Ухвала суду № 138154756, 10.07.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/607/23

Номер провадження 1-кп/383/34/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області, об`єднане кримінальне провадження №12022120000000911 та №12023121050000085 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст.309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває вищевказане об`єднане кримінальне провадження.

До суду від процесуального прокурора надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 строком до 60 днів, оскільки його строк тримання під вартою закінчується 13.07.2026 року, останній обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, у тому числі і за ч. 1 ст. 255-1 КК України, яке є тяжким злочином, ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зникли, обвинувачений перебуваючи на волі зможе переховуватися від прокурора та суду, ухилятися від відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, яке просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому заперечив проти задоволення клопотання прокурора, та заявив клопотання про зменшення розміру застави зважаючи на його хворобливий стан, а також те що попередньо визначений розмір застави для нього та його родини є надмірним фінансовим тягарем, в іншому випадку просив обрати йому більш м`якіший запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає можливим клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2023 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.04.2023 року.

Ухвалами Бобринецького районного суду Кіровоградської області строк тримання під вартою ОСОБА_4 в подальшому неодноразово було продовжено, в останнє до 13.07.2026 року з визначенням ОСОБА_4 застави в розмірі сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 232960,00 грн.

ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 255-1 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255-1 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого та за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Частиною 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Так, при вирішені питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід врахувати дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , якому крім інших також інкриміновано кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 255-1 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а також його суспільну небезпечність.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому числі і за скоєння тяжкого злочину, що свідчить про підвищений ступінь небезпеки його діяння, в сукупності з мірою покарання, яка загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, та враховуючи наявність високого ступеню ризиків переховування його від суду, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, та суворість можливого покарання, обвинувачений зможе без перешкод залишити своє місце проживання, крім того перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити нові кримінальні правопорушення, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченого під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

З огляду на наведене, суд вважає, що на даній стадії судового провадження встановлені судом ризики продовжують існувати, є реальними, тому ці обставини виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції та практиці ЄСПЛ, при цьому належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_4 не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд звертає увагу, що 28.02.2023 року під час досудового розслідування ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. Даний запобіжний захід було неодноразово продовжено і на час судового розгляду.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15.05.2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів та визначено розмір застави сімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 232960,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Суд вважає за можливе, врахувати клопотання та доводи обвинуваченого щодо зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу в виді застави, змінити йому розмір вказаного запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», та рішення рішенні суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 року, було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що визначення розміру застави повинно базуватися на реальному майновому стані особи, а не на припущеннях щодо можливих доходів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (зокрема Mangouras v. Spain, Toshev v. Bulgaria, Georgieva v. Bulgaria) наголошує, що розмір застави не повинен бути надмірним, він має визначатися з урахуванням особистих обставин обвинуваченого; застава не може фактично перетворюватися на приховане тримання під вартою.

Аналогічна правова позиція викладена у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Mangouras v. Spain», «Gafa v. Malta» та «Panchenco v. Russia», відповідно до яких розмір застави повинен бути співмірним, обґрунтованим та не повинен бути надмірним, а також повинен враховувати особу обвинуваченого та його матеріальний стан.

Разом із тим, враховуючи характер інкримінованого кримінального правопорушення та необхідність забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , суд вважає доцільним зменшити розмір застави, про що просить обвинувачений, оскільки метою запобіжного заходу має залишатися гарантування виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

Зазначені обставини, з урахуванням майнового стану особи та хоробливого його стану його стану здоров`я, свідчать про те, що збереження надмірно високого розміру застави створює для обвинуваченого непропорційний фінансовий тягар, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України, відповідно до якого розмір застви не може бути завідомо непомірним для особи.

Оцінивши у сукупності всі встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого, його соціальні зв`язки, з урахуванням пояснень, щодо майнового стану обвинуваченого, майнового стану його родини, перебування обвинуваченого тривалий час під вартою, відсутність доходу, а також принципи розумності та пропорційності, суд доходить висновку, що мети запобіжного заходу можливо досягти шляхом визначення меншого розміру альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та достатнім зменшити розмір застави, задовольнивши відповідне клопотання обвинуваченого, визначити розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166400,00 гривень, який повністю забезпечить досягнення цілей запобіжного заходу без надмірного втручання у права та інтереси обвинуваченого ОСОБА_4 та саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Отже, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, а запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 166400,00 грн. з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків буде відповідним та достатнім для забезпечення дієвості кримінального провадження на даному етапі судового провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим та стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 197, 199, 205, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст. 309 КК України, продовжити строком на 60 днів, тобто до 07 вересня 2026 року.

Строк дії ухвали до 07.09.2026 року.

Зменшити визначений ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 15.05.2026 року розмір застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 166400, 00 грн. (сто шістдесят шість тисяч чотириста гривень), та яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: «застава за ОСОБА_4 у справі №383/607/23, провадження № 1-кп/383/34/26 кримінальне провадження №12023121050000085, №12022120000000911 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-1, ч. 1 ст. 289, ч.1 ст.309 КК України, Бобринецький районний суд Кіровоградської області» із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до прокурора або до суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, визначити з дня внесення застави до 07 вересня 2026 року.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, чи до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 13 липня 2026 року о 15 год 00 хв.

Суддя ОСОБА_1