Рішення № 138167731, 13.07.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2098/26

Провадження № 2/539/1800/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Просіної Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача Руденко Костянтин Васильович,

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» Руденко К.В. звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №21547 від 20.10.2024 року у розмірі 20 907,60 грн, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного Кредитного договору № 21547 від 20.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 . Відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 гривень, строком на 730 днів (до 20.10.2026 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У зв`язку з порушеннями зобов`язань, заборгованість Відповідача за Кредитним договором станом на 13.04.2026 року становить: 20907,60 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 04.11.2024 року по 13.04.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів. З цих підстав представник позивача звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, даною ухвалою витребувано АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю.

13.07.2026 року на електронну пошту суду від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надійшла витребувана судом інформація.

Представник позивача Руденко К.В. в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає в частині тіла кредиту в розмірі 3990,00 грн та в частині відсотків в сумі 518,70 грн. Просив суд врахувати, що він є діючим військовослужбовцем, про що надав відповідні документи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяву відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 21547 від 20.10.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 . Відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 гривень, строком на 730 днів (до 20.10.2026 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних) (а.с.13-20).

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 730 днів.

Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 15 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору (далі по тексту - Графік платежів).

Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 651560, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитного договору підписавши Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.21-24).

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» за вих.№20260407-40 від 07.04.2026 року, ОСОБА_1 20.10.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 було перераховано 4000 грн. (а.с.25).

Згідно повідомлення АТ «Універсаб Банк» від 29.05.2026 року за № БТ/Е-22453 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_4 , фінансовий номер телефону НОМЕР_5 , на вказану карту було зарахування коштів на суму 4000 грн. за період 20.10.2024, що підтверджується випискою.

Згідно детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за Кредитним договором №21547 від 20.10.2024, станом на 13.04.2026 року ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 24897,60 грн., яка складається з: 3990,00 грн. - строкова заборгованість за сумою кредиту; 20907,60 грн. прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом. Окрім того, з розрахунку вбачається, що відповідачем було здійснено оплату 05.11.2024 року в розмірі 650,00 грн, які були зараховані в тіло кредиту в сумі 10,00 грн та відсотки за користування кредитом в сумі 640,00 грн (а.с. 25-32).

Суд вважає, що позивачем надано належні і допустимі докази виконання кредитором умов договору, отримання відповідачем кредитних коштів.

Доказів про повне належне виконання відповідачем взятих на себе згідно з умовами кредитного договору обов`язків матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що в судовому засіданні також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в складі ЗСУ за призивом під час мобілізації, на особливий період з 18.11.2024 року, що підтверджується: військовим квитком Серії НОМЕР_6 , посвідченням серії НОМЕР_7 , довідкою №191/3976 від 03.07.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, довідкою №191/3929 від 02.07.2025 виданою т.в.о. командира військової частини НОМЕР_8 ОСОБА_2 , довідкою №49 від 11.02.2026 виданою командиром військової частини НОМЕР_9 ОСОБА_3 , довідкою №298 від 05.09.2025 виданою т.в.о. командира військової частини НОМЕР_9 ОСОБА_4 , довідкою №1149/84/6888 від 12.12.2024 виданою командиром військової частини НОМЕР_10 ОСОБА_5 , довідкою №265 від 16.06.2026 виданою командиром військової частини НОМЕР_9 ОСОБА_3 .

Тобто, із наданих вище документів вбачається факт, що відповідач як військовослужбовець ЗСУ з 18.11.2024 бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період воєнного стану.

Відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Отже, на відповідача ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме: не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом, а тому відповідач як військовослужбовець, підлягає звільненню від сплати прострочених платежів по процентах.

Проте, судом встановлено, що відповідач є діючим військовослужбовцем з 18.11.2024 року, а кредитний договір з ТОВ «ФК «Процент» він уклав 20.10.2024 року, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом за 29 днів (з 20.10.2024 по 17.11.2024 включно), тобто за період від дня укладення кредитного договору до дня вступу на військову службу, що становить 1160,00 грн (4000 (сума кредиту)*1%(відсоткова ставка за користування кредитом на день)*29(днів, період за який нараховуються відсотки).

Окрім того, враховуючи те, що відповідачем було здійснено оплату 05.11.2024 року в розмірі 650,00 грн, які були зараховані в тіло кредиту в сумі 10,00 грн та відсотки за користування кредитом в сумі 640,00 грн, то від загальної суми відсотків за користування кредитом, які необхідно стягнути з відповідача треба вирахувати суму відсотків, які було ним сплачено (1160-640=520). А отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в розмірі 520,00 грн.

Окрім того, з відповідача підлягає стягненню сума тіла кредиту в розмірі 3990,00 грн, відповідно до розрахунку заборгованості.

За цих обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «ФК «Процент» заборгованість за кредитним договором №21547 від 20.10.2024 року в сумі 4510,00 грн, з яких: 3990,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту та 520,00 грн прострочена заборгованість за відсотками.

Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, суд враховує таке.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію Договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024, укладеним між ТОВ «ФК «Процент» та ФОП Руденко К.В.(свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2412 від 23.10.2018 року), витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №108 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №4321 від 05.02.2026, згідно якого ТОВ «ФК «Процент» перерахувало на рахунок Руденко К.В. грошові кошти в сумі 100 000 грн. на оплату послуг за надання юридичних послуг по Договору №03/06/2024 від 03.06.2024 згідно акту №108 від 04.02.2026 (а.с.43-47).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

Враховуючи складність справи, яка є малозначною, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, ціну позову, обсяг доданих документів, що не є значними, розмір задоволених позовних вимог, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, вважає за можливе зменшити заявлені витрати на правничу допомогу до розміру 3 000,00 грн, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2662, 40 грн що підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №17 від 22 квітня 2026 року (а.с.1).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги суд задовольняє частково, судовий збір стягується із відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме 574,31 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 21547 від 20.10.2024 року розмірі 4510 (чотири тисячі п`ятсот десять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судовий збір у розмірі 574 (п`ятсот сімдесят чотири) грн 31 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, юридична адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4;

Представник позивача: Руденко Костянтин Васильович, РНОКПП НОМЕР_11 , адреса робочого місця: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Я.В.Просіна