Рішення № 138164335, 13.07.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 154/1282/26

Провадження № 2/156/400/26

рядок статзвіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 липня 2026 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу №154/1282/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи:

представник позивача Лисенко О.С. - не з`явився,

відповідач ОСОБА_1 - не з`явився,

в с т а н о в и в:

І. Короткий виклад обставин справи

27.03.2026 року представник позивача звернулася у Володимирський міський суд Волинської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 22.08.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 22.08.2025-100002455. Відповідно до умов кредитного договору № 22.08.2025-100002455 від 22.08.2025 року позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 22/08/2025; сума Кредиту: 20000 грн. 00 коп., строк, на який надається Кредит - 189 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 26.02.2026; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена, процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку, процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку, комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 7% від суми Кредиту та дорівнює 1400 грн. 00 коп.

Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4601-60XXXXXX-3471.

Відповідно до Договору від 22.08.2025 та квитанції про перерахунок коштів, кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 20000 грн. Отже, позивачем свої зобов`язання за Договором виконано належним чином та в повному обсязі.

Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 5600 грн. від 11.09.2025 року.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 58000 грн., що складається з: тіла кредиту - 20000 грн., процентів - 25200 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 2800 грн., відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України 10000 грн.

У зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом № 22.08.2025-100002455 від 22.08.2025 року в сумі 58000,00 грн. та судовий збір 2662,40 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

ІІ. Позиція учасників процесу

Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з`явилася, однак в позовній заяві просила суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечила про ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак на адресу суду поверталися конверти з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)).

Судом також було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі № 154/1282/26 відповідача ОСОБА_1

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 30.03.2026 року цивільну справу передано для розгляду до Іваничівського районного суду Волинської області.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 23.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, проведення розгляду справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 29.05.2026 року, цивільну справу відкладено у зв`язку з неявкою відповідача. Продовжено строк розгляду справи №154/1282/26, в порядку спрощеного позовного провадження, до 13.07.2026.

Ухвалою суду від 30.06.2026 року суддя ОСОБА_2 прийняла цивільну справу до свого провадження, оскільки головуючий суддя ОСОБА_3 звільнений з посади, на підставі Указу Президента України від 02 червня 2026 року № 464/2026 «Про призначення судді», наказом голови суду від 03.06.2026 № 10/02-09 «Про відрахування судді ОСОБА_3 зі штату суду» та 22 червня 2026 року відрахований зі штату Іваничівського районного суду Волинської області у зв`язку із призначенням на посаду судді Житомирського апеляційного суду.

В судове засідання 13.07.2026 року сторони не прибули.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Представник позивача скористалася наданим їй правом та, відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, подала клопотання про розгляд справи без її участі. В силу вимог ч.ч.8, 11 ст.128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, відтак підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, 13.07.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та відповідач 22.08.2025 року уклали Кредитний договір № 22.08.2025-100002455, який був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором A199. Відповідно до умов вищезазначеного договору кредит надався на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 22/08/2025; сума Кредиту: 20000 грн. 00 коп., строк, на який надається Кредит - 189 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 26.02.2026; продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена, процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку, процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку, комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 7% від суми Кредиту та дорівнює 1400 грн. 00 коп.

ТОВ «Споживчий центр» 22.08.2025 року перерахувало відповідачу грошові кошти в розмірі 20000,00 грн. на вказану ним банківську картку НОМЕР_1 , відповідно до договору кредиту № 22.08.2025-100002455.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 22.08.2025-100002455 від 22.08.2025 року, станом на 25.03.2026 заборгованість відповідача становить 58000,00 грн., яка складається з тіла кредиту - 20000 грн., процентів - 25200 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 2800 грн., відсотків, нараховані по 625 ст. ЦК України 10000 грн.

V. Застосоване судом законодавство та висновки суду

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина перша статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення 22.08.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем договору кредиту в електронній формі № 22.08.2025-100002455, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто неналежне виконання відповідачем умов, укладеного договору, у зв`язку з чим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Споживчий центр» щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією пов`язаною з наданням кредиту є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з`явився, відзив на позовну заяву не подав.

Що стосується нарахування позивачем відсотків за ст.625 ЦК України, суд виходить з наступного.

Указом Президента України від 24лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що відсотки за ст.625 ЦК України за кредитним договором нараховані позивачем під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) відсотків нарахованих за ст.625 ЦК України за таке прострочення на період воєнного стану. Відсотки, нараховані за ст.625 ЦК України, включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено нараховані відсотки за ст.625 ЦК України за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 22.08.2025-100002455 від 22.08.2025 року в розмірі 10000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 22.08.2025-100002455 від 22.08.2025 року в розмірі 48000,00 грн., яка складається з тіла кредиту 20000,00 грн., процентів 25200,00 грн., додаткової комісії з обслуговування кредиту 2800,00 грн.

VI. Судові витрати

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № СЦ00091107 від 26.03.2026 позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору.

При цьому, по справі позивачем заявлено вимогу з ціною позову в розмірі 58000,00 грн. з яких задоволено на загальну суму 48000,00 грн., у зв`язку із частковим задоволенням позову (82,76%) на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2203,40 грн. судового збору.

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 22.08.2025-100002455 від 22.08.2025 року в сумі 48000 (сорок вісім тисяч) гривень, що складається з тіла кредиту 20000,00 грн., процентів 25200,00 грн. та додаткової комісії з обслуговування кредиту 2800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені позивачем витрати щодо сплаченого судового збору в розмірі 2203 (дві тисячі двісті три) гривні 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ (37356833) місцезнаходження: 01032, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ.

Представник позивача Лисенко Олена Сергіївна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 01032, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 13 липня 2026 року.

Суддя М. О. Федечко