Ухвала суду № 138155107, 13.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 липня 2026 року Справа № 480/3070/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у адміністративній справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

В С Т А Н О В И В:

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UА898201720313251005201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 87 484 (вісімдесят сім тисяч чотириста вісімдесят чотири) гри 82 коп.

Ухвалою суду від 14.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подала заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та просила суд здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, мотивоване тим, що:

- справа має виняткове значення для відповідачки. Сума позову, заявлена до стягнення, є дуже істотною для неї, і спрощений розгляд справи без витребування та повного дослідження всіх доказів нанесе їй значних економічних втрат та буде необґрунтованим й безпідставним втручанням в право власності, порушенням пропорційності, про яке неодноразово зазначав ЄСПЛ. На виняткове значення справи та суспільний інтерес вказує також те, що наразі у Конституційному суді розглядається конституційне подання Пленуму Верховного Суду (4/256(24) від 15.07.2024) щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 12 квітня 2017 року (тому 29.05.2026 з боку відповідачки подавалося клопотання про зупинення справи № 480/3070/26 з наданням відповідних доказів);

- з огляду на певні особливі фактичні обставини справи, про які зазначено у відзиві, існує необхідність витребування та ретельне дослідження необхідних для правильного вирішення спору доказів, їх обсяг є досить великим; відповідно, це потребує проведення підготовчого засідання та належної ґрунтовної підготовки клопотань про їх витребування; також є необхідним витребування та дослідження вказаних у відзиві доказів та пояснень ГУНП, тобто, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи та їх повноту;

- справа вимагає залучення третіх осіб (ГУНП в Сумській області) та надання доказів з ГУНП у Сумській обл. та Харківській.

Представник вказала, що все це вказує на те, що спір становить значну складність, а тому розгляд справи у спрощеному провадженні, без проведення підготовчого засідання та подальших судових засідань з повідомленням сторін, вочевидь, може призвести до порушення принципів змагальності та рівності сторін, неповноти розгляду та неправильного вирішення спору.

Дослідивши наявні матеріали справи та подане клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 29.12.2025 позовну заяву у цій справі прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд наголошує, що частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Так, зокрема, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Схожі положення також визначені частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак ця адміністративна справа, у тому числі з підстав необхідності вирішення питання залучення третіх осіб, не підпадає під вказаний перелік справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.

При цьому, варто відмітити, що у постанові від 28.10.2021 у справі №580/3388/19 Верховний Суд зробив висновок, що за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України). В переліку справ, передбачених частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України, такої категорії справ, яка розглядається, не значиться.

З огляду на вказане суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, наведені у поданому клопотанні, та не приймає їх до уваги.

Крім того, суд відмічає, що відповідач при розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи не позбавлений можливості подавати не лише відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, а й надавати додаткові пояснення, в яких може викласти всі свої доводи та міркування щодо викладених позивачем у заявах по суті спору обставин, надавати докази на підтвердження своєї позиці, заявляти клопотання.

Відтак, враховуючи обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не надання представником відповідача доказів необхідності переходу із спрощеного позовного провадження до загального, суд на цей час не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а тому клопотання представника відповідача підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у адміністративній справі №480/3070/26 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя І.Г. Шевченко