Ухвала суду № 138167801, 10.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.07.2026Справа № 554/10197/26 Провадження № 1-кп/554/1191/2026

У Х В А Л А

10 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12025170000000676 від 17.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 384 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження №12025170000000676 від 17.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 384 КК України.

У підготовчому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1075992,64 грн. В обґрунтування клопотання посилався на те, що 10.03.2025 року ОСОБА_4 було оголошено в розшук, а 28.04.2025 року в міжнародний розшук. Ухвалою слідчого судді від 04.06.2025 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Правоохоронними органами Німеччини ОСОБА_4 був затриманий 11.12.2025 року. 09.06.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтава відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.07.2026 року. Зазначав, що на даний час існують ризики передбачені п.п.1,2,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду; сховати чи спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не дасть змоги запобігти вищевказаним ризикам. Також просив визначити розмір застави обвинуваченому у розмірі 1075992,64 грн, оскільки останній заволодів бюджетними коштами на вказану суму.

Представник потерпілого покладався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_5 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_6 підтримали думку захисника ОСОБА_5 .

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

За вимогами частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.

Частиною 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до п.п.4,5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.3, п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що, в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12025170000000676 від 17.07.2025, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтава від 09 червня 2026 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 липня 2026 року, розмір застави не визначався.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній раніше не судимий, має вищу освіту, одружений, має на утриманні дитину 2015 року народження, наразі не працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання.

Викладене свідчить, що прокурором доведена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КІІК України, а саме: ОСОБА_4 може вчинити дії спрямовані на переховування від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, за вчинення найтяжчого з яких передбачено покарання до 8 років позбавлення волі; незаконно впливати на свідків, володіючи інформацією про місце їх проживання, з метою схилити останніх до надання показів на його користь, перешкоджаючи встановленню дійсних обставин справи.

Інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 оскільки, у разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, так як вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, ухилитися від суду та вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню перешкоджання встановленню істини у справі.

Матеріали справи не містять жодних даних, що вік та стан здоров`я обвинуваченого не дозволяють йому перебувати під вартою.

Враховуючи викладене, а також характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, виходячи із вимог частини ч.1 ст. 197 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого відповідає характеру і тяжкості діянь, які йому інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про доцільність продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Вимогами ч.4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Однак, враховуючи значну тривалість судового провадження, викликаного його складністю, і часу, який минув з моменту прийняття рішення про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає можливим визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку суду застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є такою, що утримає обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього судом обов`язки, тобто буде достатнім стримуючим фактором щоб не здійснити втечу чи будь-яким яким іншим чином не перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, а з іншого не буде такою, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Також, в порядку ч.5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки: ) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту без дозволу прокурора, суду; 3) повідомляти про зміну місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому злочину; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 131-132, 177-178, 182-183, 193-194, 196-197, 314-316, 331, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора та клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)» строком на шістдесят днів, тобто до 07 вересня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить в сумі 166400 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем), яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (Отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950), зазначивши наступні дані: застава, за кого внесена, назва суду, номер справи.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі протягом її дії.

Після внесення визначеної суми застави обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення такої застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту без дозволу прокурора, суду; 3) повідомляти про зміну місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин інкримінованого йому злочину; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали направити в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 13.07.2026 року о 13.00 год.

Суддя ОСОБА_1