Рішення № 138154471, 13.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22348/25

Провадження № 2/344/2277/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернувся суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 14.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Позикодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено Договір позики №75567933, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 1000,00 гривень, строк позики - 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису YIiMi4ooSX, що був надісланий на вказану відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

20.05.2021 між Позикодавцем та Позичальником за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №75567933 до Договору позики №75567933, за умовами якої Позичальник збільшує суму позики на 2 000,00 гривень.

Таким чином, загальний розмір Позики з урахуванням докредитування становить 3000,00 гривень.

Позикодавець на виконання умов Договору позики №75567933 від 14.05.2021 виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000,00 за посередництвом платіжної установи.

Враховуючи умови Договору позики №75567933 від 14.05.2021 і додаткової угоди та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 0 гривень, заборгованість останнього за договором позики складає 8970,00 гривень, зокрема: 3 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5970,00 гривень - сума заборгованості за відсотками.

26.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2610 від 26.10.2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №75567933 від 14.05.2021.

03.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №75567933 від 14.05.2021.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8 970,00 гривень.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами не виконав ні перед Позикодавцем/Первісним кредитором, ні перед позивачем.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Договором позики №75567933 в розмірі 8970,00 гривень, з яких: 3000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5970,00 гривень - сума заборгованості за відсотками, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень та витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 4 500,00 гривень (а.с. 1-7).

22 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Чайківською Наталією Миколаївною надано до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву.

Представник відповідача зазначає, що відповідач відсутній за зареєстрованим місцем проживання, так як відповідно до довідки форми 5, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2026 № 2263, сержант ОСОБА_1 призваний під час мобілізації, перебуває на військовій службі. Відповідач скористався своїм правом на отримання юридичної (правової) допомоги та звернувся до місцевого центру у місті Житомирі з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідач підтверджує, що дійсно 14.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №75567933. 20.05.2021 року між тими ж сторонами за ініціативою ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №75567933 до Договору позики №75567933. Загальний розмір позики з урахуванням докредитування становить 3000,00 гривень. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Відповідно до пункту 5.2. договору позики №75567933, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно з додатком №1 до Договору позики №75567933 сторони погодили, що загальна вартість кредиту за 14 днів користування кредитом у сумі 1 000,00 гривень становить 1278,00 гривень, з яких: 1 000,00 гривень - сума кредиту, 278,00 гривень - проценти за користування кредитом.

Згідно Додаткової угоди № 75567933 до Договору позики № 75567933 від 14.05.2021 позичальником ( ОСОБА_1 ) збільшено суму позики на 2 000,00 гривень. Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що у зв`язку із збільшенням загального розміру позики, зміниться загальна орієнтовна загальна вартість позики, яка складе 3597,00 грн. Однак, з урахуванням додатку № 1 до Договору позики № 75567933 та Додаткової угоди до Договору позики № 75567933, загальна вартість кредиту на 14 днів користування кредитом у сумі 3000,00 гривень становить 3 835,80 гривень, з яких : 3 000,00 гривень - сума кредиту, 835,80 гривень - проценти за користування кредитом.

З огляду на викладене та наведений розрахунок вбачається, що заявлена позивачем до стягнення сума процентів значно перевищує суму процентів, яка передбачена умовою договору позики (кредиту) у межах погоджених строків користування грошовими коштами. Будь-яких дій щодо продовження кредитного періоду (пролонгації/автопролонгації) відповідачем не здійснювалось.

Доказів того, що між сторонами укладено договір про продовження строку правомірного користування кредитом, або що відповідач вчинив дії, передбачені Договором на пролонгацію/авто пролонгацію, до матеріалів позову не додано. Лише наявність у відповідача заборгованості за договором не свідчить про продовження строку правомірного користування кредитом, і такий строк договором не визначений.

Відповідач вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в загальному розмірі 3 835,80 гривень.

Також відповідачем заперечується заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в сумі 4 500,00 гривень. З урахуванням предмету позову і складності справи, враховуючи часткове задоволення позову, відповідач вважає за можливе часткове задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у сумі 1 935,00 гривень.

На підставі викладеного, відповідач просить позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 3 835,80 гривень, що включають 3 000,00 гривень тіла кредиту та 835,80 гривень процентів за користування кредитом, а також 1935,00 гривень витрат на правову допомогу (а.с. 112-117).

29 травня 2026 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якому вважає, що доводи сторони відповідача на думку позивача не заслуговують на увагу.

Щодо нарахування процентів за договором позики №75567933 від 14.05.2021, позивач зазначає, що відповідно до пункту 5.2. договору позики № 75567933, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 Цивільного кодексу України на укладення договору кредиту та визначають порядок та умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Згідно із пунктом 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 14 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Отже, доводи представника відповідача щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань.

Більш того, позивач просить стягнути суму заборгованості за договорами позики лише до моменту відступлення права вимоги первісними кредиторами, інших нарахувань позивачем не заявлялось, зокрема процентна ставка за понадстрокове користування позикою 2,7 % за кожен день, яка передбачена договором позики, погодженим відповідачем та регламентована правилами надання грошових коштів у позику, не нараховано, оскільки зазначена процента ставка значно фінансово навантажить відповідача.

Відповідач/представник відповідача доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (контррозрахунок, тощо), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задовольнити у повному обсязі (а.с.133-135).

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 грудня 2025 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.64-65).

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 66-67).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у судове засідання не з`явився, проте до суду надано заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 140).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача - адвокат Чайківська Н.М., надаючи пояснення у судовому засіданні в режимі відеоконференції, частково визнала позовні вимоги, заперечувала проти стягнення процентів за договором позики, нарахованими поза строку користування, просила задовольнити позовні вимоги частково у сумі 3835,80 гривень, з яких: 3000,00 гривень - тіло кредиту та 835,80 гривень - проценти за користування кредитом, 1935,00 гривень витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні 09 липня 2026 року на підставі частини першої статті 244 Цивільного процесуального кодексу України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив, що рішення суду буде проголошено 13 липня 2026 року о 16 годині 30 хвилин.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно розрахунку суми заборгованості за договором позики №75567933 від 14.05.2021, заборгованість становить 8970,00 гривень, зокрема: 3 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5970,00 гривень - сума заборгованості за відсотками за період з 15.05.2021 по 26.08.2021 (а.с. 8-10).

З електронної платіжної інструкції №61440e04-ed90-4492-8722-9d5d9103ff6b від 14.05.2021 вбачається, що кошти у розмірі 1 000,00 гривень перераховано на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 14, 20).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осі, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 43311346 (а.с. 15).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є фінансовою установою та має право на здійснення факторингу (а.с. 16).

14.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Позикодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено Договір позики №75567933, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 1000,00 гривень, строк позики - 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису YIiMi4ooSX, що був надісланий на вказану відповідачем/Позичальником електронну адресу - dinicalucifer35@gmail.com) (а.с. 16 зворот, а.с. 17).

20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Позикодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено Додаткову угоду №75567933 до Договору позики №75567933, за умовами якої Позичальник збільшує суму позики на 2 000,00 гривень (а.с. 17 зворот).

ОСОБА_1 був ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 18).

Згідно листа №23/10/25-10816 від 23.10.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок ОСОБА_1 на підставі платіжних інструкцій №61440e04-ed90-4492-8722-9d5d9103ff6b та №c88614e7-c748-48ba-8657-e9791afa5a5f (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №75567933 та додаткової угоди (а.с. 18 зворот).

Відповідно до довідок № КД-000066674/ТНПП від 24.10.2025 та № КД-000066924/ТНПП від 24.10.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією/Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступних платіжних операцій, зокрема 14.05.2021, сума 1 000,00 гривень за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу 61440e04-ed90-4492-8722-9d5d9103ff6b, та 20.05.2021, сума 2 000,00 гривень за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу c88614e7-c748- 48ba-8657-e9791afa5a5f (а.с. 19).

Згідно електронної платіжної інструкції №c88614e7-c748-48ba-8657-e9791afa5a5f від 20.05.2021, перераховано кошти в розмірі 2 000,00 гривень на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 20 зворот, 58).

Правила надання грошових коштів у позику Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» затверджені наказом №14/05/2021 від 14.05.2021 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 21-32).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінекспрес» є фінансовою установою та має право на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків (а.с. 32 зворот).

26.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», Фактором, укладено Договір факторингу № 2610 (а.с. 33-38).

Відповідно до Реєстру прав вимоги за договором факторингу № 2610 від 26.10.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №75567933 від 14.05.2021 (а.с. 38 зворот, а.с. 39).

31.12.2022 складено Акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2021 року по грудень 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (а.с. 40-41).

03.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», Клієнтом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», Фактором, укладено Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №75567933 від 14.05.2021 (а.с.42 зворот, а.с. 43-47).

Згідно Реєстру прав вимог від 03.04.2023 до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 8970,00 гривень, зокрема: 3 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5970,00 гривень - сума заборгованості за відсотками (а.с. 47 зворот, а.с. 48-49).

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації (а.с. 118-121).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої-другої статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1081 Цивільного кодексу України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

З матеріалів справи судом встановлено, що договори факторингу, на підставі яких позивач набув право вимоги до відповідача, укладені відповідно до вимог закону, містять всі істотні умови. Доказів визнання вказаних договорів недійсними, неукладеними чи їх розірвання до матеріалів справи не надано.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги за договором позики №75567933 від 14.05.2021, укладеним з відповідачем.

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша-друга статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з ним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору позики №75567933 від 14.05.2021 та додаткової угоди до нього вбачається, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору YIiMi4ooSX 14.05.2021 о 01:58:00 та U1QNC31tSW 20.05.2021 о 20:00:00, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки вказані договір позики та додаткова угода укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав їх одноразовим ідентифікатором, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору позики та отримання відповідачем коштів у сумі 3000,00 гривень.

Отже, як встановлено судом, позикодавець, перерахувавши відповідачу грошові кошти, виконав умови кредитного договору, натомість відповідач свої зобов`язання з повернення коштів за тілом кредиту за договором у повному обсязі не виконав, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3000,00 гривень підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом, то суд зазначає наступне.

У підпунктах 2.1-2.3 пункту 2 Договору позики №75567933 від 14.05.2021 сторони обумовили параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів.

Зокрема, сума позики становила 1000,00 гривень; строк позики (строк договору) - 14 днів; процентна ставка (базова) - 1,99 %/день (фіксована); дата надання позики - 14.05.2021; дата повернення позики (останній день) - 28.05.2021; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 60535,39%; орієнтовна загальна вартість позики - 1278,00 гривень.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди № 75567933 до Договору позики № 75567933 від 14.05.2021 у зв`язку із збільшенням загального розміру позики зміниться загальна орієнтовна загальна вартість позики, яка складе 3597,00 гривень.

Як видно з розрахунку заборгованості позивач нарахував відсотки на прострочену позику у сумі 3000,00 гривень за відсотковою ставкою 1,99 % в день за період 15.05.2021 по 26.08.2021.

Відповідно до пункту 6.5 Правил надання грошових коштів у позику Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №14/05/2021 від 14.05.2021, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасно повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15 (провадження № 61-18379св21) зазначено, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зазначено, що: « можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.06.2020 у справі №922/3578/18 зазначив, що положення ст. 625 ЦК України дозволяють сторонам на власний розсуд визначати лише розмір процентів саме річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором, що обмежує свободу сторін укладати договори, визначаючи іншу методику нарахування процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами згідно зі ст. ст. 693, 536, 625 ЦК України.

Також, за висновками касаційного суду, викладеними у п. 30 вказаної постанови, системний аналіз ч. 2 ст. 536, ч. 2 ст. 625 та ст. 627 ЦК України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, у розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

Позивач у позовній заяві не просив про стягнення з відповідача грошових коштів в порядку статті 625 Цивільного кодексу України, не навів такого розрахунку та не додав його до матеріалів справи.

Заявляючи вимогу про стягнення процентів за неправомірне користування кредитними коштами, позивач повинен був визначити період такого користування, застосувати відповідну процентну ставку та розрахувати суму, яка підлягала б стягненню відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Зі змісту договору вбачається, що строк дії договору 14 днів, умови договору не передбачають пролонгацію строку надання кредиту з підстав невиконання договору.

При цьому, суд звертає увагу, що Правила надання грошових коштів у позику Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не підписані відповідачем, матеріали справи не містять доказів, що відповідач погодив зазначені правила в редакції, наданій позивачем.

Зважаючи на наведене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодило зі споживачем саме ті умови, про які зазначено в наявних у справі Правилах надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»

Враховуючи викладене, суд, аналізуючи зміст договору позики, норми закону, які регулюють спірні правовідносини, а також правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, доходить переконання, що установлені Позикодавцем відсотки у розмірі 2,7% в день не є мірою відповідальності за неналежне виконання грошового зобов`язання, навіть у разі нарахування їх у розмірі базової процентної ставки у розмірі 1,99 %, а тому не підлягають нарахуванню поза межами строку договору позики.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відсотки, нараховані поза межами встановленого строку, - 14 днів, не підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 3 000,00 гривень, узгодженої процентної ставки у розмірі 1,99 % за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 14 днів, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсоткам за договором позики становить 835,80 гривень (3 000*14*1,99% =3835,80 гривень)

Докази повернення відповідачем тіла та суми відсотків за користування позикою в матеріалах справи відсутні.

Докази, які б спростовували доводи позивача про факт невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним договором, у матеріалах справи відсутні.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості відповідача за укладеним договором або ж спростовували доводи позивача в обґрунтування ним позовних вимог, відповідачем суду не подано.

Відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики №75567933 від 14.05.2021 у розмірі 3835,80 гривень, з яких: 3 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 835,80 гривень - сума заборгованості за відсотками. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої-третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з платіжної інструкції №579943953.1 від 25.11.2025, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2422,40 гривень (а.с. 12).

Позовні вимоги задоволені частково на 42,76 %, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1035,82 гривень.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України ).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

З наданих до суду доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються договором № 25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25 серпня 2025 року (а.с. 49 зворот, 50-52), актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (а.с. 54-55), актом приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором № 25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25 серпня 2025 року (а.с. 53), платіжною інструкцією про оплату за правничу допомогу (а.с. 55 зворот), ордером на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною (а.с. 56), свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 56 зворот).

Судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої Європейський суд з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача та заперечень відповідача, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою.

Враховуючи реальний обсяг професійної правничої допомоги у суді, час, витрачений на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, а також те, що рішенням суду позовні вимоги задоволені частково, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, тому дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, становить 1935,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять гривень нуль копійок).

На підставі викладеного, відповідно до статей 526, 527, 530, 546, 610-612, 626, 628, 633, 634, 636, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 2, 4, 9, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за договором позики №75567933 від 14 травня 2021 року у розмірі 3835,80 гривень (три тисячі вісімсот тридцять п`ять гривень вісімдесят копійок), що складається з суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3 000,00 гривень (три тисячі гривень нуль копійок), суми заборгованості за відсотками у розмірі 835,80 гривень (вісімсот тридцять п`ять гривень вісімдесят копійок),

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, судовий збір у розмірі 1035,82 гривень (одна тисяча тридцять п`ять гривень вісімдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, понесені витрати за надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 1935,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять гривень нуль копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205 м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 13 липня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.