім» на підставі укладеного з ТОВ «Іннова Фінанс» договору № 160523/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів.

Листом від 07.04.2026 № 22207 ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» повідомило ТОВ «Іннова Фінанс» про успішність операції з переказу грошових коштів 11.01.2025 ОСОБА_1 у сумі 7500,00 грн. на картку № НОМЕР_1 .

На виконання ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 04.05.2026 АТ «Ощадбанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , відкрито банківський рахунок, до якого було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 . Крім того, наданий підтверджуючий документ зарахування 7500,00 грн. на банківський рахунок, для обслуговування якого емітована вказана платіжна картка, а саме копія платіжної інструкції № 1803361365617 від 13.01.2025.

Тому суд вважає доведеним факт отримання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 7500,00 гривень.

На підставі рішення № 05-09/2025 від 05.09.2025 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», 08.09.2025 року змінено найменування юридичної особи ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова-Нова», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.09.2025.

Відповідач своєчасно не виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 6668280125 від 11.01.2025, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 7875,00 грн. Станом на 06.01.2026 заборгованість відповідача становить 40 995,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7500,00 гривень, заборгованість за процентами 18495,00 гривень, пеня - 15000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

За змістом статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи те, що заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7500,00 грн. відповідачем не оспорюється та визнана у поданій ним заяві від 04.06.2026, позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення нарахованих процентів, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Судом проаналізований розрахунок заборгованості, наданий позивачем, та встановлено, що проценти за користування кредитними коштами нараховувались відповідачу ОСОБА_1 за погодженою у кредитному договорі ставкою (1% за кожен день користування кредитом, протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору та 0,87 % за кожен день користування кредитом, у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту) у період з 12.01.2025 по 06.01.2026, що відповідає строку кредитування, визначеному умовами укладеного між сторонами кредитного договору.

Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 , зазначених у поданій ним заяві від 04.06.2026, про стягнення з нього лише суми заборгованості за тілом кредиту, оскільки він брав кредитні кошти з метою покупки спорядження своєму синові, якого було відправлено в зону бойових дій, суд зазначає, що відповідачем не надані докази на підтвердження вказаних доводів, а положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» як до батька військовослужбовця, який проходить військову службу, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки наведена норма закону поширюється на військовослужбовців, їх дружин (чоловіків) та не регулює правові відносини між позивачем (стягувачем) та відповідачем (батьком військовослужбовця).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 18495,00 грн. доведена позивачем, не спростована відповідачем та підлягає стягненню з останнього.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення зобов`язань за кредитним договором в розмірі 15000,00 гривень, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що пеня, яка передбачена кредитним договором, нарахована в період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем, а отже підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7500,00 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 18495,00 грн., всього на загальну суму 25995,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Позовні вимоги задоволені частково, на 63,41 %. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) судовий збір у розмірі 1688,23 грн., який сплачений при подані позову.

Керуючись статтями 12, 141, 268, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 6668280125 від 11.01.2025 в розмірі 25995,00 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7500,00 гривень; заборгованість за процентами - 18495,00 гривень.

У задоволенні позовної вимоги в частині стягнення пені в розмірі 15000,00 гривень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» судовий збір у розмірі 1688,23 гривень.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10.

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складене 13.07.2026

Суддя О. В. Ткачук