Рішення № 138160069, 13.07.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1191/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Фартушок А.Р.,

справа № 677/1191/26,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - Департамент патрульної поліції, поліцейський 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області капрал поліції Заричанський Олександр Сергійович,

предмет позову - визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі,

представник позивача Капустинська О.А.,

представник відповідача Департаменту патрульної поліції Палієнко Д.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвоката Капустинської А.О. звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області капрала поліції Заричанського О.С., у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6508579 від 14.01.2026, провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Вказує, що постанова є протиправною, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв зазначеного правопорушення, не перебував у вказану дату та час у Миколаївській області, а також ніколи не володів, не користувався та не має жодного відношення до автомобіля Hyundai Tucson XLL500, ОСОБА_1 взагалі не виїжджав за межі Хмельницької області, а тим більше не перебував 14.01.2026 року у Миколаївській області. Зазначає, що підпис у постанові вчинений не позивачем, а іншою особою.

Водночас вказує, що до постанови не долучено жодного доказу, який би підтверджував, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом зазначеного транспортного засобу у вказаний день, час та місці. В матеріалах справи відсутні фото- чи відеоматеріали, з яких можливо ідентифікувати водія транспортного засобу, відсутні пояснення особи, показання свідків, відеозаписи з боді-камер працівників поліції, відеозапис із приладу TruCam або будь-які інші належні докази, які б підтверджували факт керування транспортним засобом саме Позивачем.

Фактично зміст оскаржуваної постанови ґрунтується виключно на твердженні посадової особи поліції про те, що правопорушення було вчинене ОСОБА_1 . Однак сама по собі постанова про накладення адміністративного стягнення не може вважатися достатнім та беззаперечним доказом вини особи, оскільки є рішенням суб`єкта владних повноважень, а не доказом фактичних обставин, на підставі яких таке рішення прийнято.

Представник відповідача Департаментe патрульної поліції подала до суду відзив на позов, у якому щодо задоволення позову заперечила, вказала, що 14.01.2026 року інспекторами управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000763) було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу HYUNDAI TUCSON з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався по вул. Центральна, буд. 31 у с. Водяно-Лорине зі швидкістю 90 км/год (дев`яносто) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 40 (сорок) км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України). В подальшому працівниками поліції було зупинено вищеказаний автомобіль. Інспектор підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України, на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу інспектора, та пред`явив посвідчення водія. Встановивши факт вчинення ОСОБА_1 порушення п. 12.4 ПДР України, відносно водія було винесено постанову за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340 грн. На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення представником Департаменту патрульної поліції долучено відеозапис із приладу TruCam LTI 20/20.

Крім того, представник позивача вказала, що процедуру винесення постанови було зафіксовано саме на нагрудний відеореєстратор, однак надати суду такий відеозапис не видається можливим через те, що його було видалено за сплином 35-денного терміну зберігання.

03.07.2026 ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області поновлено представнику позивача строк на оскарження постанови у справі про адміністративні правопорушення, прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в справі.

В судове засідання 10.07.2026 позивач та його представник не з`явилися.

Представник позивача подала до суду заяву, у якій просила долучити до матеріалів справи докази, справу просила розглянути у відсутність позивача та його представника.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції, поліцейський 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області капрал поліції Заричанський О.С., які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання 10.07.2026 не з`явилися, будь-яких заяв, клопотань суду не подали.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на вказане суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14.01.2026 поліцейським 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області капралом поліції Заричанським О.С., винесено постанову серії ЕНА №6508579, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Згідно з вказаною постановою 14.01.2026 10:11:17 в с. Водяно-Лорине, вул. Центральна, 31, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai Tucson XLL500, рухався зі швидкістю 90 км/год у населеному пункті, де дозволяється рухатись зі швидкістю не більше 50 км/год, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі, про порушення громадського порядку, зокрема за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Положення ст. 280 КУпАП закріплюють обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Частина 1 статті 122 КУпАП встановлює відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з п.12.1. ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Пунктом 12.4. ПДР України визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год..

Представник позивача не заперечуючи факт перевищення водієм автомобіля Hyundai Tucson дозволеної швидкості, вказував, що у зазначеній у постанові час та місці ОСОБА_1 не керував транспортним засобом Hyundai Tucson XLL500 та взагалі не покидав адміністративні межі Хмельницької області.

Представник відповідача на підтвердження правомірності винесення оспорюваної постанови посилався на постанову у справі про адміністративне та показниками лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000763)

Долучений до матеріалів справи відеозапис з приладу TruCam LTI 20/20 відображає обставину того, що автомобіль марки Hyundai моделі «Tucson» н.з. НОМЕР_1 рухався в населеному пункті Водяно-Лорине з швидкістю 90 км/год, при дозволеній швидкості руху в 50 км/год.

Разом з тим, наданий суду відеозапис у зв`язку з низькою роздільною не дозволяє однозначно встановити особу водія.

Відеозапису з портативного реєстратора поліцейського на якому було б відображено процедуру встановлення особи водія суду надано не було.

Сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Зважаючи на вказане, суд доходить висновку, що відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення саме ОСОБА_1 14.01.2026 об 10:11:17 п. 12.4 ПДР України, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип невинуватості особи та орієнтує на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, беручи до уваги зміст статті 77 КАС України, відсутність доказів керування позивачем 14.01.2026 транспортним засобом з перевищенням дозволеної швидкості руху, суд доходить висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, у зв`язку з чим постанова серії ЕНА №6508579 від 14.01.2026 підлягає скасуванню, а пред`явлений позивачем позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, провадження по справі про адміністративне правопорушення - закриттю за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 122, 222, 245, 247, 251, 279, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 245, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Постанову серії ЕНА №6508579 від 14.01.2026, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області капралом поліції Заричанським Олександром Сергійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач поліцейський 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Миколаївській області капрал поліції Заричанський Олександр Сергійович, місцезнаходження: 54003, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1Б.

Суддя Р. В. Вознюк