Рішення № 138165131, 13.07.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/389/26

2/290/579/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 липня 2026 рокуселище Романів

Романівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Шакалова А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" ЄДРПОУ: 41084239, Бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.Рух справи.

1.1. 24 квітня 2026 року позовна заява надійшла до суду, у цей же день справа розподілена головуючому судді Шакалову А.В.

1.2. Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року відкрито провадження по справі, ухвалено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також направлено запит до АТ «Ощад Банк», щодо належності банківської картки, куди зараховувались кошти.

1.3.Сторони про розгляд справи повідомлені належним чином. Відповідач повідомлений відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

2. Обґрунтування позовних вимог.

2.1. У квітні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №532687-КС-002 від 29.04.2025 в розмірі 31130 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі - 11000 грн., суми прострочених платежів по процентах в розмірі - 12430 грн, прострочених платежів в порядку ст. 625 ЦКУ - 5500 грн, прострочених платежів по комісії - 2200 грн. та судові витрати.

2.2 В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.04.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений договір №532687-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, який визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

2.3. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11000 грн шляхом перерахування на банківську картку відповідача. Натомість відповідач, отримавши кредитні кошти, умови кредитного договору в повному обсязі не виконує, у зв`язку із чим станом на 24.04.2026 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 31130 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Обставини справи, встановлені судом та правовий аналіз.

1.1. Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступного висновку.

1.2. ТОВ «БІЗПОЗИКА» 29.04.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 532687-КС-002 про надання кредиту. 29.04.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 532687-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-6328, на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 29.04.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 532687-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

1.3. За умовами договору строк, на який надано кредит, - до 19.08.2025 року.

1.4. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі Правила, а разом - Договір)

1.5. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 0,92%, фіксована

1.6. Факт переказу 11 000 грн підтверджено наданими АТ «Ощад Банк» виписками по рахунку відповідача.

1.7. Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 31130 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі - 11000 грн., суми прострочених платежів по процентах в розмірі - 12430 грн, прострочених платежів в порядку ст. 625 ЦКУ - 5500 грн, прострочених платежів по комісії - 2200 грн. та судові витрати.

1.8. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 проходить військову службу у НОМЕР_3 ТВУЗ Держспецзв`язку з 08 жовтня 2013 року по теперішній час. У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів за користування кредитом. Також просив зменшити витрати на правничу допомогу.

1.9. У відповіді на відзив представник позивача не погодився із доводами відповідача та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також стягнути судові витрати.

1.10. Суд визнає, що кредитний договір був укладений в електронній формі. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Надані позивачем матеріали підтверджують волевиявлення сторін та факт укладення договору.

Щодо процентів за користування кредитом

3.9. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а її розмір та порядок визначаються договором.

3.10. Частина друга статті 1054 ЦК України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

3.11. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, а правове регулювання наслідків прострочення переходить у площину статті 625 ЦК України.

3.12. У відзиві на позовну заяву відповідач просила не стягувати з неї проценти за користування кредитом, посилаючись на пункт 15 частини першої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На підтвердження цих доводів подано довідку № 243 від 21 травня 2026 року та копію військового квитка, з яких убачається, що відповідач проходить військову службу у 10 територіальному вузлі урядового зв`язку Держспецзв`язку та займає посаду старшого бухгалтера.

3.13. Суд зазначає, що пункт 15 частини першої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає ненарахування процентів за користування кредитом, зокрема, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, а також іншим військовослужбовцям, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у випадках, прямо визначених законом.

3.14. Подані відповідачем докази підтверджують факт проходження нею військової служби, однак не містять відомостей про те, що відповідач належить до категорії військовослужбовців, призваних на службу за призовом під час мобілізації, або про її участь у заходах, які відповідно до наведеної норми є підставою для застосування пільги щодо ненарахування процентів за кредитом.

3.15. Отже, надані відповідачем матеріали не є достатніми для висновку про наявність передбачених законом підстав для звільнення її від сплати процентів за користування кредитом. Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували право відповідача на таку пільгу, матеріали справи не містять.

3.16. Відтак вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 12430 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо комісії

3.17. Позивач просить стягнути з відповідача 2200 грн комісії.

3.18. Разом з тим позивачем не надано належних і переконливих доказів, які б однозначно підтверджували правову підставу, порядок нарахування, період та коректний розрахунок цієї складової заборгованості. Подані матеріали не дають можливості беззаперечно встановити, за які саме послуги, у який період і в якій сумі нараховано зазначену комісію.

3.19. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 2200 грн задоволенню не підлягають.

3.20.В свою чергу, згідно пункту 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

3.21. Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України.

3.22. Таким чином позовна вимога в частині стягнення суми заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України за кредитним договором №532687-КС-002 від 29.04.2025 року у розмірі 5500 грн є необґрунтованою, оскільки останні нараховані у період дії в Україні воєнного стану, а тому задоволенню не підлягають. У зв`язку з чим суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

4. Висновок суду

4.1. Встановлені під час розгляду справи обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, чим порушила права кредитора.

4.2. Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а саме: стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 11 000 грн та заборгованість за відсотками у розмірі 12430 грн, що в сукупності становить 23430 грн.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до статті 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2003,85 грн.

Керуючись статтями 2-5, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (ЄДРПОУ: 41084239, Бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ) заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 430 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" витрати на сплату судового збору у розмірі 2003,85 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

СуддяАндрій ШАКАЛОВ