Ухвала суду № 138158277, 13.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2026 року Справа № 520/17983/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення про поновлення пенсії від 11.03.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.01.2015 відповідно до рішення про поновлення виплати пенсії від 11.03.2026 з виплатою заборгованості, що утворилася.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 позовну заяву по справі залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 01.07.2026 позивачу необхідно було надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

07.07.2026 представником позивача подана заява про те, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити повністю (навіть частково) державне мито у зв`язку з тим, що він позбавлений будь якого доходу та просить відстрочити позивачу сплату судових витрат у розмірі 1064,96 грн до винесення рішення у справі.

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до позовної заяви документи (разом з заявою), суддя дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 01.07.2026.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку із складним матеріальним становищем у відповідності до пп 1 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно зі пп 1 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 (справа № 215/3329/19) аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Згідно з практики Європейського Суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 року, справа "Креуз проти Польщі" (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява N 28249/95) суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом і з тим, аналіз норм Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору, якщо майновий стан особи є таким, що ускладнює виконання цього обов`язку у повному обсязі.

При цьому, факт відсутності доходів не є безумовним підтвердженням наявності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати пенсійні виплати тощо.

Висновки аналогічного змісту викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28.04.2022 (справа № 9901/377/21).

Відповідно до індивідуальних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 07.07.2026, з якої вбачається, що за період з січня 2025 року по травень 2026 року інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.

Суд зауважує, що таких відомостей не достатньо для встановлення реального майнового стану позивача та фактичного розміру його доходів за минулий рік, оскільки у вказаний період позивач не був позбавлений можливості отримувати доходи з інших джерел.

Будь-яких інших доказів на підтвердження недостатнього рівня свого майнового стану позивачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, але не виключно, є також довідка управління соціального захисту щодо перебування позивача на обліку та отриманих ним соціальних виплат за попередній рік, банківська довідка про відсутність коштів на рахунках.

З огляду на викладене вище, приходжу переконання про те, що суду не надано достатніх доказів, які б підтверджували складне матеріальне становища, що ускладнює виконання позивачем обов`язку сплати судовий збір за подання адміністративного позову до суду не надано, а тому підстави для відстрочення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду відсутні, а відтак у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду необхідно відмовити.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позов подано через систему "Електронний суд", предметом позову у даній справі є позовна вимога немайнового характеру.

Відтак позивачу необхідно здійснити оплату судового збору у розмірі 1064,96 грн, за наступними реквізитами: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, позивач повинен надати суду оригінал або копію платіжного документа про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин приходжу переконання, що оскільки адміністративний позов подано без додержання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, а відтак такий необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 295 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат.

Керуючись статтями 169, 248, 259, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

У клопотанні представника позивача про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М. І. Садова