Рішення № 138159640, 10.07.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/839/26

Номер провадження 2/585/1328/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Євлах О.О., за участю: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ромни цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

до

відповідача: ОСОБА_1 ,-

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК» ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1924988 в розмірі 40200,00 грн. та судових витрат.

2. Позов обґрунтував тим, що 22 серпня 2024 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» (далі Первісний кредитор, ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ») та ОСОБА_1 (далі Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 1924988.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач також підтверджує, що умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

27 серпня 2025р. між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 40200,00 грн.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 27 серпня 2025р. Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ « ФК « ЄАПБ» за кредитним договором № 1924988 в розмірі 40200,00 грн., з яких: - 10 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 00,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; - 25200,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; - 5 000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня) , яку позивач і просить стягнути з відповідача на його користь.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача на його користь, понесені ним судові витрати.

3. Відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення в якій при ухваленні рішення просив врахувати, що він є військовослужбовцем, учасником бойових дій , але при розгляді цивільної справи судом не було застосовано норми п.15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву в якому просив при розгляді справи про задоволення вимог позивача на стягнення заборгованості за кредитним договором № 1924988 врахувати вимоги положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де закріплено, що штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, і не враховувати до суми задоволення вимог позивача платежі за додаткові та супутні послуги за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1400 грн, яка нараховується щомісяця, оскільки така послуга є незаконною і такою, яка не є фінансовою послугою, яку замовив відповідач.

Свою позицію він аргументував тим, що на підставі того, що Верховний Суд сформував практику, де вказано що Банк не міг стягувати плату за управління кредитом, згідно з якою фінустанови не мають права брати комісію за «управління» або «обслуговування» кредиту, якщо ці дії є внутрішньою роботою банку, а не додатковою послугою, яку замовляв клієнт. Нарахування таких комісій розцінюється як стягнення подвійної плати за користування капіталом, а комісія стягується лише за конкретні послуги на вимогу споживача (наприклад, видача готівки) Комісії щомісяця за обслуговування кредиту є незаконними, про що вказано позицію ВСУ від 16 листопада 2016р. у справі № 6-1746цс16) Правова позиція ВСУ у справі № 6-1746цс16: Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

У вказаному кредитному договорі вказано Комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування (білінг, сервісні повідомлення, актуалізація інформації в особистому кабінеті Позичальника, тощо), що нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього). Вказані послуги він не замовляв, перелік послуг вказано формально і ці послуги це обов`язкова внутрішня справа кредитної установи і здійснюються позивачем на власну користь для забезпечення системи обліку заборгованості за кожним клієнтом.

Враховуючи викладене, просив задовольнити частково вимоги позивача в розмірі суми тіла кредиту 10 000 грн. В іншій частині позову просив відмовити.

4. 08.06.2026 року позивач подав відповідь на відзив в якому наголосив, що кредитним договір з первісним кредитором відповідачем було укладено в електронному вигляді, шляхом підписання електронним цифровим підписом.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки вказані договори є дійсним та ніким не скасованими. Також позивач зазначає, що Відповідачем не заперечується факт укладення вищевказаних договорів належними доказами.

Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані з Первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу.

Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані з Первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу щодо нарахування заборгованості, а саме: 1. Копія розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1924988, підписаний Первісним кредитором за допомогою ЕЦП. 2. Копія платіжного доручення №37754710 про перерахування кредитних коштів згідно договору № 1924988 на картку Відповідача НОМЕР_1 , підписаний Первісним кредитором за допомогою ЕЦП.

Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитним договором, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.

Позивач звертаємо увагу суду на те, що відповідно до роз`яснень Національного Банку України, для звільнення військовослужбовців, резервістів та військовозобов`язаних від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», такі позичальники мають надати до Банку документи, що підтверджують їх призов під час мобілізації та проходження військової служби та відповідають переліку документів, зазначеним в листі Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142.

Документом, який підтверджує призив та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Відповідач не надав Первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом Відповідач зобов`язаний був звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом. Також відповідно до п.6.3. Позичальник вказав, що він та/або його дружина/чоловік не є військовослужбовцями, яким відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тобто вимоги даного пункту договору позики Відповідачем не виконано. В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази факту повідомлення Первісного кредитора про наявність статусу військовослужбовця у Відповідача.

Отже, на підставі вище викладеного встановлено, що нарахування Відповідачу відсотків здійснювалось з тих підстав, що Відповідач не повідомив Первісного кредитора у відповідності до чинного законодавства про те, що він являється військовослужбовцем та, що на нього поширюється норми ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до умов Кредитного договору, який оформлено Відповідачем, за яким останній отримав у користування кошти, Сторони домовилися, що повернення кредиту, позики та сплата процентів за їх користування здійснюватиметься згідно умов договорів, графіку платежів, який передбачає кількість платежів, їх орієнтовний розмір та періодичність внесення платежів.

Також позивач зазначає про те, що Відповідач з грудня 2024 набув статусу військовослужбовця, але Кредитний договір №1924988 укладено ним 22.08.2024, що безпосередньо визнається Відповідачем. Тобто Відповідачем свідомо проігноровано умови Договору, свідомо не виконувались обов`язки за Договором, не вживалось жодних заходів для погашення заборгованості у межах строку кредитування. Відповідачем умови вищевказаного Договору не виконувались відповідно до ст.526, ст. 1046, ст.1054 ЦК України ні до набуття статусу військовослужбовця, ні після цього, а тому нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов вищевказаних договорів є правомірним і Відповідач жодним чином не позбавляється від виконання умов договорів та погашення заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених в Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

5. Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

6. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не наддав.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7.Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 15 травня 2026 року скасовано заочне рішення у справі № 585/839/26 (провадження № 2/585/772/26) та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

9. 22 серпня 2024 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1924988. Сума кредиту- 10000,00 гривень ( п.1.2.Договору). Кредит надається строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 22.08.2024 року. ( п.1.3.Договору). Комісія за надання кредиту: 105000 грн. (нараховується за ставкою 10,50% від суми кредиту), комісія за обслуговування кредиту :30800,00 грн( що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період) Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,00100 % річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414949хххххх3468. (п.2.1.Договору) ( а.с.5-11)

10. 22.08.2024 року ОСОБА_1 підписав заяву на отримання кредиту №1924988. Сума кредиту 10000 грн, строком на 345 днів та Паспорт споживчого кредиту №1924988. (а.с.12-15)

11. 22.08.2024 року ОСОБА_1 заповнив Анкету-заяву №1924988 на отримання кредиту в сумі 10000 гривень Строк кредиту 15 днів з 22.08.2024 року по 06.09.2024 року.(а.с.16)

12. Згідно платіжного доручення 37754710 від 22.08.2024 року ТОВ ФК Контрактовий дім перерахувало отримувачу ОСОБА_1 10000 гривень грошових коштів згідно договору 1924988. ( а.с.17)

13. До позовної заяви позивач долучив відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 1924988 ОСОБА_1 наданих ТОВ «ФК «Незалежні фінанси». ( а.с.18)

14. 27 серпня 2025р. між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно платіжної інструкції №98 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило на користь ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» оплату згідно договору факторингу №27082025 від 27.08.2025.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 40200,00 грн.(а.с.19-26)

15. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Статуту вбачається, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є фінансовою установою; має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на: надання послуг факторингу (а. с. 27,28,29, 30-32)

16. Згідно довідки №423 від 02.02.2026 року ОСОБА_1 у період з 03.03.2025 року по 01.09.2025 року безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку4 з військовою агресією Російської Федерації протии України, перебуваючи безпосередньо в районі та період здійснення зазначених заходів в Костянтинівської ТГр Краматорського району Донецької області. (а.с.101)

V. Норми права

17. За нормою договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

V. Оцінка Суду.

18. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

22 серпня 2024 р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1924988 на отримання кредитних коштів в сумі 10000 гривень.

ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» умови укладеного договору виконало та надало ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10 000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням 37754710 від 22.08.2024 року .

27 серпня 2025р. між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. До даного Реєстру включно і ОСОБА_1 .

В суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 отримав позику. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти та інші платежі по кредиту не повернув.

Суд погоджується з заявою ОСОБА_1 про застосування до нього положення ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» згідно якого військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 5000,00 грн., то суд дійшов наступного.

За умовами кредитного договору, штраф в сумі 700,00 грн. за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 2 днів. ( п.4.1. Договору а.с.8 на зв. )

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на час виникнення спірних правовідносин ще не набув чинності Закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування".

Таким чином, на день нарахування неустойки чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).

У постанові від 22.06.2021р. у справі № 334/3161/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні одно предметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акту, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що договір позики між сторонами укладено 22.08.2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неустойка за прострочення виконання зобов`язання нарахована позивачем під час дії воєнного стану, який триває дотепер, станом на час виникнення спірних правовідносин чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5000 грн. та відсутність підстав для їх задоволення.

Оскільки ОСОБА_1 уклав Кредитний договір 22.08.2024 р., тобто у період дії в Україні воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, штраф в розмірі 5000,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Крім того слід зазначити, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10000 гривень та комісії в розмірі 25200,00 грн.

Згідно п.1.5.1 Договору про споживчий кредит №1924988 комісія за надання кредиту комісія за надання кредиту: 1050 грн., яка нараховується за ставкою 10,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 10.50 відсотків від суми кредиту, якщо наслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число(дріб). В такому разі дріб округлюєтьс до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Згідно п.1.5.2 Договору про споживчий кредит №1924988 комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 30800.00 грн., що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період(крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача комісії за надання кредитних коштів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

У справі, яка переглядається установлено, що умовами пункту 1.5.1. та 1.5.2 кредитного договору від 22 серпня 2024 року до сукупної вартості кредиту включено комісію за надання кредиту в сумі 1050,00грн , яка нараховується за ставкою 10,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту та комісія за обслуговування кредиту 30800,00 грн, яка нараховується за ставкою 14,00% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період.

Аналіз пункту 1.5.1. та 1.5.2 указаного договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у розмірі відповідно 10,50% та 14,00% від суми кредиту. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, не зазначено які саме послуги, пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію. Умови пункту 1.5.1. та 1.5.2 договору не містять зобов`язання кредитора вчинити відповідну дію на користь позичальника внаслідок отримання комісії.

Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Обов`язки позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09.10.2024 року у справі № 582/202/22.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки пункт 1.5.1 та 1.5.2 договору про споживчий кредит № 1924988 від 22 серпня 2024 року, яким установлений обов`язок позичальника сплачувати комісію за надання кредиту та обслуговування у розмірі відповідно 10,50% та 14,00% від суми кредиту нікчемним, суд на підставі частини п`ятої статті 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Зокрема, сума боргу підлягає зменшенню на суму комісії за надання кредиту у розмірі 1050,00 грн. та суму сплаченої відповідачем простроченої комісії в розмірі 5600,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит №1924988 від 22.08.2024 р в частині стягнення тіла кредиту за відрахуванням сплаченої відповідачем комісії за надання та обслуговування кредиту розмірі 3350,00 гривень ( 10000 грн -1050грн -5600 грн)

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

19. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 154107 від 20.02.2026 року (а.с.41) позивачем було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору.

Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 8,33 % від сплаченої суми судового збору, тобто 221,77 гривень (2662,40 грн. х 8,33 %).

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014), заборгованість за кредитним договором №1924988 у загальному розмірі 3350( три тисячі триста п`ятдесят грнивень) 00 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014),сплачений судовий збір в сумі 221 (двісті двадцять одну) гривню 77 копійок.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження:07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул.Лісова,2, код ЄДРПОУ 35625014».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ