Ухвала суду № 138168893, 13.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 639/3648/26

Провадження № 2/635/6357/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС»,

представник позивача - Сахарова Ольга Ігорівна,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 376475511 від 30 листопада 2021 року у розмірі 63489,24 гривень та судові витрати.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 29 квітня 2026 року справу передано для розгляду до Харківського районного суду Харківської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 червня 2026 року, справа передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 червня 2026 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

22 червня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 Лисенко А.О., через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», звернувся до суду з клопотанням про залишення позову ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» без розгляду та повернення позовної заяви позивачу.

На обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив таке.

З матеріалів справи слідує, що позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд». Нормами ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених ЦПК України; процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем(модулів). Згідно з пунктами 26, 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС; до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо), відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Відповідачем встановлено, що подана представником позивача позовна заява не створена із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду та не надіслана засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, як встановлено у пункті 26 Положення №1845/0/15-21. Подана представником позовна заява в Електронному суді прикріплена, як додаток(зображення, відеофайли тощо), та не містить підпису представника ТОВ «ФК «ЕЙС» Ольги Сахарової, при цьому накладення представником фізичною особою електронного цифрового підпису на копію позовної заяви не свідчить про дотримання вимог щодо її підписання, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

З огляду на те, що подана позовна заява не відповідає вимогам Положення №1845/0/15-21, внаслідок чого наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом і не міг бути прийнятим судом, тому є підстави для повернення позивачу позовної заяви разом з усіма додатками або залишення позовної заяви без розгляду.

23 червня 2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» Сахарова О.І. надала до суду заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду та повернення позовної заяви, в яких зазначила, що питання відповідності позовної заяви вимогам статей 175-177 ЦПК України вирішується судом на стадії відкриття провадження. Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі № 639/3648/26, суд вже надав правову оцінку формі та змісту заяви, визнавши їх належними.

Хоча Положення про ЄСІТС передбачає створення документів у вбудованому редакторі, завантаження підписаного КЕП файлу PDF не спростовує головного волевиявлення позивача на звернення до суду. Накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) представника ТОВ «ФК «ЕЙС» ідентифікує особу, яка підписала документ та гарантує цілісність даних.

Вимога використовувати лише внутрішній редактор, за умови наявності КЕП на самому файлі, є проявом надмірного формалізму. Згідно з практикою ЄСПЛ, право на суд не може бути обмежене технічними перепонами, які не впливають на суть правосуддя. Представник відповідача не обґрунтовує, яким чином подання заяви у форматі PDF замість заповнення форми в «Електронному суді» порушило його процесуальні права або завадило ознайомитись із суттю вимог щодо заборгованості за кредитним договором № 376475511 від 30 листопада 2021 року. Оскільки відповідач отримав примірник позову та підготував клопотання, право на захист реалізовано повною мірою.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник відповідача надав до суду заяву про розгляд клопотання про залишення позову без розгляду та повернення позовної заяви позивачу за його відсутності та за відсутності відповідача.

Відповідно до положень статті 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути клопотання представника відповідача у відсутність сторін за наявними у справі документами.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Як слідує з матеріалів справи, 24 квітня 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, підписана представником Сахаровою О.І. в інтересах позивача ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС».

Нормою пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України визначено, що позовна заява повертається, якщо її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, частинами першою, п`ятою статті 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста цієї статті).

Відповідно до пункту 8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення),підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9Положення про ЄСІТС).

У пункті 13 Порядку зазначено, що для автентифікації в Електронному кабінеті користувач використовує чинний сертифікат відкритого ключа та особистий ключ кваліфікованого електронного підпису, що зберігається на захищеному носії особистих ключів або на звичайному носії інформації, або інтегровану систему електронної ідентифікації (id.gov.ua).

Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС (пункт 16 Порядку).

Відповідно до пунктів 25-27 Порядку, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Із наведеного слідує, що всі файли (додатки), які додаються до сформованого в підсистемі «Електронний суд» документа (який в даному випадку має назву позовна заява) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувача разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Суд не вбачає правових підстав робити висновок про відсутність електронного підпису представника позивача на позовній заяві та повертати позовну заяву саме на підставі пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України, яка говорить, що заява повертається у випадку, коли її подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Також відсутні, передбачені нормами ЦПК України, підстави для залишення без розгляду позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі частиною 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом пунктів 3, 4 частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Під час застосування процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Керуючись частиною 4 статті 185, статтями 84, 247, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лисенка Андрія Олександровича про залишення позову без розгляду та повернення позовної заяви позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Т.В. Бобко