Ухвала суду № 138154516, 13.07.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/4133/26

Провадження № 2/345/2885/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13.07.2026 року м. Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кардаш О.І., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «РІБАС ХОСТЕЛ ГРУП» про визнання відносин трудовими, скасування наказів про звільнення, зміну формулювання причини та дати звільнення, стягнення залишку незаконного утриманих коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, у відповідності до якого просить визнати факт перебування її у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 на посаді адміністратора готелю «Wol 07» у період із 15.08.2025 року по 10.11.2025 року, а також між нею та ФОП ОСОБА_2 у період з 15.08.2025 року по 21.12.2025 року. Визнати незаконним та скасувати Наказ №1 від 08.01.2026 року ФОП ОСОБА_3 та Наказ №1 від 08.01.2026 року ФОП ОСОБА_2 про звільнення її за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України. Змінити дату та формулювання причини її звільнення у відомостях про трудову діяльність та трудовій книжці, вважаючи її звільненою з 02.01.2026 року за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Стягнути солідарно з відповідачів на її користь залишок незаконно утриманих коштів у розмірі 308,00 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 03.01.2026 року по день ухвалення судового рішення.

Суд вважає, що дану позовну заяву подано без додержання вимог ст.175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору

Належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції про його сплату. Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

З позовної заяви вбачається, що однією з вимог є стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 03.01.2026 року по день ухвалення судового рішення.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, за змістом наведеної норми закону позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати, нарахованої та не виплаченої та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі не звільняються від сплати судового збору.

Таким чином, позивачу необхідно оплатити вимогу майнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» станом на момент звернення до суду судовий збір за вимогу майнового характеру подану фізичною особою становить 1% від ціни позову, але не менше 1331,20 грн.

Таким чином, позивачу, якою заявлено вимогу майнового характеру у відповідності до п. 1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід сплатити судовий збір у розмірі 1374,60 грн.

Окрім того, позивач звертається до суду ще з двома позовними вимогами немайнового характеру, такі як: визнання факту перебування її у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 на посаді адміністратора готелю «Wol 07» у період із 15.08.2025 року по 10.11.2025 року, а також між нею та ФОП ОСОБА_2 у період з 15.08.2025 року по 21.12.2025 року; визнання незаконним та скасування Наказу №1 від 08.01.2026 року ФОП ОСОБА_3 та Наказу №1 від 08.01.2026 року ФОП ОСОБА_2 про звільнення її за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України та зобов`язання змінити дату та формулювання причини її звільнення у відомостях про трудову діяльність та трудовій книжці, вважаючи її звільненою з 02.01.2026 року за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, та за які позивачка не звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачка повинна сплатити судовий збір по 1331,20 гривень за кожну заявлену нею вимогу немайнового характеру (1331,20+1331,20 = 2662,40 грн.)

Таким чином, позивачу, яким заявлено дві вимоги немайнового характеру у відповідності до п. 1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» та одну вимогу майнового характеру слід сплатити за кожну вимогу судовий збір у загальному розмірі 4 037,00 грн. (1331,20+1331,20 + 1374,60 грн.), за наступними реквізитами: отримувач: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ м.Калуш/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ):37951998; банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО): 899998, номер рахунку (IBAN): UA 738999980313151206000009614; код класифікації доходів бюджету: 22030101; та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ :

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «РІБАС ХОСТЕЛ ГРУП» про визнання відносин трудовими, скасування наказів про звільнення, зміну формулювання причини та дати звільнення, стягнення залишку незаконного утриманих коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рекомендувати позивачу не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки та роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк заява вважатиметься неподаною і буде повернута не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: