Ухвала суду № 138169438, 13.07.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

"13" липня 2026 р.

Справа №150/382/26

Провадження по справі №2/150/337/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2026 року с. Мазурівка

Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., отримавши, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИЛА:

До Чернівецького районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 з вище вказаною позовною заявою.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства України.

Право громадян на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст.55), Цивільному кодексі України (ст.16), Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (ст.4 ЦПК України).

В рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що статтею 6 Конвенції встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, №2 роз`яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 вище зазначеного Закону із позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отож, судовий збір за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 1331 грн. 20 коп.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» від 03.12.2025, №4695-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З метою встановлення єдиного порядку щодо заповнення реквізитів при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомата для приймання платежів, Інтернет - банкінг, банківські установи тощо, обов`язковими для заповнення платниками є такі реквізити: дата документа; отримувач коштів (Назва Управління ДКСУ ); код отримувача (код за ЄДРПОУ - Код управління ДКСУ); банк отримувача (Назва розрахункового підрозділу ДКСУ); Код банку отримувача (МФО); рахунок отримувача (рахунок розпорядника коштів - банку); назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи); призначення платежу.

Згідно перевірки зарахування судового збору, здійсненої через автоматизовану систему документообігу Чернівецького районного суду Вінницької області судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп. по квитанції №2219944581 від 28.05.2026, не підтверджено.

Як вбачається із платіжного документу, що додано до позовної заяви, що судовий збір по квитанції від 28.05.2026 сплачено позивачем за наступними реквізитами: отримувач ГУК у Вінницькій області/м. Ладижин/22012500, код отримувача 37979858, IBAN: UA648999960313161206000002902, призначення платежу: 101;33003226.

Суд при цьому зауважує, що правильними реквізитами для зарахування коштів по сплаті судового збору при зверненні до Чернівецького районного суду Вінницької області є: отримувач коштів ГУК у Вінницькій області/смт. Чернівці/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); рахунок отримувача - UA848999980313161206000002902; код класифікації доходів бюджету 22030101; банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.) ;.

Із вище наведених обставин слідує, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір, отримувачем коштів якого є ГУК у Вінницькій області/м. Ладижин/22012500, тоді як при зверненні з позовом до Чернівецького районного суду Вінницької області отримувачем коштів по сплаті судового збору має бути ГУК у Вінницькій області/смт. Чернівці/22030101.

Отож, ОСОБА_1 при зверненні з позовом до Чернівецького районного суду Вінницької області фактично не оплачено судовим збором вимогу про розірвання шлюбу, що і спричинило не підтвердження зарахування судового збору при здійсненні перевірки зарахування судового збору, здійсненої через автоматизовану систему документообігу суду КП «Д-3».

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Вище наведені обставини свідчать про несплату позивачем судового збору при зверненні до суду із позовом про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Частиною 9 статті 185 ЦПК України встановлено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

За вище наведених обставин, в силу положень статті 185 ЦПК України приходжу до висновку про залишення позовної заяви, поданої ОСОБА_1 , без руху та надання визначеного законом терміну для усунення недоліків, що містить позов та виконання вимог, визначених статтями 175 і 177 ЦПК України.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.175-177, 185, 352-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху.

Надати заявнику п`ятиденний термін з дня отримання копії ухвали, - для виправлення недоліків заяви, що зазначені в ухвалі.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що повернення помилково сплаченого судового збору здійснюється через органи Казначейства на підставі електронного подання суду, для чого необхідно подати письмову заяву до суду, на рахунок якого вони були помилково перераховані,

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК