Рішення № 138160131, 13.07.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1068/26

2/683/1063/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Цішковського В.А.

з участю секретаря Васічевої О.В.

розглянувши в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 683/1068/26, номер провадження 2/683/1063/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») Андрухов В.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 17.10.2025-100000817 від 17.10.2025 року у розмірі 27 900 грн, а також просить стягнути суму судових витрат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 17.10.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 17.10.2025-100000817, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит у розмірі 9 000 грн строком на 140 днів, зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку кредиту.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту передбачена у розмірі 20 % від суми кредиту та дорівнює 1 800 грн.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути у розмірі 27 900 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн; заборгованість за процентами 12 600 грн; заборгованість за комісією 1 800 грн; заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 4 500 грн.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16.04.2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кравчуком В.М. у встановлений законом строк подано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» визнає частково з таких підстав. Вважає, що позивачем неправомірно нараховано заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 4 500 грн, оскільки нарахування здійснювалось під час дії воєнного стану, що суперечить вимогам п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідач є військовослужбовцем та згідно вимог п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нарахування процентів у розмірі 12 600 грн не відповідає вимогам закону.

Разом з тим, представник відповідача не погоджується із нарахуванням на відповідача суми комісії у розмірі 1 800 грн, оскільки у кредитному договорі № 17.10.2025-100000817 не зазначено будь-яких додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язанні з надання кредиту, за які встановлена комісія. У зв`язку із чим відповідачем визнається лише тіло кредиту у розмірі 9 000 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач подає орієнтовний розрахунок, який представник відповідача вважає таким, що не відповідає вимогам співмірності, реальності та розумності.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив у якому зазначив, що жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст.625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись.

Щодо нарахованих відсотків представник позивача вважає, що денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною згідно до п. 17 розділ IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші»), уникнувши додаткових витрат.

Також представник позивача вважає, що право на відповідну пільгу, як особа, прийнята на військову службу за контрактом, відповідач не має, оскільки відповідач не надав документів, які б підтверджували його участь станом на час строку дії кредитного договору.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.10.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 17.10.2025 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е716», укладено кредитний договір № 17.10.2025-100000817.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (ї) (якщо комісія (ії) встановлена (і) договором) (пункт 3.1 пропозиції).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах, визначених у заявці (п. 3.3 пропозиції).

Сума кредиту 9 000 грн, строк на який надається кредит 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 05.03.2026 року. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 5355-28хх-хххх-1870 (п. 2, 3, 4 заявки).

Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (п. 6 заявки).

Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20 % від суми кредиту та дорівнює 1 800 грн (п. 7 заявки).

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Споживчий центр» про успішне перерахування 17.10.2025 року о 11 год. 47 хв. на платіжну карту № НОМЕР_1 хх-хххх-1870 коштів у сумі 9 000 грн, призначення платежу видача за договором кредиту № 17.10.2025-100000817.

ОСОБА_1 у порушення умов договору кредитні кошти у визначений строк не повернув.

У зв`язку із цим, заборгованість утворилась в розмірі 27 900 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 9 000 грн; заборгованість за процентами 12 600 грн; заборгованість за комісією 1 800 грн; заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 4 500 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд встановив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено кредитний договір № 17.10.2025-100000817 від 17.10.2025 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 9 000 грн строком на 140 днів, тобто до 05.03.2026 року, а останній зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти за користування ними, розмір яких визначений договором.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Споживчий центр» у розмірі 9 000 грн суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина визначається відповідачем.

Щодо нарахування позивачем комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7 заяви кредитного договору передбачено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1 800 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

За змістом п.4 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

У зв`язку із чим суд вважає, що відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача.

Що стосується розміру процентів у розмірі 12 600 грн, то суд зважає на наступне.

Відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на 22.09.2025 року) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період, який на час розгляду справи триває.

Отже, пільги передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», в тому числі щодо звільнення від сплати відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань, розповсюджуються на всіх військовослужбовців без виключення, з 18.03.2014 року і до закінчення особливого періоду, тобто діє на час ухвалення рішення суду.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 24.08.2023 року проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України, по теперішній час, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України від 13.05.2026 року, а також військовим квитком ОСОБА_1 .

Таким чином, станом на час ухвалення судом рішення, на відповідача поширюються пільги, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», в тому числі щодо відсутності обов`язку щодо сплати процентів.

Щодо стягнення заборгованості за процентами на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 4 500 грн суд зазначає наступне.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки проценти згідно з ст. 625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 10 800 грн, яка складається: заборгованості по тілу кредиту 9 000 грн; заборгованості за комісією 1 800 грн.

У стягненні процентів у розмірі 12 600 грн та процентів згідно з ст. 625 ЦК України в розмірі 4 500 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Стороною позивача не заявлено вимог про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд заперечення представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу не застосовує.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 27 900 грн, а задоволено на суму 10 800 грн, тобто на 38,70 % (10 800 х 100 : 27 900).

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 030,34 грн (2 662,40 грн х 38,70 %) судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 17.10.2025-100000817 від 17.10.2025 року у розмірі 10 800 грн, яка складається: заборгованості по тілу кредиту 9 000 грн; заборгованості за комісією 1 800 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 1 030,34 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя: