Ухвала суду № 138155029, 13.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6544/26

Номер провадження 2/404/2933/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

Головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Цибульська Людмила Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В:

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Цибульська Людмила Миколаївна про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Просить:

- визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману пенсію згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року у справі № 340/6305/21 в розмірі 236239,86 грн.

- визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману доплату згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 року у справі № 340/3354/23 в розмірі 14000,00 грн.

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України недоотриману пенсію та доплату до пенсії в розмірі 250239,86 грн.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Позивачем 13 липня 2026 року подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, за якою вона просила суд:

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману пенсію згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року у справі № 340/6305/21 в розмірі 236239,86 грн.;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на недоотриману доплату згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.07.2023 року у справі № 340/3354/23 в розмірі 11796,90 грн.

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України недоотриману пенсію та доплату до пенсії в розмірі 248 036,76 грн.

Позивач через канцелярію суду подала заяву якою просила підготовче засідання проводити без її участі. Просила прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача через канцелярію суду подав заяву якою просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву про зменшення позовних вимог від 13 липня 2026 року, дійшов висновків про наступне.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Беручи до уваги, що розгляд справи відбувається у порядку загального позовного провадження та заяву про зміну предмету позову позивачем подано до закінчення підготовчого засідання, вимоги ст. 49 ЦПК України щодо процесуальної стадії, коли таку заяву може бути подано позивачем, останнім дотримані.

Суд звертає увагу, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в Постанові від 22 липня 2021 року, прийнятій по справі № 910/18389/20.

Отже, як вбачається зі змісту заяви позивача, у такій заяві позивач фактично доповнила раніше заявлені позовні вимоги новою вимогою, а відтак змінила предмет позову.

З огляду на викладене вище та, беручи до уваги ті обставини, що позивач подала суду заяву про зміну предмета позову до закінчення підготовчого засідання у справі, яка розглядається у загальному позовному провадженні, суд вважає за можливе прийняти таку заяву до свого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2,13, 49, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти до провадження заяву про зменшення позовних вимог від 13 липня 2026 року, подану позивачем ОСОБА_1 та у подальшому розглядати справу з урахуванням зменшення позовних вимог.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова