Ухвала суду № 138169784, 04.07.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

04 липня 2026 рокуСправа № 495/5878/26 Номер провадження 1-кс/495/1288/2026

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120261622400000780 від 03.07.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка м. Феодосія АРК, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжня, неповнолітніх дітей на утриманні не має, з середньою освітою, не працює, раніше не судима,

підозрювана у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

04.07.2026 слідча СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №120261622400000780 від 03.07.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12026162240000780 від 03.07.2026 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці, даті та часі, однак не пізніше 03.07.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вступив в злочину змову з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та невстановленою в ході слідства особою, маючи прямий умисел та корисливі мотиви, після введення Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України воєнного стану, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку (тобто на момент вчинення злочину), розуміючи та нехтуючи зазначеними правилами на заборону виїзду з території України особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років, прийняли для себе рішення організувати незаконне переправлення осіб чоловічої статі через державний кордон України, з метою отримання грошової винагороди.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_4 та невстановлено. В ході слідства особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом керуючись корисливим мотивом і прагненням до незаконної наживи, добре розуміючи порядок перетину та недоторканість державного кордону України, достовірно знаючи що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_9 у зв`язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено військовий стан, організували злочину діяльність, метою якої є незаконне переправлення осіб через державний кордон України, та розробили відповідний злочинний план, який передбачав допомогу в безперешкодному сприянні перетину державного кордону України, за грошову винагороду.

Так, в невстановлений період часу однак не пізніше 03.07.2026 більш точний час слідством невстановлений та місце не встановлено, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ОСОБА_4 та невстановленою в ході слідства особою, підшукали через інтернет менеджер «Telegram» осіб чоловічої статі у віці від 18 до 60 років а саме: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , які виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення вказаних осіб через державний кордон України, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_4 та невстановленою в ході слідства особою визначили спосіб оплати за допомогою електронних «веб гаманців» надавши вказівку переслати грошові кошти у визначених сумах у розмірі від 10000 до 14000 доларів США за кожну особу окремо, а інші обумовлені з невстановленою особою грошові кошти залишити собі.

Далі, ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, отримавши вказані грошові кошти, у визначений час та місці, роз`яснив особам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , що їм потрібно здійснити проникнення за допомогою драбини у відділення вантажного причепа «SCHWARZMUELLER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , через спеціально відокремлений захисний тент, не порушуючи пломбування на основних дверцят та зайняти місце серед вантажу і переховуватись до місця прибуття у місто Кишинів, Республіка Молдова.

В подальшому ОСОБА_8 , будучи водієм перевізника « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (Республіка Молдова) вантажного тягача марки «DAF» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 у складі причепа «SCHWARZMUELLER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , отримавши вантаж у вигляді мебельних комплектуючих від відправника: ТОВ «Даніком Груп», м. Біла Церква, ТОВ «Укрпласт плюс», м.Київ., який відповідним способом опломбований та повинен бути доставлений до отримувача: «FORT SRL», м. Кишинів, «Runem Industry SRL», м. Кишинів, слідуючи на виїзд з України, по автодорозі Р-72 до контрольно-пропускного пункту "Старокозаче" Білгород-Дністровського району, Одеської області, розпочав проходження процедури митного контролю.

Далі, 03.07.2026 року о 03:20 годині, працівниками прикордонної служби України, в причепі марки «SCHWARZMUELLER» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , виявлено осіб призовного віку: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України без здійснення прикордонного контролю, водія ОСОБА_8 затримано за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів.

Безпосередньо після вчинення злочину, ОСОБА_4 затримано правоохоронними органами, а її протиправна діяльність припинена.

Встановивши наявність достатніх доказів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Феодосія Автономної Республіки Крим, громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 - про те, що вона підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні їх вчиненню наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України.

Обґрунтування повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч.3 КК України підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а також їх сукупністю.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 3 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, являється тяжким злочином, за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Так, у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Заява N 42310/04) Справа від 21.04.2011 йдеться, що суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Крім того, обрання стосовно підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не передбачає необхідності щодо подання чітких доказів, про що сказано у рішенні Європейського суду з прав людини «Феррарі-Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37, 15 «3. … Комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому й має тримання під вартою».

Про те, саме йдеться й у рішенні ЄСПЛ «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom), 14310/88, 28 жовтня 1994 р. «… Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам:

1.Ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування, проживає в прикордонній смузі, не має обмежень щодо виїзду за кордон.

2.Ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.Ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваної, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань.

4.Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрювана ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об`єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.

5.Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваній та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують її особу, репутацію, вчинення тяжкого злочину в умова воєнного стану, у скоєнні якого підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики впливати на свідків, знищити або приховати речові докази, інших співучасників кримінального правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення є належно обґрунтованими.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_4 особу підозрюваного, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.1, 3 або ч. 4 ст. 183 КПК України.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, а саме щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, застава у розмірі, встановленому за вчинення тяжкого злочину, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи те що вчинено тяжкий злочин, застава у розмірі 2 000 000 гривень здатна у повній мірі забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків.

Позиції сторін.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Адвокат ОСОБА_5 подав письмові заперечення відповідно до яких заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту у нічний час доби. Також зазначив, що запропонований прокурором розмір застави є неспівмірним, оскільки його підзахисна зараз тимчасово непрацевлаштована, має на утриманні доньку, яка потребує стороннього догляду внаслідок пережитої шахедної атаки. Також підозрювана разом із сім`єю зараз не проживають у своїй квартирі, тому що така зрйнована, на підтвердження чого надав фото.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала свого захисника.

Мотивація суду

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Наявність обґрунтованої підозри

В рамках кримінального провадження №12026162240000780 від 03.07.2026, повідомленно про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Феодосія Автономної Республіки Крим, громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 - про те, що вона підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні їх вчиненню наданням засобів, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні злочину підтверджується зібраними в ході проведення досудового розслідування доказами.

Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення /сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення/ свідчать докази зібрані у кримінальному провадженні. Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_20 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину, оцінка зібраних доказів, в тому числі і показів свідків, на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор

Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1ст. 194 КПК України).

Так слідчим у клопотанні було зазначено, що підозрювана ОСОБА_4 :

1 - може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування, проживає в прикордонній смузі, не має обмежень щодо виїзду за кордон.

При визначенні ймовірності переховування підозрюваною від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

2. Ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. Ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваній ОСОБА_4 відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваної, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань.

4. Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрювана ОСОБА_4 матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об`єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.

5. Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 вже повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КПК України

Таким чином, вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що вказані слідчим у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави

Частиною 3ст.183КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з п.2 ч.5ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 04.07.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні під час дії воєнного стану при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 гривень, що буде пропорційним щодо підозрюваної, необхідним і достатнім для забезпечення виконання нею, покладених на неї обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183,193, 194, 196, 376 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження №120261622400000780 від 03.07.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням її в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор" строком на 60 діб, тобто до 31 серпня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваної, тобто з 03.07.2026.

Визначити підозрюваній ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 600 (шістсот шістдесят пять тисяч шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що вона або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №495/5878/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.07.2026.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні за №120261622400000780 від 03.07.2026;

п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, остання зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 31.08.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №120261622400000780.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складений та проголошений 08.07.2026 о 16:30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_21