Рішення № 138159965, 10.07.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/3278/25

Номер провадження 2/954/1231/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Факт родинних відносин між Позивачем та померлим підтверджується відповідними документами, копії яких знаходяться у матеріалах спадкової справи. Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, до складу якого входить двокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 39,3 кв.м. В подальшому Позивач звернувся до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 39,3 кв.м. Разом з тим, листом від 20.08.2025 року №109/01-16 Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 39,3 кв.м., у зв`язку з відсутністю у Позивача необхідних правовстановлюючих документів на вказане майно.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача подав заяву про визнання позову.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, суд встановив та підтверджується наявними в справі доказами, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.10.2021 року.

Згідно копії свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 від 22.03.1974 року та копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 10.06.1989 року ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Каховського районного нотаріально округу Іваніщенко С.І. було заведено спадкову справу № 20/2022. За твердженням позивача справу було заведено за його заявою.

21.08.2025 року позивач подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І.

Листом від 20.08.2025 року №109/01-16 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іваніщенко С.І.Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв.м, у зв`язку з відсутністю у Позивача необхідних правовстановлюючих документів на вказане майно, а саме відсутній оригінал свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 860 від 29.10.2014 року.

Право власності ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 39,3 кв.м, підтверджують наступні документи:

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №2995037 від 07.07.2026 про те, що об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 39,3 кв.м., двокімнатна квартира належить ОСОБА_3 ;

- копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом №860 від 29.10.2014 року про те, що ОСОБА_3 отримала у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позивач являється спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , та має право на спадкування на двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 39,3 кв.м, власником якого була ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про що свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадка право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до Наказ Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" територія Новокаховської міської територіальної громади Херсонської області визнано тимчасово окупованою територією України із 24.02.2022 року. Зазначені обставини виключають можливість підтвердження реєстрації права власності в БТІ через окупацію населеного пункту.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, у тому числі за заповітом, відповідно до ст.1217 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст.1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належала двокімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 39,3 кв.м, дана квартира входить у спадкову масу, та, оскільки, підтвердити правовстановлюючий документ в позасудовому порядку позивачу, як спадкоємцю, неможливо, що позбавляє його права успадкувати квартиру, тому зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі ст. ст. 376, 1217, 1261, 1268, 1297 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов ОСОБА_2 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 10.07.2026 року.

СуддяО.В. Гончаренко