Рішення № 138169083, 13.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/2759/26

Провадження 2-а/465/132/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13.07.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Чорного І.Я.,

з участю секретаря судового засідання Блистіва Ю.І.,

без участі сторін та фіксації процесу технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до ГУНП у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА №6871232 від 20.03.2026, винесеної за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою інспектора відділу поліцейської діяльності м.Новий Розділ Стрийського районного управління патрульної поліції ГУНП в Львівській області, старшого лейтенанта поліції Федечка Володимира Михайловича, серія ЕНА №6871232 від 20.03.2026 позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що 20.03.2026 о 11:43, на дорозі Р-84, 205 км керуючи транспортним засобом VOLVO V50 номерний знак НОМЕР_1 не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті чим порушила вимоги п.9.2.6. ПДР України.

Вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав.

Після зупинки її автомобіля між позивачкою та інспектором поліції виникла словесна суперечка. У подальшому інспектором було винесено постанову про притягнення останньої до відповідальності, при-цьому не були враховані всі наявні докази. Зокрема, інспектор поліції не переглянув відеозапис з відео реєстратора службового автомобіля до моменту винесення постанови, попри те, що такий доказ був наявний та міг бути досліджений. Вказує, що лише після винесення постанови, на прохання позивачки, інспектором та нею було переглянуто відповідний відеозапис. Запевняє, що на вказаному відео чітко видно, що покажчик повороту на транспортному засобі позивачки був увімкнений, що повністю спростовує факт вчинення нею правопорушення. Вказує, що інспектор свідомо не дослідив наявний доказ до прийняття рішення та фактично проігнорував його, що призвело до винесення необґрунтованої постанови. Вважає, що неврахування такого важливого доказу є грубим порушенням порядку розгляду справи, принципів об`єктивності, повноти та всебічності дослідження обставин справи, а також перешкоджає встановленню справедливості.

Зазначає, що у оспорюваній постанові не наведено жодного доказу порушення нею правил дорожнього руху в час та місці, що вказані в постанові. Таким чином, твердження поліцейського щодо порушення нею правил дорожнього руху належним чином необґрунтовано та невмотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму.

Отже, позивачка не погоджується із зазначеним рішенням інспектора та вважає себе невинною, постанову серія ЕНА № 6871232 від 20.03.2026 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.03.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Позивач 16.04.2026, виконала вимоги вищевказаної ухвали та усунула недоліки, а саме, долучила позовну заяву із зазначенням належного відповідача.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 04.05.2026відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від представника відповідача ГУНП у Львівській області 26.05.2026, надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначила, що не погоджується з позовними вимогами позивача ОСОБА_1 , вважає їх необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Позивач у Позовній заяві зазначає: "Вважаю, що постанова є незаконною, винесеною без повного, об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, з порушенням моїх прав...". Із доводами Позивача абсолютно не погоджуються, адже Постанова винесена із дотриманням норм матеріального та процесуального права, у відповідності до вимог чинного законодавства. Вказує, що поліцейський чітко спостерігав факт допущення Позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом зупинення транспортного засобу під керуванням Позивача. Поліцейській згідно норм чинного законодавства, представилися, пояснили Позивачеві причину зупинки та почали з`ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Уже безпосередньо під час розгляду справи ознайомили останню із ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Вказує, що відеоматеріали із відео реєстратора службового автомобіля д.н.з. НОМЕР_2 та нагрудного відео реєстратора Інспектора, які підтверджують факт законних дій працівників поліції та факт правопорушення Позивача надати не можливо, оскільки згідно розділу VIII п.3 п. п 1 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2019 № 1026 строк зберігання відеозаписів з портативних та відео реєстраторів, установлених у службових транспортних засобах - 30 діб. Просить Суд зауважити, що Постанова про адміністративне правопорушення складена 20.03.2026, а позовна заява надійшла до ВПД № 1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області 05.05.2026. Просить відмовити в задоволенні позову та розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено фактичні обставини справи

Постановою інспектора відділу поліцейської діяльності (м. Новий Розділ) Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області Федечка Володимира Михайловича серії ЕНА №6871232 від 20.03.2026 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до постанови, 20.03.2026 о 11:43, на дорозі Р-84, 205 км водій керуючи транспортним засобом VOLVO V50 номерний знак НОМЕР_1 не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п.9.2.6. ПДР України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом п.9.2.б Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідач на обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови не надав доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які відео докази, які би дозволяли зробити висновок про доцільність притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

Також, інших доказів, які б підтверджували вину позивача суду відповідачем не надано.

Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Оскільки відповідачем не доведено факту порушення позивачем п. 9.2.б Правил дорожнього руху, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії ЕНА №6871232 від 20.03.2026, винесена інспектором без додержання вимог законності та підлягає скасуванню.

За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати у виді судового збору в розмірі 665,60 грн необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 139, 143, 192, 210-211, 241-246, 250 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову інспектора відділу поліцейської діяльності (м. Новий Розділ) Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області Федечка Володимира Михайловича серії ЕНА №6871232 від 20.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 665,60 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833, місце знаходження: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3.

Суддя І.Я. Чорний