Ухвала суду № 138155614, 08.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9905/26

1-кс/308/4025/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Ужгород

Cлідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Слобода, Буринський район, Сумська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, обіймає посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу, є особою з інвалідністю ІІІ групи, учасником бойових дій, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні №42026072210000029, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні №42026072210000029, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026.

На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42026072210000029 від 05.02.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою незаконного збагачення, 26.04.2026 отримав неправомірну вигоду від військовозобов`язаного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 , за здійснення впливу ним на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави службових осіб Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за активізацію досудового розслідування кримінального провадження №62022140160000033 від 03.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з метою подальшого звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в суді, за наступних обставин.

Наказом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102-1X, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ №69/2022 про оголошення на території Україні загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим указом, строк дії якої також неодноразово продовжувався.

Згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного сталу в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.

Також встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, в порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 11, 16, 49, 127, 128, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дії, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 20.09.2022 не з`явився після проходження лікування до військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та був відсутній без поважних причин, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходження військової служби.

На підставі наведеного, за даним фактом, 03.06.2022 службовими особами Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140160000033.

Надалі, у невстановлений слідством дати, місця, часу, але не пізніше 26.06.2026, військовослужбовець ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зустрівся з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і отримав обіцянку щодо впливу останнього на окремих службових осіб з метою активізації досудового розслідування кримінального провадження №62022140160000033 та подальшого звільнення даного військовослужбовця від кримінальної відповідальності.

25.04.2026, приблизно о 16.22 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виконання свого злочинного умислу та бажаючи досягнути злочинного результату, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в ході листування у меседжері «WhatsApp», а потім і в особистій телефонній розмові, вимагав від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надати неправомірну вигоду, за вплив на невстановлених слідством службових осіб Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, з метою прискорення завершення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження.

З цією метою, 26.04.2026, приблизно об 11.22 год., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території селища Середнє Ужгородського району Закарпатської області, на виконання свого злочинного умислу та бажаючи досягнути злочинного результату, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неправомірну вигоду в розмірі 2500 доларів США, 25 купюр номіналом по 100 доларів США кожна, з серійними номерами: PF 53764963 G, PF 53764964 G, PG 08708666 С, PG 08708665 С, PG 08708664 С, РК 68695693 D, LB 44973932 F, РН 23758460 С, PF 95187801 N, РК 64194901 І, LJ 15872466 А, РВ 85115158 V, РЕ 98870779 В, PF 62563930 С, QH 01235092 А, PF 10211238 L, PF 10211237 L, LI 19920776 В, LK 07348858 G, LK 26749237 G, ML 81547260 Е, РВ 12950702 J, РЕ 73466225 С, РЕ 73466228 С, MB 31068335 N, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 26.04.2026 становить 109850 грн, за вплив на невстановлених слідством службових осіб Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, з метою прискорення завершення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження №62022140160000033 від 03.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та подальшого звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наведеного, 07.07.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Як зауважує слідчий, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: допитами свідка ОСОБА_8 , протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_8 , протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

07.07.2026 о 09.12 год. ОСОБА_4 в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано в приміщенні будинку АДРЕСА_2 .

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який йому може бути призначено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Слідчий вказує, що метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (відповідно до ст. 177 КПК України):

1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.

Є підстави вважати, що останній має фінансову можливість на будь-якій стадії кримінального провадження перетнути кордон України та переховатися від органів досудового слідства та суду та враховуючи наслідки кримінального правопорушення та можливий термін покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , останній з метою ухилення від відбування покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду змінюючи місце проживання;

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є таким, що вчинено шляхом використання своїх зав`язків та впливу на працівників правоохоронних органів. Основними доказами у кримінальному провадженні є документи, частина з яких на даний час залишається не вилученою і перебуває як у віданні підозрюваного так і інших установ і організацій.

3. Незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні.

Будучи обізнаним із наявними у органу досудового слідства доказами, що в тому числі викладені у клопотанні про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_4 може здійснити заходи щодо їх змінення, спотворення або знищення. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу речових доказів, можливе лише шляхом встановлення інших свідків протиправних дій вказаної групи осіб.

Таким чином, у органу досудового розслідування є достатньо даних вважати, що використовуючи свій вплив, ОСОБА_4 має можливість впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема перешкоджати виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих та процесуальних дій у справі за надуманими приводами, тощо.

Необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 викликана метою забезпечення виконання ним належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризики, які існують на момент застосування запобіжного заходу доведені вагомістю зібраних доказів, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, а тому виправдовують тримання особи під вартою.

За твердженням слідчого, вказані ризики доведені вагомістю доказів та фактичними обставинами матеріалів кримінального правопорушення, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, оскільки санкція статті КК України, що йому інкримінується, передбачає позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна, що йому загрожує у випадку визнання його судом винним, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідності за вчинений злочин.

Саме запобіжний захід у виді тримання під вартою позбавить можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, а також ухилитися від органів досудового розслідування та суду, мати можливість незаконно впливати на учасників провадження чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зважаючи на викладене, слідчий зазначає, що є підстави вважати, що особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із позбавленням волі, а не застосування такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства.

Слідчий наголошує, що у кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені та не допитані всі свідки даного кримінального правопорушення, показання яких можуть мати доказове значення обставин, що встановлюються в даному кримінальному провадженні; на даний час в рамках розслідування кримінального провадження призначено судові експертизи, які перебувають на виконанні у відповідної експертної установи, а тому орган досудового розслідування не виключає можливості, що підозрюваний безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності буде незаконно впливати на вказаних осіб, а також на інших осіб у даному кримінальному провадженні.

З урахуванням характеру суспільної небезпечності та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставин вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, наявності декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає наявними підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з якою він застосовується та виправдовує тримання особи під вартою.

На підставі наведеного, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши на обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_4 , та наявності ризиків, зазначених у клопотанні.

Захисник у судовому засіданні заперечила щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауваживши, що у даному випадку відсутня обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 369-2 КК України. У клопотанні відсутнє будь-яке обґрунтування доведеності того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а описані можливі ризики та поведінка підозрюваного не мають жодного доведення допустимими доказами. Наголошує, що з боку ОСОБА_4 не було і не буде жодних переховувань від органів досудового розслідування або суду, жодних дій, спрямованих на знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Дії, спрямовані на вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження з боку ОСОБА_4 теж відсутні. Щодо міцності соціальних зв`язку свого підзахисного захисник звертає увагу, що ОСОБА_4 одружений, на утриманні має двоє дітей (одна дитина є особою з інвалідністю), отримав захворювання з проходженням військової служби, є особою з інвалідністю III групи, нагороджений за несення служби та захист України. Вважає, що саме тому запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити виконання всіх передбачених підозрюваному обов`язків. Просить у задоволенні клопотання відмовити, застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, а у випадку, якщо слідчий суддя дійде до переконання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, то визначити заставу відповідно до вимог ст. 182 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026072210000029, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

07.07.2026 о 09 год. 12 хв. у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.07.2026.

07.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42026072210000029 та долучених до клопотання, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.02.2026; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 03.07.2026; протоколом огляду мобільного телефону від 27.04.2026; протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів та ідентифікаційних засобів від 26.04.2026; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеконтроль особи від 01.04.2026, 27.04.2026; протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 05.04.2026.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 3 ст. 369-2 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, характер пред`явленої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину; вік підозрюваного та стан його здоров`я (є особою з інвалідністю ІІІ групи), міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема, наявність у нього постійного місця проживання, родини, підозрюваний є одруженим, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є особою з інвалідністю; наявність у підозрюваного постійного місця роботи, який обіймає посаду заступника командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу; репутацію підозрюваного, який є учасником бойових дій, наявність у нього численних нагороджень, відзнак та подяк, пов`язаних із захистом та обороною України; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного.

Враховуючи наведене та обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеним під час розгляду даного клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .

Слідчий суддя зауважує, що встановлення наведених ризиків передбачає ймовірність вчинення відповідних дій у перспективі за факторами небезпеки із врахуванням інших обставин та особи підозрюваного. Проте, матеріали клопотання не містять інших доказів, окрім зазначених, які б могли переконати слідчого суддю в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначених ризиків на даному етапі кримінального провадження. Наявність ризиків, які передбачені п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено слідчим та прокурором, оскільки не надано доказів або об`єктивних відомостей, які б свідчили про потенційну можливість вчинення підозрюваним таких дій.

Виходячи з вимог ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлений ризик, що оцінений в сукупності із даними про особу ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленому в провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

При ухваленні рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення Європейського суду з прав людини «Боротюк проти України», а тому слідчий суддя вважає необхідним обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючому ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями Європейського суду з прав людини.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який встановлений слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (3328 грн), відповідно становить 66560 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючим у даному кримінальному провадженні ризиком.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 07 липня 2026 року 09 год. 12 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 01 вересня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 01 вересня 2026 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1