Ухвала суду № 138155844, 13.07.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/324/18

Провадження №: 2-п/332/35/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В.Д., за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката Логачова Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 332/324/18, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2026 до суду надійшла заява адвоката Логачова Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 332/324/18. В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя знаходиться цивільна справа № 332/324/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 03.04.2018 року судом у цій справі прийнято заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору без номеру від 26.09.2011 року у загальній сумі 117000,00 грн, яка складається з тіла кредиту в розмірі 4 591,55 грн, та заборгованості по процентам у розмірі 112408,45 грн. Копію заочного рішення суду, яке прийнято у цій справі, відповідач отримав 07.05.2026 року через свого представника ОСОБА_2 .. В цей же день представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи. Тому, 20-денний строк подання заяви про перегляд заочного рішення почав свій перебіг 07.05.2026 року, що є підставою для поновлення Відповідачу пропущеного процесуального строку на оскарження заочного рішення суду. Відповідач проживає за вказаною адресою разом зі своїм батьком похилого віку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сам позивач є людиною з рядом тяжких захворювань, що суттєво впливають на його життя, поведінку та когнітивні здібності. Вже станом на 2018 рік хворів на епілепсію ідіоматичну з частими генералізованими тоніко-клонічними приступами і фокальними поліморфними приступами помірної частоти. Розлади особистості і поведінки внаслідок епілепсії. Відповідач внаслідок хвороби втрачає свідомість, відчуває постійний головний біль, та галюцинації, судоми, дезорієнтується в часі та просторі та потребує часу для відновлення і допомоги. З 23.03.2025 року у відповідача діагностовано злоякісне новоутворення нирки, з 26.02.2026 є інвалідом третьої групи за загальним захворюванням. Внаслідок постійного та прогресуючого хворобливого стану здоров`я, внаслідок постійного лікування ОСОБА_1 не отримував поштової кореспонденції. Всі документи, що були надіслані за адресою проживання відповідача, були отримані його батьком ОСОБА_3 , та він не передав кореспонденцію сину в силу похилого віку, у зв`язку з чим відповідач не був ознайомлений з викликами до суду та заочним судовим рішенням. Також, відповідач не отримував СМС повідомлення, оскільки судом їх було надіслано за номером телефону - НОМЕР_1 , а в нього інший номер телефону - НОМЕР_2 . В квітні 2026 року з реєстру речових прав дізнався про наявність заборони на все своє майно на підставі наявності виконавчого провадження з примусового виконання заочного судового рішення. Отже, причинами неявки Відповідача в судове засідання є необізнаність відповідача про судовий процес з незалежних від нього причин, у зв`язку з хворобою та отриманням документів іншою особою замість нього. По суті судового рішення зазначає наступне: обставини отримання 26.09.2011 року картки АТ КБ «Приватбанк» «Універсальна» ( 55 днів пільгового періоду) з кредитним лімітом в розмірі 4300,00 грн не заперечується відповідачем. Позовну заяву було подано 01.02.2018 року і розрахунок боргу було зроблено станом на 31.12.2017 року і за цей час позивач здійснив більш ніж двадцятикратне збільшення заборгованості з тіла кредиту за рахунок нарахування відсотків, пені і штрафу. При цьому з витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (55 днів пільгового періоду), встановлено, що базова процентна ставка на момент укладання угоди становила 2,5% на місяць, що дорівнює 30% на рік . При цьому, в позовній заяві не зазначається яка процентна ставка застосовувалась до умов договору з відповідачем і яка застосована в розрахунку. В наданому до позову розрахунку, позивач в період з червня 2012 року по серпень 2014 року застосовує процентну ставку для нарахування відсотків у розмірі 20,4 %, з вересня 2014 року по березень 2015 року застосовує процентну ставку 34,8 %, а з квітня 2015 року по грудень 2017 року застосовує процентну ставку 43,2%. Вочевидь, що позивачем двічі здійснено збільшення процентної ставки з 01.09.2014 року та з 01.04.2015 року, що окрім розрахунку підтверджено і витягом з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (55 днів пільгового періоду), згідно якого: Процентна ставка: до 01 вересня 2014 року 2,5% на місяць (30% річних), з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року включно - 2,9 % на місяць (34,80% річних). З 01 квітня 2015 року по 31 січня 2016 року включно 3,6% на місяць (43,20% річних). Також, позивач здійснював збільшення нарахованої комісії та пені, а саме з 50 грн збільшив до 100 грн з жовтня 2014 року, що відображено у розрахунку заборгованості. Збільшення розміру відсотків та комісії і пені не погоджувались між сторонами, то відсутні підстави для нарахування таких сум та стягнення їх з відповідача. Також, з наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним окремо проводилось нарахування відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом та на залишок простроченої заборгованості за кредитом. Крім того, укладеним між сторонами договором, в тому числі Умовами та Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256, не передбачено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, не передбачено формули визначення змінюваної процентної ставки, а також максимального розміру збільшення процентної ставки. З огляду на викладене в межах заявлених позовних вимог, визначена при укладенні договору процентна ставка 30 % річних є фіксованою та не може змінюватись протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до Тарифів Банку, як про це стверджує позивач, оскільки без дотриманням вищенаведених вимог ст. 1056-1 ЦК України, така умова договору є нікчемною. Щодо застосування строку позовної давності Також, зазначаємо, що договір укладено 26.09.2011 року строком на один рік. Строк договору сплинув 26.09.2012 року. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України). Таким чином, строк позовної давності для позивача розпочався з 27.09.2012 року та сплинув 27.09.2015 року. З позовною заявою позивач звернувся до суду 01.02.2018 року. Тож, позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості з пропущеним строком позовної давності, про що заявляємо у даній заяві, та вважаємо за необхідність застосування наслідків звернення до суду з пропуском позовної давності. Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Цим Відповідач заявляє про застосування позовної давності до вимог позову, у зв`язку з чим просить відмовити у його задоволенні. Таким чином, з огляду на викладене, Відповідач не погоджується з пред`явленими до нього вимогами та вважає, що зазначені в заяві обставини є підставою для скасування заочного рішення та перегляду справи з урахуванням наведених заперечень. Щодо строків подання заяви про перегляд заочного рішення зазначає, що заочне рішення по справі ухвалено 03.04.2018 року. Відповідач не приймав участі у розгляді справи та не отримував судового рішення у зв`язку з захворюваннями та лікуванням про що детально зазначено вище. В квітні 2026 року з реєстру речових прав відповідач дізнався про наявність заборони на все своє майно на підставі наявності виконавчого провадження з примусового виконання заочного судового рішення. 05.05.2026 року відповідачем було укладено угоду з адвокатом Логачовим В.В. про надання правничої допомоги по справі, та 05.05.2026 року адвокатом Логачовим В.В. було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи № 332/324/18. 07.07.2026 року представник відповідача Логачов В.В. ознайомився з матеріалами справи та отримав копію заочного рішення від 03.04.2018 року. Заява про перегляд заочного рішення подана суду 15.05.2026 року через систему Електронний суд. Вважає, що зазначені обставини можуть бути враховані судом для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

На підставі вище зазначеного просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 03.04.2018 року у справі № 332/324/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийняти заяву про перегляд заочного рішення до розгляду, скасувати заочне рішення від 03.04.2018 року по справі № 332/324/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявник ОСОБА_1 та представник заявника ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися з невідомої суду причини.

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч.1-3 ст. 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 , є: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Юридичного відділу Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради №0025/01-71 від 13.03.2018 (а.с. 54).

З матеріалів справи вбачається, що Заводським районним судом м. Запоріжжя на адресу відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , було направлено судові повістки на 20.03.2018 та на 03.04.2018. На адресу суду було повернуто повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою отримано особисто за підписом «Миняйло» (а.с. 55,62).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Крім того, заочне рішення суду це рішення суду, яке може бути ухвалене у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про судовий розгляд, і від якого не надійшло інформації про причини неявки до суду, або зазначені ним причини визнані судом неповажними, а також за умови, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Тобто позивач будучи обізнаний про право відповідача, у разі ухвалення заочного рішення, на звернення із відповідною заявою про його перегляд та скасування, що узгоджується із принципами викладеними ЄСПЛ, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява відповідача підлягає задоволенню, оскільки зазначені відповідачем причини неявки в судові засідання при розгляді справи, на думку суду, є поважною причиною неявки в суд при постановленні заочного рішення. Окрім того, підлягають розгляду та оцінці в судовому засіданні за участю сторін доводи відповідача стосовно правомірності позовних вимог позивача, оскільки докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення від 03.04.2018 року у справі № 332/324/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву адвоката Логачова Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 332/324/18 - задовольнити.

Заочне рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2018 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати.

Призначити справу до слухання у судовому засіданні на 10.09.2026 на 11-00 год.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву за правилами встановленими ст. 178 ЦПК України 15 днів з дня отримання даної ухвали.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Надати позивачу строк з дня отримання відзиву на позовну заяву 5 днів для подання відповіді на відзив відповідно до вимог ч.3-5 ст. 178 ЦПК України.

Протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив відповідач має право подати за правилами встановленими ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України свої заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію про стан розгляду справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою http://court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її складення.

Суддя В.Д. Сапунцов