Ухвала суду № 138170107, 25.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10643/20

Номер провадження № 1-кп/756/289/26

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

особи, стосовно якої вирішується питання

про застосування примусових заходів

медичного характеру ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеного 30.05.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100050003422, щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бородень, Богуславського району, Київської області, громадянки України, яка має вишу світу, не працевлаштована, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчинені суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Обставини встановлені у судовому засіданні, які свідчать про вчинення особою суспільно небезпечного діяння.

1.1. 30.05.2020, приблизно о 13 год. 25 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні торговельного залу магазину «Сільпо» (ТОВ «Сільпо-Фуд»), розташованого за адресою: м. Київ, просп. Мінський, 4-А, взяла з полиці магазину кухонний ніж Marco Cervetti Santoku 7,3/18,5 см, артикул 701380, вартістю 930 грн 00 коп. (без урахування ПДВ), після чого поклала його до своєї сумки чорного кольору.

Після цього ОСОБА_4 пройшла повз лінію кас супермаркету, не розрахувавшись за вказаний товар, та направилася до виходу з магазину. Однак через спрацювання антикражних рамок була зупинена працівником охорони магазину «Сільпо», а викрадений товар вилучено.

Унаслідок указаних дій ТОВ «Сільпо-Фуд» могла бути заподіяна майнова шкода на суму 930 грн 00 коп. (без урахування ПДВ).

1.2. Отже, ОСОБА_4 вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

2. Підстави, які доводять факт вчинення особою суспільно небезпечного діяння.

2.1. Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт учинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України. На підтвердження цього стороною обвинувачення надано достатню сукупність належних, допустимих та достовірних доказів, які узгоджуються між собою та повністю підтверджують викладені у клопотанні обставини.

При цьому прокурор звернув увагу суду на висновок судово-психіатричної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_4 на момент учинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, а також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними на час проведення експертизи. За своїм психічним станом вона потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Із цих підстав прокурор просив клопотання задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

2.1.2. Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що обставин події не пам`ятає, будь-яких відомостей щодо вчиненого суспільно небезпечного діяння повідомити не може.

Між тим пояснила, що наразі не отримує ніякого лікування, та не отримувала його із моменту проведення експертизи. Останній раз отримувала підтримуючу терапію в 2015 році.

2.1.3. Захисник під час судового розгляду не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, ураховуючи встановлений висновком судово-психіатричної експертизи психічний стан останньої.

2.2. Докази, надані стороною обвинувачення.

2.2.1. Протокол огляду місця події від 30.05.2020, відповідно до якого проведено огляд приміщення магазину «Сільпо», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Оболонський (Мінський), 4-А, під час якого зафіксовано місце вчинення суспільно небезпечного діяння, а також вилучено відеозаписи з камер відеоспостереження, ніж.

2.2.2. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка 30.05.2020 вчинила зазначене суспільно небезпечне діяння.

2.2.3. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка 30.05.2020 вчинила зазначене суспільно небезпечне діяння.

2.2.4. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка вчинила зазначені дії.

2.2.5. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка вчинила зазначене суспільно небезпечне діяння.

2.2.6. Протокол огляду предмета, відповідно до якого оглянуто кухонний ніж марки Marco Cervetti Santoku 7,3/18,5 см, який був вилучений після вчинення суспільно небезпечного діяння.

2.2.7. Довідку ТОВ «Сільпо-Фуд» про вартість товару, відповідно до якої вартість кухонного ножа марки «Marco Cervetti Santoku 7,3/18,5 см» становить 930 грн.

2.2.8. Протокол огляду цифрового носія інформації, відповідно до якого оглянуто DVD-диск із відеозаписами камер відеоспостереження магазину «Сільпо».

Під час безпосереднього дослідження відеозапису у судовому засіданні встановлено, що особа жіночої статі, яку впізнано як ОСОБА_4 перебуває у торговельному залі магазину, бере зі стелажа кухонний ніж, після чого, не здійснюючи його оплату, проходить через касову зону та залишає її, після чого була зупинена працівниками охорони магазину. Зазначений відеозапис узгоджується з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами та підтверджує фактичні обставини вчинення суспільно небезпечного діяння.

2.2.9. Висновок судово-психіатричного експерта № 98 від 30.07.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 під час учинення суспільно небезпечного діяння страждала на хронічне психічне захворювання (згідно з висновком експерта), унаслідок чого не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час проведення експертизи також не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатрічної допомоги в примусовому порядку.

2.3. Сторона захисту докази не надавала.

2.4. Оцінка суду.

2.4.1. Суд, оцінюючи кожний доказ із точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність досліджених доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду знайшов своє повне підтвердження факт учинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

2.4.2. Такий висновок суду ґрунтується на узгоджених між собою досліджених доказах (розділ 2.2.), які послідовно доводять, що ОСОБА_4 узяла товар та після проходження нею лінії кас без оплати товару була затримана, а також підтвердили факт виявлення у неї ножа, який належав магазину. Указані докази є логічними, взаємоузгодженими, послідовними, узгоджуються між собою.

2.4.3. Крім того, наведені обставини об`єктивно підтверджуються протоколами огляду місця події та предметів, довідкою про вартість майна, а також відеозаписом із камер відеоспостереження магазину, під час дослідження якого судом безпосередньо встановлено, що ОСОБА_4 взяла товар із торговельної полиці, поклала його до сумки, після чого, не здійснивши його оплату, пройшла через лінію кас та попрямувала до виходу із магазину, де була зупинена працівниками охорони.

2.4.4. Суд також бере до уваги, що сама ОСОБА_4 під час судового розгляду не заперечувала проти розгляду клопотання, однак повідомила, що обставин події не пам`ятає, у зв`язку із чим її пояснення не спростовують установлених судом фактичних обставин та не впливають на оцінку інших досліджених доказів.

2.4.5. Водночас визначальне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру має висновок судово-психіатричної експертизи № 98 від 30.07.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 як на момент учинення суспільно небезпечного діяння, так і на час проведення експертизи страждала на хронічне психічне захворювання у формі параноїдної шизофренії безперервного типу перебігу зі стабільним змішаним апато-абулічним та параноїдним синдромами, унаслідок чого не могла та не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Висновок експертизи є повним, мотивованим, відповідає вимогам кримінального процесуального закону, не викликає у суду сумнівів щодо його правильності та узгоджується з іншими матеріалами кримінального провадження.

2.4.6. Отже, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених доказів є належною, допустимою, достовірною та достатньою для висновку про вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, у стані неосудності, а тому клопотання прокурора про застосування до неї примусових заходів медичного характеру підлягає задоволенню.

3. Мотиви застосування примусових заходів медичного характеру.

3.1. Вирішуючи питання щодо виду примусового заходу медичного характеру, який підлягає застосуванню до ОСОБА_4 , суд виходить із положень статей 92-94 КК України, відповідно до яких примусові заходи медичного характеру застосовуються не з метою покарання особи, а з метою її обов`язкового лікування, поліпшення психічного стану та запобігання вчиненню нею нових суспільно небезпечних діянь.

3.2. Як убачається з висновку судово-психіатричної експертизи № 98 від 30.07.2020, ОСОБА_4 страждає на хронічне психічне захворювання у формі параноїчної шизофренії, неповної ремісії та епізодичним вживання алкогольними напоями, унаслідок чого на момент учинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними на час проведення експертизи.

Водночас експерти дійшли висновку, що за своїм психічним станом ОСОБА_4 потребує застосування саме примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

3.3. Так само суд урахував, що ОСОБА_4 наразі не отримує ніякого лікування, та не отримувала його із моменту проведення експертизи.

3.4. Суд бере до уваги характер учиненого суспільно небезпечного діяння, його ступінь суспільної небезпечності, відсутність заподіяння шкоди життю чи здоров`ю інших осіб, вартість предмета посягання, а також висновок судово-психіатричної експертизи щодо психічного стану ОСОБА_4 та рекомендованого виду примусового заходу медичного характеру.

При цьому суд не встановив обставин, які б свідчили про необхідність застосування більш суворого виду примусових заходів медичного характеру, зокрема госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним, посиленим чи суворим наглядом.

3.5. Отже, з урахуванням характеру та тяжкості вчиненого суспільно небезпечного діяння, психічного стану ОСОБА_4 , висновку судово-психіатричної експертизи, а також положень статей 92 - 94 КК України суд доходить висновку, що необхідним, достатнім та пропорційним заходом є застосування до ОСОБА_4 примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Саме такий захід забезпечить досягнення мети застосування примусових заходів медичного характеру, а саме лікування особи, поліпшення її психічного стану та запобігання вчиненню нею нових суспільно небезпечних діянь.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 368, 369-374, 376, 395, 512-513, 615 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру в вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання ухвалою законної сили - не обирати.

Речові докази:

- ніж марки Marco Cervetti Santoku 7,3 18,5 см, який передано на відповідальне зберігання ТОВ «Сільпо-Фуд», залишити в володіння останнього;

- диски для систем лазерного зчитування формату DVD, який перебуває в матеріалах судового провадення - залишити в матеріалах судового провадження протягом всього строку його зберігання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1