Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 645/7564/25
Провадження № 1-кп/645/249/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 р. Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню № 42025222130000053 від 18.04.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебуває вказане кримінальне провадження..
У відношенні ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешт. В обґрунтування зазначив, що на даний час існує ряд ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які є підставою для продовження стосовно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачений ОСОБА_4 , може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності, враховуючи, що з огляду на тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі до п`яти років, з метою подальшого виконання можливого винесеного стосовно нього обвинувального вироку за вчинення злочину, передбаченого вищевказаною статтею Кримінального кодексу України, вбачається ризик того, що він може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду в України або за її межами, перетнувши державний кордон України, через встановлені пункти пропуску, або поза їх межами, а так само через тимчасово не підконтрольну територію України. Крім того ОСОБА_4 , усвідомлює обмеження у звільненні від відбування покарань осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень (інкримінований підозрюваному склад злочину є корупційним), оскільки відповідно до ст.75 КК України звільнення від відбуття покарання з випробуванням за корупційне кримінальне правопорушення - не застосовується. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачений ОСОБА_4 обізнаний про особу ОСОБА_6 , в тому числі про адресу його мешкання та контактні номери телефонів, у зв`язку з тим, що він мав доступ до всіх документів, що у сукупності усвідомлення конструкції інкримінованого злочину, яка тісно пов`язана з особою, яка співпрацюючи зі стороною обвинувачення надала неправомірну вигоду, створює обґрунтований ризик вчинення* дій особисто підозрюваним або із залученням сторонніх осіб, спрямованих на незаконний вплив на свідка, з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст. 23 КПК України. Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - обвинувачений ОСОБА_4 , вчинено корупційне кримінальне правопорушення, що вказує на модель його поведінки та можливість вчинення інших тотожних кримінальних правопорушень, а також продовження своєї злочинної діяльності відносно інших осіб. Підозрюваний з метою отримання грошових коштів, необхідних для задоволення своїх життєвих потреб, може вчинити нові корупційні злочини через вплив на посадових осіб з метою особистої наживи. З огляду на вищевикладені обставини є достатні підстави вважати про наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт. Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення з метою забезпечення дієвості правоохоронних органів в боротьбі зі злочинністю та забезпеченні принципу співмірності злочинних дій та обмежених прав, доцільно продовжити застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 заперечував. Крім того зазначив, що клопотання не підлягає розгляду та підлягає поверненню прокурору, оскільки клопотання вручено як підозрюваному, а не як обвинуваченому.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти клопотання захисника про повернення клопотання та зазначив, що це технічна помилка. Дійсно, у клопотання в деяких місцях засмість вірного обвинувачений, вказано - підозрюваний, а ле у прохальній частині клопатання вказано вірно. Просив задовольнити клопотання
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про продовження строків цілодобового домашнього арешту, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина друга статті 177 КПК України визначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про:
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 16.09.2025 щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з огляду на наявність ризиків, встановлених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У ході судового розгляду обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід неодноразово продовжувався судом.
Водночас, в силу положень частини другої статті 42 КПК України ОСОБА_4 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Прокурор вважає, що на сьогодні існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, у зв`язку з чим є підстави для продовження обраного обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
ОСОБА_4 , обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років. Згідно ч. 4 ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії нетяжких злочинів.
З огляду на тяжкість та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, тяжкість можливого покарання, обставину, що на даній стадії не допитано основного свідка, а також особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про доведеність прокурором ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Суд вважає можливим продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло, без дозволу прокурора або судді, суду в період доби з 23.00 год. до 05.00 год. наступного дня з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.
Вказані вище обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, тому є всі підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби є співмірним втручанням у права обвинуваченого та відповідає меті забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Судом розглядалась можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, але враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зав`язків, суд вважає відсутніми підстави обрання більш м`якого запобіжного заходу.
Суд враховує, що такий період часу є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні, що також не заперечується стороною обвинувачення.
Разом з тим, враховуючи, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також в зв`язку з проведенням активних воєнних дій на території Держави Україна збройними силами російської федерації, майже на всій території України лунають повітряні тривоги, що сповіщають цивільне населення про необхідність прослідувати до найближчого укриття, суд вважає за можливе надати обвинувачену ОСОБА_4 відповідний дозвіл на перебування у бомбосховищі, чи іншому укритті на час оголошення повітряної тривоги у місцевості за місцем фактичного проживання, та у випадках необхідності отримання невідкладної медичної допомоги залишати житло, під час перебування під домашнім арештом.
Стосовно клопотання захисника обвинуваченого про повернення клопотання, в зв`язку з зазначенням у клопотання замість статусу особи «обвинувачений» зазначено «підозрюваний», суд зазначає, що описку у клопотанні про продовження запобіжного заходу можна виправити, подавши письмове заяву про виправлення описки до початку розгляду справи судом або заявивши усне клопотання безпосередньо під час судового засідання.
Прокурором в судовому засіданні усно повідомив суд про виявлену помилку, таким чином суд приходить до висновку, що вказана описка не впливає на предмет розгляду та може бути виправлено під час судового засідання, що було зроблено прокурором.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 177, 178, 181, 194, 369 КПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем фактичного проживання, а саме заборонити обвинуваченому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або судді, суду, за виключенням часу необхідного для отримання медичної допомоги в закладах охорони здоров`я та в інших невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя чи здоров`я в умовах воєнного стану, перебування в укритті чи бомбосховищі в період оголошення повітряної тривоги в Харківській області, в період доби з 23.00 год. до 05.00 год. наступного дня до 06 вересня 2026 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: прибувати до прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
Контроль за виконанням ухвали покласти на ВП №2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали суду.
Головуючий суддя
Судове рішення № 138157934, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 09.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/7564/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: