Ухвала суду № 138156990, 13.07.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5202/26

Провадження № 2/442/2270/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" липня 2026 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді Кучаковського Ю.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку незавершеного будівництва, визнання права власності на частку незавершеного будівництва,

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить на підставі ст.ст. 13, 16, 1218, 1268, 319, 322, 356, 358, 360, 365 ЦК України припинити право ОСОБА_2 на 1/8 частки незавершеного будівництва в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області готовністю 53 % з виплатою йому грошової компенсації вартості такої частки; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частини незавершеного будівництва в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області готовністю 53 %.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (стаття 185 ЦПК України).Суддею при дослідженні поданої позовної заяви встановлено, що позивачем при поданні позову не дотримано вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Частинами 2, 3 цієї ж статті встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ зокрема, за позовами: а) про визнання права власності на майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості, про усунення інших порушень прав власника.

Так, у пункті 12 цієї постанови роз`яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Позивачем зазначено, що ціна позову становить 57 325 грн на підставі Звіту про оцінку майна станом на 26.11.2018.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 затверджено Національний стандарт № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав.

Пунктом 3 поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах у значенні, встановленому цим Стандартом, зокрема, ринкова вартість вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Статтею 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

У матеріалах позовної заяви відсутній звіт про оцінку майна станом на дату подання позову до суду, що проводився відповідним суб`єктом оціночної діяльності, тому для визначення ціни позову позивачу необхідно надати вказаний документ.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України „Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331 грн 20 к.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України „Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 129 грн 92 коп.

Тобто з урахуванням дійсної ціни позову сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 129 грн 61 коп., тобто 1 064 грн 96 коп. за вимогу немайнового характеру та 1 064 грн 96 коп. за вимогу майнового характеру.

Окрім того, частиною 2 статті 365 Цивільного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про припинення права власності особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Тож, підставою для розгляду позовної заяви про припинення права власності на частку квартири у спільному майні з виплатою відповідної грошової компенсації є внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником. Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов`язань перед відповідачем.

Положення статті 365 Цивільного кодексу України не уточнюють, коли саме має бути внесена грошова сума на депозитний рахунок суду, однак оскільки позивачем подано до суду позов в порядку вказаної норми права, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язком позивача.

Позивач до позовної заяви не додав докази на підтвердження обставин внесення відповідної суми на депозитний рахунок суду.

Суд зазначає, що умовою пред`явлення позову про припинення права власності на частку у майні є виконання обов`язку щодо внесення на депозитний рахунок суду вартості частки у спільному майні. Її наявність пов`язана з тим, що при внесенні коштів позивач підтверджує свій реальний намір вступити у відповідні правовідносини.

Отже, на позивача за позовом покладений обов`язок внести на депозитний рахунок суду грошову суму одночасно із поданням позовної заяви, що передбачено Цивільним кодексом України, і подання таких доказів є обов`язковою умовою, встановленою цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 367/7792/16-ц зазначено: „рішеннями Європейського суду з прав людини неодноразово (зокрема, у справі „Андрій Руденко проти України, заява № 35041/05), зроблено висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.

Таким чином, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка відповідає реальній ринковій вартості станом на день пред`явлення позову до суду спірного майна, з наданням до суду доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, та у разі необхідності доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК Львiв/Дрогобицька тг /22030101, ідентифікаційний код отримувача 38008294; рахунок отримувача UA628999980313121206000013931, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101. Також позивачу необхідно внести на депозитний рахунок суду вартість майна, яка відповідає реальній ринковій вартості станом на день пред`явлення позову до суду спірного майна, на яке просить припинити право власності відповідача (у відповідності до Звіту про оцінку майна на момент звернення до суду) за реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA598201720355219002000000757; Призначення платежу: депозит по справі №_____, суддя____, платник___), докази чого надати суду.

Оскільки без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов`язана оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку незавершеного будівництва, визнання права власності на частку незавершеного будівництва, залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Кучаковський