Рішення № 138167930, 13.07.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1078/26

Провадження № 2/548/658/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Калініченко А.В.,

розглянувши у межах спрощеного позовного провадження у приміщенні суду м. Хорола цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Макс Кредит", представник позивача Хохлов Антон Сергійович, до ОСОБА_1 , представник відповідачки ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача Хохлов А.С. 06.05.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд", діючи в інтересах свого довірителя, звернувся до Хорольського районного суду з позовною заявою до відповідачки про стягнення зборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 13.07.2024 між позивачем ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 у електронній формі укладено договір кредитної лінії № 00-9853958. Згідно з умовами цього договору кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 5000,00 грн на строк 360 днів, тобто до 08.07.2025.

Відповідачці, як дружині військовослужбовця ЗСУ, відповідно до її заяви та наданих доказів, не здійснювалося нарахування відсотків за цим договором.

У зв`язку із невиконанням умов договору останньою станом на дату звернення позивача із позовом до суду виникла заборгованість у загальному розмірі 3912,50 грн, яка складаєтья із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3162,50 грн та заборгованості за одноразовою комісією за видачу кредиту в сумі 750,00 грн, які позивач прохав стягнути з відповідачки на свою користь разом із судовими витратами.

Ухвалою судді від 11.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, визначено відповідачці строк 15 днів для надання відзиву на позов.

У визначений судом строк за допомогою підсистеми "Електронний суд" від представника відповідачки Чубенко Ж.А. надійшов відзив на позов, у якому остання вказала, що відповідачка позовні вимоги про стягнення із неї заборгованості в сумі 3912,50 грн визнає, однак прохає зменшити розмір судових витрат, пов`язаних із отриманням позивачем професійної правничої допомоги із 7000,00 грн до 2000,00 грн, оскільки саме такий їх розмір вважає обгрунтованим та таким, що відповідає обсягу роботи адвоката у цій справі, ціні позову, складності справи та не сприятиме збагаченню позивача за рахунок відповідачки.

03.06.2026 представник позивача Кондра А.С. за допомогою підсистеми "Електронний суд" надіслала до суду відповідь на відзив, у якому заперечувала проти зменшення заявленого розміру судових витрат, пов`язаних із отриманням позивачем професійної правничої допомоги. Зазначила, що такий розмір є обгрунтованим, доведеним, співмірним складності справи, ціні позову та є частиною судових витрат, які змушений був понести позивач у зв`язку із порушенням відповідачкою умов кредитного договору та виникненням з її вини заборгованості.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачка та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Слід вважати відповідачку ОСОБА_1 належним чином повідомленою про відкриття провадження у справі, оскільки копію ухвали 11.05.2026 остання отримала за місцем своєї реєстрації 16.05.2026, що підтверджується відповідним поштовим рекомендованим повідомленням, та подала відзив на позов.

Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 13.07.2024 між позивачем ТОВ "Макс Кредит" та ОСОБА_1 у електронній формі укладено договір кредитної лінії № 00-9853958. Згідно з умовами цього договору кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у розмірі 5000,00 грн на строк 360 днів, тобто до 08.07.2025. Відповідно до п. 1.3 договору позичальниця зобов`язана повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування.

Відповідачці ОСОБА_1 , як дружині військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ЗСУ ОСОБА_3 на підставі її заяви від 06.10.2024 з додатками, копія якої додана до матеріалів справи, не здійснювалося нарахування відсотків за цим договором, про що зазначено позивачем у позовній заяві.

Відповідно до копії повідомлення щодо здійснення переказу грошових коштів, виготовленого ТОВ "ПрофтГід", 13.07.2024 на банківську картку позичальниці № НОМЕР_2 ТОВ "Макс Кредит" було перераховано кошти в сумі 5000,00 грн.

Факти укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів не заперечуються відповідачкою, що підтверджується відзивом на позов від 26.05.2025.

Згідно з копією детального розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , виготовленого позивачем станом на 14.04.2026, остання частково здійснювала оплати за кредитом. Її заборгованість становить 3912,50 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту - 3162,50 грн, одноразовою комісією за видачу кредиту в сумі 750,00 грн, які позивач прохав стягнути з відповідачки на свою користь разом із судовими витратами по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн та витратами, пов`язаними із отриманням професійної правничої допомоги в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до відзиву на позов від 26.05.2026, надісланого до суду представником відповідачки ОСОБА_2 , відповідачка позовні вимоги про стягнення із неї заборгованості в сумі 3912,50 грн визнає, однак прохає зменшити розмір судових витрат, пов`язаних із отриманням позивачем професійної правничої допомоги з 7000,00 грн до 2000,00 грн, так як саме такий їх розмір вважає обгрунтованим та таким, що відповідає обсягу роботи адвоката у цій справі, ціні позову, складності справи та не сприятиме збагаченню позивача за рахунок відповідачки.

Відповідно до відповіді на відзив від 03.06.2026, надісланого до суду представником позивача, остання на стягненні судових витрат у заявленому розмірі наполягає, оскільки позивачем доведено як факт їх понесення, так і розмір.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Мотивована оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Суд вважає доведеним факт укладення між сторонами договору кредитної лінії № 00-9853958 від 13.07.2024. На доведення факту укладення цього договору позивачем надано суду письмові докази, які суд вважає належними та достатніми, факт його укладення та отримання кредитних коштів в сумі 5000,00 грн відповідачкою не заперечується.

Судом встановлено, що у цьому випадку підлягають застосуванню положення Закону України ''Про електронну комерцію'', оскільки договір був підписаний з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі за допомогою електронного підпису відповідачки одноразовим ідентифікатором.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що стороною позивача доведено факт погодження між сторонами всіх суттєвих умов договору та належної інформації про підстави та розмір відповідальності позичальниці за прострочення виконання зобов`язання. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Отже, виходячи з принципу правомірності даного правочину, який не визнано судом недійсним, у позичальниці ОСОБА_1 виникло зобов`язання з повернення одержаного кредиту.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені обставини, суд доходить висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу у повному об`ємі не повернуті, що підтверджується таблицею розрахунку заборгованості за вищевказаним договором, укладеним між позивачем та відповідачкою, а також враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання відповідачем обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, позивач має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення, зокрема, фактично отриманої суми кредитних коштів.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунку заборгованості, станом на 14.04.2026 заборгованість відповідачки за сумою кредиту становить 3162,50 грн та за одноразовою комісією за видачу кредиту - 750,00 грн. Цей розмір заборгованості останньою не заперечується.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає доведеним існування між сторонами по справі договірних зобов`язань та невиконання обов`язку відповідачки з повного повернення кредитних коштів, внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла вищевказана заборгованість, яка підлягає стягненню із останньої на користь позивача.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідачки підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.04.2026 № 26.

Щодо стягнення із відповідачки витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000,00 грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження факту понесення судових витрат позивачем у вказаному вище розмірі до суду подано: копію договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 010426/МК-АБ від 01.04.2026, укладеного між ним та адвокатським бюро "Антона Хохлова" з додатком № 1 від 01.04.2026, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 24.04.2026 з описом цих послуг, копії замовлення від 15.04.2026, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру від 01.04.2026 адвоката Хохлова А.С.

У відзиві на позов представник відповідачки вказала на неспівмірність розміру заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, не погодилася із вартістю таких витрат, що становлять 7000,00 грн, прохала їх зменшити до 2000,00 грн, проти чого заперечувала представник позивача у відповіді на відзив.

Суд, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складність справи, ціну позову, обсяг документів, наданих представником позивача до суду (матеріалів позовної заяви), позицію сторони відповідачки щодо непогодження із заявленим розміром витрат на професійну правничу допомогу та її клопотання про зменшення заявленого розміру, фактичним визнання позовних вимог останньою, дійшов висновку, що у цій конкретній справі витрати на правову допомогу є завищеними.

Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат позивача на правничу допомогу до 3000,00 грн, що на думку суду буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності. Ці судові витрати слід стягнути із відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 610, 623, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 141, 263- 265, 268, 279, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю ''Макс Кредит", представник позивача Хохлов Антон Сергійович, до ОСОБА_1 , представник відповідачки ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Макс Кредит" заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9853958 від 13.07.2024 у розмірі 3912 (три тисячі дев`ятсот дванадцять) грн 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Макс Кредит" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та 3000 (три тисячі ) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Макс Кредит", адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9А, ЄДРПОУ 42806643.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Представник відповідачки: Чубенко Жанна Анатоліївна, адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1414 від 25.06.2014.

Головуючий