Рішення № 138153653, 13.07.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/941/26

2/0187/647/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

Встановив:

20.05.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідачки заборгованість за Кредитним договором № 13.06.2026-100002194 від 13.06.2025 у розмірі 19 920,00 грн.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 116,58 грн.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд» представником, представником Сипливою Тетяною, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 07.05.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.06.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 13.06.2026-100002194 за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, строк позики 217 днів. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку установа і просить стягнути.

Ухвалою суду від 29.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та витребувано докази.

На офіційну адресу відповідача, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду 16.06.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.

З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.

Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.

З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.

Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Як встановлено судом, 13.06.2025 відповідачка погодила пропозицію ТОВ "Споживчий центр" про укладення кредитного договору (оферти) №13.06.2025-100002194 (КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ) в електронному вигляді, який підписаний одноразовим ідентифікатором Е142.

Відповідно до зазначеного договору погоджено наступні істотні умови: сума кредиту 6 000,00 грн, строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 15.01.2026 (п.2-4 заявки кредитного договору).

Відповідно до п.6-7 заявки кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів («чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Умовами кредитного договору передбачено, що Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-6888.

Відповідно до п.8-9 заявки кредитного договору Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9% від суми Кредиту та дорівнює 540 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 540 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Відповідно до п.17 неустойка: 90 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно п. 18 договору розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 547.5 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом.

Вказані вище умови (пропозиція про укладення кредитного договору, заявка кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції, інформаційне повідомлення позичальника), підписані одноразовим ідентифікатором Е142.

Отримання кредитних коштів в сумі 6000,00 грн підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні рішення» ВИХ №1-1505 від 15.05.2026 в якому зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 відповідно до якого платіжна установа приймає на себе зобов`язання надавати торговцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 13.06.2025 на суму 6000,00 грн, на номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 771882430, призначення платежу: Видача за договором кредиту №13.06.2025-100002194.

Відповідно до довідки розрахунку за кредитним договором №13.06.2025-100002194 від 13.06.2025, наданої ТОВ "Споживчий центр", заборгованість відповідача становить 19 920,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 9 300,00 грн., комісії за надання кредиту в розмірі 540,00 грн., комісія за обслуговування 1 080,00 грн та неустойка 3000 грн.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

При цьому суд зазначає, що за змістом статей 6, 627, 629 Цивільного кодексу України в Україні діє принцип свободи договору, згідно з яким сторони є вільними у визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості, а договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки погоджений сторонами розмір процентів відповідає вимогам статті 1056-1 ЦК України та не перевищує граничних меж, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», суд не вбачає правових підстав для втручання у погоджені умови правочину. Суд враховує, що незгода позичальника з розміром процентів після укладення договору автоматично не спростовує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) та не свідчить про наявність значного дисбалансу договірних прав та обов`язків, адже умови були прийняті сторонами добровільно під час підписання кредитного договору. Застосування принципу договори повинні виконуватися у цьому випадку є пріоритетним для забезпечення юридичної визначеності.

Судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача обумовлені кошти в розмірі 6000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням. Оскільки відповідач отримав грошові кошти, проте не повернув їх, вимога про стягнення 6000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками в сумі 9 300,00 грн є законною та обґрунтованою.

Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 540,00 грн та комісії за обслуговуванням в розмірі 1080,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 в справі №524/5152/15.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення комісії в розмірі 540,00 грн та комісії за обслуговування в розмірі 1 080,00 грн. задоволенню не підлягають.

Також суд не погоджується з позивачем щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою 3000 грн.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 17 заявки неустойка: 90 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. 18. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 547.5 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом.

Водночас 17.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, в якому в підпункті 11, пункту 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», зазначено, що розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту:

"18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

За матеріалами справи вбачається, що неустойка нарахована в період дії воєнного стану.

Враховуючи вищевказані положення Закону, підстави для стягнення з відповідача неустойки відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним Договором № 13.06.2025-100002194 від 13.06.2025 у розмірі 15 300,00 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту та процентами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00106034 від 18.05.2026 та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням у розмірі 116,58 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (у даному випадку позов задоволено на 77%) в сумі 2050,04 грн та пропорційно витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням 89,77 грн.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 13.06.2025-100002194 від 13.06.2025 у розмірі 15300 (п`ятнадцять тисяч триста 00 копійок) гривень яка складається з 6000,00 гривень заборгованості за тілом, 9300,00 гривень заборгованості за відсотками.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2050,04 гривень та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням у розмірі 89,77 грн, а всього 2 139,81 (дві тисячі сто тридцять дев`ять гривень 81 копійок) гривень.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: рахунок № НОМЕР_2 в ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299.

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А; код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 13.07.2026.

Суддя І.М. Соловйов