Ухвала суду № 138167018, 13.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2729/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

10 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянув клопотання слідчого СВ ВП №1 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111240000254 від 07.08.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави.

В клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , слідчий вказав на обґрунтованість підозри, існування ризиків визначених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Розмір застави просив не визначати в силу ч. 4 ст. 183 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого.

Обґрунтовуючи ризик можливості переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду та ризику, прокурор вказав що підозрюваному, в разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що може спонукати підозрюваного до вчинення дій спрямованих на переховування від слідства та суду.

Ризик можливості вчинення психологічного та фізичного тиску збоку підозрюваного на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадження, на думку прокурора, існує з урахуванням того, кримінальне правопорушення було вчинено групою осіб. На даний час про підозру повідомлено ОСОБА_4 та ще двом особам, водночас один із співучасників кримінального правопорушення переховуються від органу досудового розслідування. З огляду на зазначене, а також враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення, а саме того, що підозрюваний вчинював інкриміноване діяння використовуючи гвинтівку «Мосіна» та створюючи реальну загрозу застосування насильства щодо потерпілого, що на думку прокурора свідчить, що останній схильний до насильства, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК прокурор вважає реальним та вказує, що ОСОБА_4 може прямо чи опосередковано вчинювати тиск потерпілого та свідків, з метою спонукати їх до дачі свідчень на його користь.

Прокурор обґрунтовуючи ризик ймовірності вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення вказав на те, що характер дій підозрюваного ОСОБА_4 , який виразився в раптовому нападі із використанням гвинтівки свідчить про підвищений рівень агресії, схильність до насильницької поведінки, відсутність контролю над своїми діями, що на думку прокурора дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі насильницьке, продовжити злочинну діяльність або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор додав що все вищенаведене вказує на неможливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник підозрюваного просив застосувати інший, більш м`який запобіжний захід - домашній арешт, зазначаючи що ризик можливості переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується лише тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, ризик вчинення психологічного та фізичного тиску збоку підозрюваного на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадження про які заявляє прокурор, на думку захисника також не обґрунтовано, оскільки поведінка підозрюваного, на яку посилається прокурор, на даний час є лише версією обвинувачення, а не фактичними обставинами, що мають доказове значення, та таку ж позицію адвокат ОСОБА_5 висловив щодо обґрунтування ризику визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, вважаючи заявлений обвинуваченням ризик не існуючим та не доведеним.

Підозрюваний вказав, що не збирається переховуватись, тиснути на свідків та потерпілих, вчинювати будь які протиправні дії, і просив застосувати до нього інший, більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вирішуючи дане клопотання суд керується положенням ст.ст. 177, 183, 194 КПК України, та приходить наступних висновків.

Щодо обґрунтованості підозри.

Слідчим відділом ВП №1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області проводиться досудове розслідування, у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР 08.07.2026 за № 12026111240000254 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 263 КК України та ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджено копією витягу з ЄРДР.

З фабули викладеній у витягу з ЄРДР №12026111240000077 убачається, що 07.07.2026, близько 21 год. 00 хв. невстановлені особи на автомобілі марки «Opel» моделі «Omega» д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору прибули за адресою АДРЕСА_1 , де на ґрунті словесного конфлікту з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, в ході бійки ОСОБА_9 застосував ВЗУ, а саме гранату імовірно РГД-5, внаслідок чого стався вибух, який завдав тілесних ушкоджень останнім.

З копії витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР 08.07.2026 за № 12026111240000256 убачаєтсья, що у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР 08.07.2026 за № 12026111240000254 за ознаками ч. 4 ст. 296 КК України, вилучено гвинтівку «Мосіна» з двома патронами в магазині, яка під час вчинення кримінального правопорушення використовувалась ОСОБА_4 , та в його діях окрім ч. 4 ст. 296 КК України, вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

08.07.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, в КНП «Яготинської ЦМЛ».

08.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12026111240000254 від 08.07.2026.

Суду надано фотокопію повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України від 08.07.2026, в якій викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, та протокол допиту ОСОБА_4 у якості підозрюваного; протокол огляду місця події від 08.07.2026 та рапортом, з яких зокрема убачається що у ОСОБА_4 була вилучена гвинтівка «Мосіна» із двома патронами; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_7 від 08.07.2026 та протоколом його допиту в якості потерпілого від 08.07.2026; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_8 від 08.07.2026 та протоколом його допиту в якості потерпілого від 08.07.2026; довідкою КНП «Яготинської ЦМЛ» виданою на ОСОБА_8 з діагнозом від 07.07.2026; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , від 08.07.2026, та іншими письмовими документами доданими до клопотання.

Поняття "обґрунтована підозра" тлумачиться виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, та означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, під «обґрунтованою підозрою" розуміють наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

В даній ситуації, висунута ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, витримує критику в контексті наявності доказів і пов`язаності підозрюваного із інкримінованим йому злочином, із посиланням на доказову базу, а отже відповідає критерію «обґрунтованої підозри».

Інкримінований ОСОБА_4 злочин, в силу ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення віолі на строк від 3 до 7 років.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Щодо соціальних зв`язків, як стримуючого фактору, який запобігає спробі ухилення від слідства або суду, то ОСОБА_4 має місце проживання, однак не працює та не навчається, не має сім`ї та дітей, за місцем проживання характеризується з негативного боку.

Одночасно із цим, суду надано протокол допиту підозрюваного від 08.07.2026 в якому ОСОБА_4 надав покази, зміст яких відповідає фабулі підозри та змісту показань свідків та потерпілого, які додані до клопотання, що свідчить про те, що підозрюваний не ухиляється від проведення слідчих дій, та в судовому засіданні ОСОБА_4 висловився щодо обставин події і того, що і буде в подальшому приймати участь у слідчих та процесуальних діях в межах цього провадження.

З урахуванням сукупності вказаного ризик визначений у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, суд вважає не доведеним.

Обґрунтування прокурором наявності ризику впливу, з боку підозрюваного, на свідків та потерпілих (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), зводиться до того, що свідки в даному провадженні не допитані, а відомості про них можуть бути відомі підозрюваному, та з урахуванням його дій в ході вчинення кримінального правопорушення (взяв із собою заряджену гвинтівку, якою на місці погрожував потерпілим), ОСОБА_4 в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу може чинити спроби впливу на них, задля надання свідками та потерпілими таких свідчень, що дадуть підстави для уникнення ОСОБА_4 кримінальної відповідальності.

Існування ризику можливості вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) прокурором обґрунтовується посиланням на фабулу діяння, а саме, що злочин було вчинено групою осіб, при цьому ОСОБА_4 застосував іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, що об`єктивно становить підвищену суспільну небезпеку гвинтівкою, що свідчить про підвищений рівень агресії, схильність до насильницької поведінки, відсутність контролю над своїми діями з боку підозрюваного.

Висновки суду.

Частиною 2 статті 177 КПК України закріплено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а також неможливості застосування до особи більш м`якого запобіжного заходу.

Статтею 194 КПК України закріплений порядок застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вказаної норми процесуального закону, слідчий суддя задля застосування запобіжного заходу повинен встановити певні обставини, і лише за їх наявності застосовувати запропонований запобіжний захід.

Виконуючи зазначену вище норму КПК, в судовому засіданні встановлено що підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України є обґрунтованою ( п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 296 КК України, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Щодо ризиків.

Ризик передбачений п. 1, ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, в сукупності з даними про ОСОБА_4 , але з урахуванням того, що він надає показання по суті події, та в судовому засіданні висловився щодо того, що не збирається ухилятись і в подальшому буде приймати участь у слідчих та процесуальних діях в межах цього провадження, з урахуванням відсутності доказів протилежного, суд вважає не доведеним.

Існування ризиків вказаних у п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням того що відомості про потерпілих та свідків які не допитувались в даному провадженні, можуть бути відомі підозрюваному, а також з урахуванням даних щодо особи ОСОБА_4 , який не має сім`ї та роботи, джерела доходів якого невідомі, характеру дій, вчинення яких інкримінується ОСОБА_4 - наявності у нього предмету схожого на зброю, без відповідних передбачених законом документів (джерело походження якої не встановлене), із використанням якої вчинювались дії, в яких підозрюється ОСОБА_4 , суд вважає обґрунтованим з боку прокурора, та наявним.

При цьому, немає жодних фактів, які б давали підстави вважати, що певні соціальні зв`язки, схильності підозрюваного зможуть виступити превентивним засобом у його поведінці. Не навели таких даних у судовому засіданні підозрюваний та його захисник.

Отже, існують обґрунтовані ризики, передбачені п.3, та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, які з врахуванням особи підозрюваного та невідворотності покарання у виді позбавлення волі у випадку доведення винуватості ОСОБА_4 , дають підстави для висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання цим ризикам.

Слідчим та прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених у ст. 194 КПК України для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу немає.

В силу п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

За правилами ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, з підстав визначених у п.п. 1-5 ч. 4 ст. 183 КПК.

Виходячи із змісту наведеної норми процесуального закону, визначення застави у випадках передбачених п.п. 1-5 ч. 4 ст. 183 КПК України, є дискрецією (повноважним правом) слідчого судді (суду).

В даному випадку, з урахуванням стану здоров`я ОСОБА_4 (який отримав тілесні ушкодження в ході події) його готовності сприяти органу досудового розслідування в його проведенні, суд вважає за можливим визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Згідно з ч.5 ст. 182 цього Кодексу розмір застави щодо особи підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відсутність в матеріалах клопотання відомостей про матеріальний стан підозрюваного, а також, враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину (його суспільну небезпечність), дають підстави визначити ОСОБА_4 заставу в межах, визначених у п. 2 ч.5 ст. 182 КПК, а саме: 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026, що в сумі складає 199 680, 00 гривень (3328х60).

Враховуючи вищевикладене, згідно ст. ст. 193-197, 199, 376, 309, КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме: з моменту його затримання - з 08.07.2026 до 05.09.2026 включно, утримуючи його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Визначити ОСОБА_4 , як альтернативнийзапобіжний захід - заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680,00 гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду (р/р UA768201720355259001000018661, банк: Держказначейська служба України, м. Київ; код ЄДРПОУ 26268119; отримувач: Територіальне управління ДСА України в Київській області; призначення платежу: зазначити інформацію про постанову судді (ухвалу суду), який обрав заставу та прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку вноситься застава.

Оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення повинна негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою у іншому кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти підозрюваний, за якого внесена застава, вважається таким, до якого у даному кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з під варти покласти на нього, наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою в даному кримінальному провадженні;

2) не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого або прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування із свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити два місяці, який може бути продовжений за клопотанням слідчого, прокурора.

У разі незабезпечення заставодавцем належної поведінки підозрюваного та у випадку неявки його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин чи не повідомлення про причини своєї неявки, або якщо він порушить інші покладені обов`язки, визначені у цій ухвалі, застава звертається в дохід держави, а міра запобіжного заходу буде змінена.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1