Рішення № 138157865, 10.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 р. № 520/9079/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):

1. визнати незаконним та скасувати наказ Тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.09.2025 року;

2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 скасувати наказ про зарахування до штату військової частини ОСОБА_1 18.10.1983 та прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 18.10.1983 з військової служби особового складу Збройних Сил України військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки у лютому 2023 року позивач пройшов обстеження у КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» та згідно акту №184 від 21.02.2023 у нього діагностовано стійку зміну особистості після психічних захворювань (F62.1). У березні цього ж року, за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач пройшов ВЛК та згідно протоколу №54 від 07.03.2023 року був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Не приймаючи цей факт до уваги співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 було сформовано направлення на проходження ВЛК, за результатами якого позивача визнано психічно здоровим і як наслідок - придатним до військової служби.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 року відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що з моменту введення в Україні правового режиму до 08.09.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не пройшов жодної військово-лікарської комісії, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». В зв`язку з цим було направлено звернення № Е3061655 від 01.08.2025 до Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області щодо розшуку стосовно ОСОБА_1 як порушника військового обліку, а саме: не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»). 08.09.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був доставлений працівником поліції (Панченко Юлія № жетона 0196530 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 як порушника військового обліку, при якому позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією та визнаний придатним до військової служби. Відповідно до відомостей наявних облікових даних, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг») позивач з 23.05.2000 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та 09.09.2025 року знято з військового обліку у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації. Отже, відповідач вважає, що оскаржуваний наказ є правомірним та не підлягає скасуванню.

Представника відповідача - військової частини НОМЕР_1 , надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивача наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2025 року №262 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, а тому вказаний наказ є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини. За таких обставин, відповідач вважає, що вказаний наказ не підлягає скасуванню, оскільки відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України є військовозобов`язаним та з 23.05.2000 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ).

З наданих позивачем до позовної заяви доказів встановлено, що у лютому 2023 року ОСОБА_1 пройшов обстеження у КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» та згідно акту №184 від 21.02.2023 у нього діагностовано стійку зміну особистості після психічних захворювань (F62.1). У березні цього ж року, згідно протоколу №54 від 07.03.2023 року позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку за ст. 18а п. ІІ наказу МОУ 402-08р.

Згідно наданої позивачем копії сторінки 23 військового квитку ОСОБА_1 виключений з військового обліку 07.03.2023 року за ст. 18а п. ІІ розкладу хвороб.

08.09.2025 року ОСОБА_1 знаходячись на одній з вулиць м.Харкова затриманий групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та доставлений працівником поліції ( ОСОБА_2 № жетона 0196530) до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де відносно позивача сформовано направлення на проходження ВЛК.

08.09.2025 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнано ОСОБА_1 придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №2025-0908-1335-1881-0 від 08.09.2025 року.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2025 року №1183 ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації.

09.09.2025 року ОСОБА_1 знято з військового обліку у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації.

Після цього ОСОБА_1 переданий до розпорядження командування військової частини НОМЕР_1 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2025 року №262 позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Не погоджуючись з наказами щодо призову на військову службу під час мобілізації та щодо зарахування до штату військової частини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 17 та 65 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Цей конституційний обов`язок реалізується через проходження громадянами України військової служби відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на момент виникнення даних спірних правовідносин.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).

За змістом частин 3, 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За нормами частини 3-5 статті 33 Закону №2232 військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина 1 статті 34 Закону №2232).

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, обов`язки щодо взяття та виключення з військового обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

23.02.2022 року постановою Кабінету Міністрів України №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154), пунктом 1 якого визначено: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Закон України від 16.03.2016 року № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі Закон №1951-VІІІ) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Приписами статей 1, 2 Закону №1951- VІІІ встановлено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

У частинах 8-9 статті 5 статті 5 Закону №1951-VІІІ закріплено, що органами ведення Реєстру, серед іншого, є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які і забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Як зазначено в пункті 17-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VІІІ, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Отже, обов`язок щодо внесення актуальних даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів належить до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 9 Закону №1951-VІІІ встановлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Отже, за змістом вищенаведених норм, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.

Як стверджує позивач, 08.09.2025 року позивача безпідставно направлено на ВЛК.

Приписами статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент набуття позивачем статусу непридатного до військової служби) встановлено правила, що регулюють взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього. Так, частиною 6 статті 37 визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до частини 10 статті 38 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент проходження позивачем ВЛК), призовники та військовозобов`язані, в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.

З наданих позивачем до позовної заяви доказів встановлено, що у лютому 2023 року ОСОБА_1 пройшов обстеження у КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» та згідно акту №184 від 21.02.2023 у нього діагностовано стійку зміну особистості після психічних захворювань (F62.1). В березні цього ж року, згідно протоколу №54 від 07.03.2023 року позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 18а п. ІІ наказу МОУ 402-08р.

Згідно наданої позивачем копії сторінки 23 військового квитку ОСОБА_1 виключений з військового обліку 07.03.2023 року за ст. 18а п. ІІ розкладу хвороб.

Водночас, позивачем до матеріалів справи не надано належно оформленої довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до якої позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 18а п. ІІ наказу МОУ 402-08р.

Окрім того, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» ОСОБА_1 не пройшов жодної військово-лікарської комісії, у зв`язку з чим, відповідачем направлено звернення № Е3061655 від 01.08.2025 року до Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області щодо розшуку стосовно ОСОБА_1 як порушника військового обліку з підстав: не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відомості про визнання позивача непридатним до військової служби за результатами проходження ВЛК у 2023 році були відсутні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Натомість, довідкою ВЛК №2025-0908-1335-1881-0 від 08.09.2025 року підтверджено, що 08.09.2025 року військово - лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнано ОСОБА_1 придатним до військової служби.

Відповідно до абзацу четвертого частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Згідно абзацу четвертого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487).

Підпунктом 4 пункту 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок).

Згідно пункту 69 Порядку особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Пунктом 74 Порядку передбачено, що військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та виявили бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ними військовій частині, командиром військової частини або начальником центру рекрутингу Збройних Сил видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов`язаному та резервісту під особистий підпис.

З урахуванням наведених положень норм права, суд зазначає, що військовозобов`язані особи мають обов`язок періодично проходити медичний огляд на підставі відповідного направлення.

Отже, з огляду на вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовозобов`язані особи зобов`язані проходити медичний огляд за направленням територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Оскільки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів були відсутні відомості про визнання позивача непридатним до військової служби за результатами військово-лікарської комісії у 2023 році, у відповідача були наявні передбачені законодавством підстави для направлення позивача на повторний медичний огляд.

За таких обставин позивач був зобов`язаний з`явитися на військово-лікарську комісію відповідно до виданого йому направлення, а незгода з необхідністю проходження такого огляду не звільняла його від виконання зазначеного обов`язку.

За результатами проведеного медичного огляду позивача 08.09.2025 року визнано придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №2025-0908-1335-1881-0 від 08.09.2025 року.

Доказів оскарження вказаної довідки матеріали справи не містять.

Разом із цим, у даній справі суд не перебирає на себе повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання його придатним до військової служби згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.

При цьому, під час розгляду справи позивач не надав до суду належних доказів, що з боку відповідача допущено будь-які порушення під час внесення відносно позивача даних про проходження медичного огляду ВЛК 08.09.2025 року.

Окрім того, суд зазначає, що згідно з п. 72 Порядку № 560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача щодо незгоди з проведенням військово-лікарської комісії при районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки та направленням на проходження військово-лікарської комісії при обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Окрім того, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також, згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2021 року № 820/5570/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби у мирний час.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення судового рішення у даній справі, постанова військово-лікарської комісії, оформлена довідкою військово-лікарської комісії №2025-0908-1335-1881-0 від 08.09.2025 року, є чинною та не скасованою.

З огляду на викладене, прийнятий, як наслідок, наказ щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та наказ про зарахування ОСОБА_1 до штату військової частини НОМЕР_1 , є правомірними, а тому не підлягають скасуванню.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд висновує про відмову у задоволенні адміністративного позову.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя Марина Лук`яненко