Рішення № 138157796, 13.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 липня 2026 р. № 520/8276/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні 29.01.2026 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 правил військового обліку, внесені 29.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після оновлення даних електронного військово-облікового документа він дізнався про наявну відмітку щодо порушення ним правил військового обліку. Зазначає, що не вчиняв порушень правил військового обліку, і оскільки він не притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до статей 6 і 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", у відповідача не було законних підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що повістка про виклик позивача у термін до 12.01.2026 о 09:00 годині згенерована засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 22.12.2025 та направлена на зареєстровану адресу місця проживання. У зв`язку з не прибуттям ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 у термін до 12.01.2026 в автоматичному режимі засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесено відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відтак, на думку відповідача, військовозобов`язаним ОСОБА_1 порушено вимоги абз. 2 ч. 1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз. 3 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, абз.2 ч. 10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Крім того, відповідач зазначає, що факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП відсутній.

Позивач, не погодившись з доводами відзиву надав відповідь на відзив, в якій додатково аргументував вимоги позовної заяви та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

Позивач - ОСОБА_1 , відповідно до Військово-облікового документа від 01.04.2026 є військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З військово-облікового документа, сформованого з "Резерв +" від 01 квітня 2026 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 внесено відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 про те, що останній має порушення правил військового обліку.

До Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено відомості стосовно ОСОБА_1 , що стосовно останнього наявне звернення до Нацполіції від 29.01.2026 "Не прибули за повісткою до ТЦК та СП".

Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції станом на дату виникнення правовідносин).

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 1 статті 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 5 статті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини 5 статті 33 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" Кабінет Міністрів України постановою від 30 грудня 2022 року № 1487 затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердив (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечується факт того, що відносно позивача протокол не складався, постанова про адміністративне правопорушення не виносилася.

За таких обставин, неможливо було б кваліфікувати дії позивача як порушення військового обліку, достатнього для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, тому відповідачем безпідставно внесено ці відомості до реєстру стосовно позивача.

Диспозиція статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до частини 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Отже, складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Резерв+") про порушення особою правил військового обліку.

Проте, докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відсутні.

Відтак суд вважає, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку без законних на те підстав, а саме - за відсутності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, призводить до порушення прав позивача.

За таких обставин суд приходить висновку, що оскільки відсутній факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відтак відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення військового обліку відносно нього внесені безпідставно.

Таким чином, оскільки за приписами частин 8, 9 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні 29.01.2026 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) правил військового обліку, внесені 29.01.2026.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1065 (одна тисяча шістдесят п`ять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова