Рішення № 138167937, 13.07.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/861/26

Провадження № 2/548/563/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", представник позивача Луценко Юлія Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача Луценко Ю.С. 15.04.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд", діючи в інтересах свого довірителя, звернулася до Хорольського районного суду з позовною заявою до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.07.2025 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс'' та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1570-7692, за умовами якої відповідачці надано кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 12000,00 грн на строк 365 днів.

Позивач через партнера ТОВ "ФК "Контрактовий дім" зарахував відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок останньої, вказаний нею у особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання по договору повністю.

У порушення умов договору відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, не вносив своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, внаслідок чого станом на 24.02.2026 виникла заборгованість у загальному розмірі 41061,60 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн, за відсотками - 23301,60 грн, за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України - 5760,00 грн, яку позивач прохає стягнути із відповідачки на свою користь разом із судовими витратами.

Ухвалою судді від 16.04.2026 у справі відкрито провадження та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідачки не надходив.

08.06.2026 засобами пошти до суду надійшли письмові пояснення відповідачки ОСОБА_1 щодо позову, у яких остання вказала, що позовні вимоги визнає частково на суму 33501,60 грн, з яких 12000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 21501,60 грн - заборгованість за відсотками (яка обрахована як різниця між нарахованими відсотками в сумі 23301,60 грн та сплаченою нею в рахунок комісії за обслуговування кредиту 1800,00 грн); у стягненні відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України, що складають 5760,00 грн прохала відмовити, оскільки вони нараховані неправомірно у період дії в Україні воєнного стану, а тому стягненню із неї не підлягають.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, слід вважати відповідачку ОСОБА_1 належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи (копія ухвали про відкриття провадження), що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, надіслані безпосередньо за місцем її реєстрації - АДРЕСА_1 . Також нею 08.06.2026 надіслано до суду письмові пояснення по суті позову.

Представник позивача у позовній заяві прохала про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні за її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс'' та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1570-7692 /а.с. 13-18/, за умовами якого відповідачці відкрито невідновлювальну кредитну лінію для задоволення особистих потреб в розмірі 12000,00 грн на строк 365 днів, тобто до 30.06.2026, базовий період - 27 днів (проміжки часу впродовж строку дії договору, у останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування ним), стандартна процентна ставка - 1,00% в день за кожен день користування кредитом протягом усього строку дії договору за виключенням періодів нарахування процентів за зниженою чи пільговою ставками, комісія за видачу кредиту - 15% від його суми, що становить 1800,00 грн та сплачується одноразово.

Відповідно до довідки ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та повідомлення ТОВ "ФК "Контрактовий дім" від 29.10.2025 /а.с. 50-51/ 01.07.2025 на банківську картку позичальниці № НОМЕР_1 згідно з умовами договору про відкриття кредитної лінії № 1570-7692 від 01.07.2025 перераховано кредитні кошти в сумі 12000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за цим договором /а.с. 52-53/ станом на 24.02.2026 її розмір становить 41061,60 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн, за відсотками - 23301,60 грн, за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України - 5760,00 грн.

Як вбачається із цього розрахунку, позичальниця в рахунок оплат за кредитом сплатила розмір одноразової комісії за видачу кредиту в сумі 1800,00 грн та у рахунок погашення відсотків за кредитом - 5400,00 грн.

Вказані суми коштів враховані позивачем під час обрахунку заборгованості останньої.

05.03.2026 позивач позичальниці ОСОБА_1 за місцем її реєстрації надіслав засобами "Укрпошти" вимогу про усунення порушень вищевказаного договору від 01.07.2025 протягом 30 днів з дати її отримання. Доказів отримання вимоги останньою не надано.

У зв`язку із виникненням заборгованості за кредитом та невжиттям заходів щодо її погашення відповідачкою, позивач прохає стягнути із останньої цю заборгованість разом із судовими витратами.

Відповідно до письмових пояснень відповідачки ОСОБА_1 , надісланих до суду 08.06.2026, остання позовні вимоги визнає частково на суму 33501,60 грн, з яких 12000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 21501,60 грн - заборгованість за відсотками (яка обрахована як різниця між нарахованими відсотками в сумі 23301,60 грн та сплаченою нею в рахунок комісії за обслуговування кредиту 1800,00 грн); у стягненні відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України, що складають 5760,00 грн прохала відмовити, оскільки вони нараховані неправомірно у період дії в Україні воєнного стану, а тому стягненню із неї не підлягають. Також вказує, що розмір фактично сплаченої нею комісії, який становить 1800,00 грн, слід зарахувати у сплачені відсотки за кредитом, оскільки вимога про її сплату є нікчемною та суперечить Закону України "Про захист прав споживачів".

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: - його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; - воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; - він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Судом встановлено факт існування кредитних відносин між сторонами, що підтверджується копіями досліджених: договору про відкриття кредитної лінії № 1570-7692 з додатками, довідки про перерахування суми кредиту, Правил відкриття кредитної лінії, затверджених наказом ТОВ "Укр Кредит Фінанс" № 41-П від 05.03.2025.

Відповідно до умов вищевказаного договору, між сторонами було чітко визначено строк його дії та терміни, у які відповідачка мала повернути отримані кошти та сплатити відсотки за користування ними.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором.

Під час укладення електронного договору про відкриття кредитної лінії між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отже, укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Відповідачка не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала вказаного вище кредитного договору, не підписувала його, доказів цього у матеріалах справи немає.

У своїх письмових поясненнях по суті позову відповідачка не заперечувала факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів в сумі 12000,00 грн на умовах цього договору.

У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов`язання повністю не виконала, а саме не здійснила погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим станом на 24.02.2026 її розмір становить 41061,60 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн, за відсотками - 23301,60 грн, за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України - 5760,00 грн.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем в частині, що стосується нарахованої заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитними коштми, яка вцілому становить 35301,60 грн = (12000,00 + 23301,60).

Щодо стягнення заборгованості за процентами річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 5760,00 грн, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, згідно із п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки вищевказаний кредитний договір був укладений між сторонами 01.07.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то визначена позивачем заборгованість по відсотках, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 5760,00 грн не може бути стягнута із відповідачки, оскільки остання нормою закону звільнена від обов`язку такої сплати. Нарахована заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України підлягає списанню позивачем. Отже, у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Суд не погоджується із твердженням відповідачки щодо необхідності зарахування сплаченої нею комісії за видачу кредиту в сумі 1800,00 грн у рахунок часткового погашення відсотків за користування кредитними коштами, оскільки сплата цієї комісії передбачена умовами договору, підписаного нею. Вказана комісія є платою саме за видачу кредиту, а не його обслуговування, як це трактує відповідачка, а тому не є порушенням з боку позивача та не суперечить Закону України "Про захист прав споживачів".

Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази в сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а із відповідачки слід стягнути на користь позивача загальну заборгованість у розмірі 35301,60 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція № 13479 від 02.04.2026).

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 85,97 % сплаченого позивачем судового збору, що становить 2288,87 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", представник позивача Луценко Юлія Сергіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Укр Кредит Фінанс" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1570-7692 від 01.07.2025 у розмірі 35301 (тридцять п`ять тисяч триста одна) грн 60 коп, з яких: 12000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 23301,60 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Укр Кредит Фінанс" понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 87 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Укр Кредит Фінанс", ЄДРПОУ 38548598, адреса: м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, оф. 407.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий